ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ОЧІ



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-31 13:54:13
Переглядів сторінки твору 22521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:13:22 ]
Не промовляє... Бракує цій поезії чогось. Астральні блюдця- м-м-м... не дуже. Вірш не звучить на ту силу, якої сподіваюся від тебе. Майже банальний, на пародію напрошується. Зараз прийде Іван і вшкварить. :-) І добре зробить.
Не ображайся, краще піду зі своїми жартами геть.

P.S. Мій лист вже є? Питаю, бо в мене іноді неадекватно працює пошта-"націоналістка" :-) - у неї до російських скриньок якесь упередження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:15:10 ]
так це - акровірш, написаний компом. я тільки рими підібрав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:22:43 ]
Ну а я про що?.. Помітно, що рівень не той.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:25:41 ]
комп"ютер - це ж залізо. а ти хочеш від нього душі)
це для рубрики "експерементальна поезія"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:15:42 ]
і кілька слів поміняв


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:16:36 ]
я потім його заберу.
може тоді варто написати, що це вірш, написаний бутсою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:25:18 ]
Та можеш уже забирати. Пощо сторінку собі псувати таким...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:30:18 ]
та мені цікава реакція людей. люди ж бачать наші коменти. може теж щось добавлять. адже ж відомо, що подібними програмами користуються деякі поети як першоосновою вірша, а потім трішки чогось добавляють - і терпима поезія виходить. а якщо б не затискати зміст в рамки фіксованих перших літер - вона ще ого-го як може написати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:35:34 ]
Ну хай старається комп переплюнути людину в поезії - прапорець йому в клаву. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:17:44 ]
лист є. але я десь свою мтс картку загубив. як куплю нову, тобі зателефоную


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:33:28 ]
Ок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:34:59 ]
а може витерти наші коменти і не настроювати людей негативно? цікаво, що інші скажуть?)
а раптом, комусь сподобається?
і зрештою, все одно це поезія майбутьнього. хто захоче мучити свою голову років так через 200?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:36:46 ]
Витри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:38:57 ]
не виходить щось(
а такий - як тобі?

* * *

Знов замело невидимі сліди
на золотих долонях падолисту.
Одягнуті у траур городи
віщують зиму - тиху і врочисту.

З соснових свіч ще звично точить час
аморфної смоли сльозу-сновиду -
минає осінь і по давніх нас
екуменічну править панахиду...

Лукавить серце, вірячи мані,
ошпарене твоїм холодним "ні"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:46:25 ]
Чарівна перша строфа, трохи гірше з другою (аморфної - ледь не те, таки не те, екуменічна - також не з тої опери, на мою думку. Обидва слова - притягнуті за вуха задля акровірша), два останніх рядки - незле. Файний оксюморон ошпарене холодним (крижане підійшло би ще ліпше). Що, це теж машинка напоетила? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:39:00 ]
Ти знаєш, що спало на думку? Може, такі експерименти і небезпечні. Ні, не для компіка - йому пофіг. :-) А от поетові ледь-ледь смак до доброго підпсовують...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:43:02 ]
але ж не всі люди такі естети як ми з тобою.
я думаю, що не одна шанувальниця відалася б компу, якщо б той присвятив їй подібний вірш?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:49:59 ]
І як би вона віддалася?.. Нє, то треба якусь вже геть збочену уяву... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:44:32 ]
цей другий вже наче більш чуттєвіший. я йому завдавав депресивний режим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:48:43 ]
як оцінюєш другий вірш?
якшо б не знала, що це подвійний


1   2   3   4   5   Переглянути все