Так можна "підірвати" економіку, Наталь - уяви собі, якщо завтра (нє, ліпше нині) всі перестануть "вживати". Знаєш, яка складова до бюджету пропаде?
(То жарт)
Вірш правильний, мудрий навіть, і написано легко і щиро. І все вірно - чи не найбільше бід на світі якраз від зеленого змія. Одобряю!
ПС. А от з Арістотелем погодитись не можу, зі сміхом не все так просто, часами до нього тре копАти і копАти. А можна і не знайти взагалі.

Рада, що донесла суть: тема- актуальна!
Нехай краще страждає бюджет, ніж мораль!
А Арістотель мав на увазі "чорний гумор": що занадто, то нездраво!

Можна сміятись, а можна висміювати! Та не все можна висміювати- десь так.

Навстречу. Згодна з Арістотелем...)

ВАШОМУ "количеству умишка" цього знати не дано, але відкрию вам "америку": "у сестёр милосердия" - завжди в "аптечці" - тільки "чистые порывы"!
Взагалі, ви тут цим віршем скількох "шанувальників" розігнали: і тих, хто має "мєлкую душу" (Арістотель, ау!), і "алкашів", і "отпєтих дур" з їх незрозумілим вам "мілосєрдієм", і "іспорченим натурам"... Усім - ярлики, клас!

Я порадив би автору ознайомитись з творами видатних алкоголіків минулого сторіччя. Їхні прізвища відомі.
І сподіваюсь на радикальну трансформацію Вашої думки.
Це перша думка.
І друга.
Іноді посередній, практично сірий авторець може випадково створити щось визначне, сам цього не усвідомлюючи, так само як досить часто мають місце явище протилежної властивості.
Я не ризикував би узагальнювати у творах такі речі і явища, які не вивчались на власному досвіді. І я не ризикую.
Я проти таких умовиводів, які ви робите.
Я високо ціную внесок у мистецтво талановитих людей, якими б алколоіками вони не були б.
Можливо, цей вірш варто розділити на частини, а, можливо його варто відкласти убік для переосмислення.

Я- рискнула:потому,что изучала проблему и потому что имею свой опыт. В публикациях достаточно известного автора В.В.Синельникова,в книге "Возлюби болезнь свою" есть раздел "Алкоголизм", где он утверждает, как врач:"Алкоголизм- болезнь души". Это мнение большого круга психологов. Но каждый имеет право на свое мнение. А парадокс заключается в том, что ни один алкоголик таковым себя не считает, и сам за себя не борется. Для того и существуют "сестры милосердия" (это, если они хотят посвятить свою жизнь борьбе с чужими пороками). Безусловно одаренные люди не застрахованы от "болезни души", разрушающей их целостность (деградация личности). Мысль работает на уровне осознания.