ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,

Іван Потьомкін
2024.06.04 13:25
Радиш тримати такт із тими,
Хто годен лише осуду й зневаги.
Та про який там такт мова може йти,
Коли з-за такту, немов шуліка на курчат,
Він кидається з несусвітніми прокляттями
На ошелешену од несподіванки невинну душу.
…Ні, видно, не судилось доро

Микола Соболь
2024.06.04 10:10
Мовчить журавель над криницею,
вітер гуляє селом,
діти хворіють столицею,
з дому злітають гуртом.
Зрідка прилинуть до матері,
трохи вдихнути тепла,
місто впіймало їх ятером,
мойра окутала зла

Віктор Кучерук
2024.06.04 05:02
Без історії роду
Важко нам обійтись, -
Перерив я до споду
Всі архіви колись.
Тільки жодної вістки
В установах нема
Ні про прадідів, звісно,
Чи бабусь, зокрема.

Артур Курдіновський
2024.06.04 00:38
Не зруйнував. Не зрадив. Не порушив.
Але жорстоко ставить до стіни
Самотність, що впивається у душу,
Самотність, що вгризається у сни.

Неначе сулема отруйним паром
Все нищить, замітаючи сліди.
Рішучий видих. Щастя - незабаром...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАБУ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-09 07:46:46
Переглядів сторінки твору 6067
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 10:15:25 ]
Ятрить минуле душі, болить ним не одна твоя, Ярославе.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:13:39 ]
ой, Вікторе - і не говори!(( [п"є горілку і весело сміється в компаніїї молоденьких дівчат]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:17:46 ]
Ярославе, гарний вірш. Точніше, ідея вірша. Мені сподобалось, але трохи відлякнуло оте Ваше "щекання"... Як правило, воно виконує функцію такої собі вставки. А цього слід уникати. А загалом - не погано!
зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:48:39 ]
Погоджуюсь з Іринкою.
А так, сподобався задум - табу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 11:57:02 ]
Дякую, дівчата!
Але де ви побачили оте щекання? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 13:02:12 ]
Ох і хитрий же цей Петришин! Йому підказали, він швиденько все виправив ,а потім ще натякає, що нам щось показалось....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:00:21 ]
Добре, що тільки наснилось... Радісного пробудження ЛГ! А як винен - то покаятися не гріх.
Сподобався вірщ. Про "ще" погоджуюсь з попередніми заувагами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:16:00 ]
Дякую, Іване! Але те "ще" - там потрібне!
Ну як без нього напишеш наступну фразу?

на світі ще і не таке стається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:21:39 ]
Це дійсно потрібне. Але мені привиділось (як і дівчатам) ще зо п’ять... Піски... Міражі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:21:18 ]
Ну й хитрюга, відредагував, а тоді питає де?
Гарно. Дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:27:42 ]
)))
з мене - коньяк. я ще зранку помітив оте щекання. віршу ж - два роки. Я теж росту)
Дякую всім!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:29:49 ]
Секунданти в таких випадках питають: "Де і коли?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:33:09 ]
може, в Умані)
і ще Сін обіцяла виставитися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:39:12 ]
загалом хороший текст.

приємно порадували рими першого чотирирядка. одне те, що ви зуміли добрати хорошу риму до "сльози", дуже тішить :) натомість, не сподобалась - здається/стається і сновидінь/на дні (надто приблизна).

у рядку "окрайчиком його зубів торкаюсь...", виходить, ніби мова йде про зуби або імені, або язика. над цим варто попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:26:34 ]
Дякую, Ніко!)
Такий собі сльозливий дівочий віршик!) Написав його одним духом. При тому, що починав писати про одне, а сюжет сам собою завернув в несподіване для мене русло)
А на рахунок рим - в цілому згоден. Хоча й не вважаю за величезний гріх ну дужжже рідко скористатися досить таки співзвучними (хоч і визнаю, що заїждженими) дієслівними римами "здається - стається", чи "торкаюсь - каюсь",тим більше, якщо вони досить таки доречні за змістом! Навіть Жадан деколи цим "грішить"!(Бурчу, як завжди!)
А якщо серйозно, то це - вірш з першої 20 - ки моїх віршів. Тому й такі нерівні рими.
Дякую за коментар!
Завжди радий бачити вас на своїх сторінках!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:36:04 ]
p.s. а на рахунок рими "дінь - дні" - не зовсім з вами згоден, що вона дуже приблизна. Як на моє відчуття - є співзвуччя. І особисто я сприймаю такі рими навіть дещо вишуканішими від рим типу "дінь- дінь".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 14:17:15 ]
Ще на рахунок двох преших стрічок останньої строфи.
тут зашифровано ім"я дівчини. можна при бажанні самому його дешифрувати. і "окрайчиком його зубів торкаюсь" - тут стосується і імені і одночасно язика. раз почав - підкажу. при доторку язика до зубів вимовляється звук "Л", а те що він знаходиться на краю імені, свідчить про те, що ім"я або починається (швидше за все) або закінчується цим звуком. Залишилося взнати ще одну приголосну і підшукати варіанти імені дівчини)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:47:05 ]
дуже сподобалось...сумно й щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:53:47 ]
Дякую, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:32:12 ]
Мені здається не зовсім пасує слово "окрайчиком", бо ж не про хліб мова... Може тут краще було б: "ім"я твоє лоскоче мій язик, його краєчком до зубів торкаюсь"?