ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися невпору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Білоус (1977) / Вірші

 ПРО МАРУСЮ ЧУРАЙ

Мене надихнула Ліна Костенко. Вона проспівала свою Марусю Чурай так душевно, що серце зросили сльози.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-10 13:01:39
Переглядів сторінки твору 3493
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.479 / 5.25  (4.565 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.300 / 5.25  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2014.05.29 13:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 16:13:08 ]
Зоряно, особисто мені ваш стиль симпатичний.
Відчувається і прагнення відкрити і вирішити для себе проблематику гармоній у стосунках "я - всесвіт". Але найкраще у кожному вірші розглядати щось невелике, бо "величке" частенько не дається відразу...
Тож, бажано, йти від коротшого до більшого, навчитися спочатку стислим формам, виробити свій поетичний рядок, свій стиль...

Тож із обережністю ставтеся і до взятих на віру від інших узагальнень - так, вельми несимпатично завжди виглядають вирази на кшталт "Гріховна земля". Всі, хто таке собі дозволяє, проявляють лише глибоку необізнаність, бо гріховним може бути лише "наш цивілізаційний світ", конкретні Івани та Марії, але не явища задумані і створені ідеальними...

Успіхів!
Чекатиму нових ваших публікацій.
Але не варто афішувати більше, аніж одну на день (за потреби, всі інші можна заносити у свою бібліотечку у нас і без афішувань)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 09:46:45 ]
Дякую Вам за теплі слова і обережні зауваження. Я обов'зково попрацюю над ними. А щоб розкрити своє бачення я хочу Вам запропонувати такі рядки:
Чистішого від створеного Господом немає
Та так вже сталось - першородний гріх.
І часто люди землю оскверняють,
А я сказала не про Боже, а про гріх.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 19:22:11 ]
Це помилкове бачення, дорога Зоряно.
Першородний гріх, навіть чисто теологічно, вчинено конкретними особистостями, а не ідеєю людини. Тож покарання завжди було умовно загальним. Та й Син Божий, відкриваючи нам повніше сенси буття, і довівши своїм життям безгрішність ідеї Людини, зняв проблему першогріха. Навіть офіційні церкви вважають, що проблема першогріха нині не перешкоджає людині здобувати вічне життя.

До пори до часу, доки "маленьке людство" примітивним чином бачило (як і наші маленькі діти) свої стосунки із Богом - діяли старі "строгі догми" "загально племінної відповідальності", але людство росло, картинка ставала обширнішою.
Принаймні вже за часів Хаммурапі (приблизно 2,5 тис. до Р.Х), почали відділяли колективну відповідальність від особистої.
Та й син Людський, і разом із тим, Божий Син, Ісус Христос, вочевидь, не був гріховним. Тому, можна говорити про такого сякого Івана, чи Марусю, чи Віктора Федоровича, з табачатами, але ображати в цілому людину, яка за Образом і Подібністю (вочевидь Духовними) аж ніяк не можна. Оскверняють землю не люди, а нелюди, ось і вся загадка. Нелюди нищать Боже, а людина оберігає, відтворює - користуйтесь, Зорянко, оцим критерієм, і не помилятиметесь у житті з чоловіками, принаймні. :)

А щодо гріха найкраще, як на мене, користуватися таким його розумінням:
"гріх є усвідомленим відношенням бунтівника - відношенням, принесеним у наш світ отими, що випали із духовного світу у суцільну пітьму"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 10:16:07 ]
Мені приємно знову з Вами спілкуватися. Я не заперечую Ваших слів. Мені дуже близьке таке бачення. Буває, що люди говорять про одне, але по різному. Я читала Ваші вірші, вони мені дуже сподобались. Так лаконічно і влучно в мене не виходить. Я занадто емоційна, а ви мені видались дуже конкретною людиною. Радо повчилась би вашій майстерносі, але не знаю чи так мені вдасться.
З усім вище згаданим я згодна. Лише багато, що хотілаби уточнити, доповнити і розібрати. Робити цього не буду, бо вважаю, що доцільно було б цю тему продовжити у живій розмові. Та Ви навіть не уявляєте як мені приємно було читати написане вище. Такі люди як Ви, вони гріють душу, тому виникає побажання: хай будуть люди різними, але нехай вони будуть світлими, тоді вся планета зігріється, бо їй дуже холодно від зчерствілих душ.(Бачете, знову абстракція. Ну, вже вибачайте, але я така)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 18:27:45 ]
Дякую за теплі слова, Зорян, але маю вам сказати, що я на сторінках ПМ найбільш неоднозначна особа, і зі мною все далеко не так просто, як би й мені самому хотілося. :(
Але ви можете завжди розраховувати на моє щире бажання допомогти вам з творчими проблемами.

І абсолютна більшість користувачів ПМ добрі і небайдужі особистості, на яких можна покластися, це вельми тішить і адміністрацію, і, напевно, серафимів-охоронців наших авторів. :)

Щодо теми нашого з вами спілкування, то вона дещо глибше подана на сторінці
Про «людину» і «холод», «світло» і «пітьму», «добро» і «зло»
там сказано далеко не все, що відомо, але глибше відкривання істин завжди вимагає більш підготовленої особистості, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 19:27:07 ]
Дякую!!! На Ваше запитання я можу відповісти лише ствердно. А додати лише те, що немає межі досконалості і немає, на мій погляд, такої точки в життєвому відрізочку існування людини, коли вона цілком обізнана. Обов'язково зайду на рекомендовану Вами сторінку. Мені буде цікаво дізнатися більше.