ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
***
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
Ошитки*
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лицемірство
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Сонет тонкостанних
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
На побачення
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Старосілля*
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
* * *
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах...
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Інша поезія

 У Храм Кохання натовп увійшов...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-16 17:10:17
Переглядів сторінки твору 8099
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 17:20:26 ]
Майстерна картина. "Іконостасом наших почуттів" - дуже вдала знахідка!
Єдине, я би пом"якшив - "багно і кров", до прикладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:28:16 ]
Коли топчуться по іконостасу - хіба можна щось пом"якшити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-16 17:21:18 ]
Гарно, Василю. Відчувається отой біль і наруга над святістю почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:30:38 ]
Дякую. На жаль, частенько наруга над нашими почуттями присутня у житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 18:39:36 ]
Настільки сильно, настільки болісно, що слів бракує, аби передати відчуття...
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:32:18 ]
Особливо бракує слів коли подібне трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 19:48:45 ]
Коли замість Бога править Золотий Телець, так і виходить. Як легко святе зруйнувати, і як важко потім відновити храм кохання.
Апокаліптичну картину ти змалював, брате! І страшно, і моторошно, і велично водночас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:35:51 ]
Як на мене, то відновити Храм Кохання неможливо взагалі. Коли його руйнують - то це все. Кінець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 09:17:06 ]
Гарний Ваш вірш!
І з цією думкою погоджуюсь! Направду, так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 20:28:11 ]
Приєднуюсь до думки Ярослава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:36:18 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 22:31:47 ]
На жаль, знайома картина. До болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 08:37:44 ]
Тільки поезія рятує нас! І врятує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 10:34:41 ]
Головне, аби храм кохання був у душі. Якщо бережеш його, то ніхто його не зруйнує. А поезія його возвеличить! Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 16:02:53 ]
Будьмо, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 14:22:29 ]
Виразно, натуралістично подана картина типу «Вандали у Храмі». Наприклад, Біле Братство у Софії Київській, або ще раніше – Андрій Боголюбський з половцями. Однак майже нема за що зачепитись аби бачити саме Храм Кохання. Крім «іконостасом наших почуттів», що можна лише домислити як «почуттів кохання», про останнє ніде більше не говориться. Тобто, при назві вірша, скажімо, «У Храм Софії натовп увійшов…», на мою суб’єктивну думку, він би ще й виграв.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:38:04 ]
Цей вірш названо за першим рядком. А так він ніби назви й не має. Тому для читача справді лишається простір для домислів. Воно, як на мене, і добре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:42:05 ]
Кохання завжди потерпає від ризиків. І не лише від натовпу. Іноді одна людина своїм невіглаством чи нездатністю віддавати (а то і приймати)руйнує це почуття.
Це натовп скрегоче на кутні: а де ви бачили кохання?
Натовп молиться до варварських чобіт, що топчуть, а не до неба кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 16:04:22 ]
На жаль, така дійсність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-10-31 11:21:00 ]
дуже контрастна поезія ... лайно і кров ...іконостас почуттів...бачиш, а ти кажеш, що тобі не вистачає контрасту.)) він є ... і добре, що ти його помічаєш, бачиш цей ...натовп. натовп може зруйнувати все і не тільки кохання, алей саму людину. масовку не можна в жодному випадку допускати до найінтимнішого - до душі. із заздрості, зі злості цей натовп знищить у душі цвіт папороті!!! не кожній людині вдається знайти цю квіточку....