ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Головні поетичні огляди

 Про тролінг, флуд на сайті

http://maysterni.com/publication.php?id=140431&p=1

http://maysterni.com/publication.php?id=140569

коментування тут

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-17 08:42:15
Переглядів сторінки твору 5757
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 09:06:12 ]
Справді, огидно і соромно за сайт.
Набридло до оскоми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 10:57:09 ]
Рука приклад стискає автомата.
інверсія, звична для автора.

з нового вірша...
Та уявно воює автор - у мирному селі, у столиці.
Зі мною запекло воює, а в АТО не йде, щоб привезти віршів із реальної війни.
З жінкою воювати легше, такі непевні герої нашого часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 11:08:25 ]
Хтось себе може вважати найкращим ліриком, хтось музикою, хтось сатириком, пародистом або кимось ще. Існує безліч і інших жанрів, в яких можна себе уявити мало не ідеалом.
То й нехай собі вважають. Краще за мене ніхто не пише тріолетів. Ну і що?
Читач побачить, хто чого гідний і наскільки.

Але брати на себе функції судді мало не останньої інстанції, самостійно та суб'єктивно визначаючи та караючи - це вже занадто.
Час розсудить. Він нікуди не зникав.
Будьмо толерантними до наших слабостей і амбітності.

Проповідував
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 11:21:20 ]
Караючи та дорікаючи, як тупими пародіями, так і сатирою.
Хто чим.
Додавав до написаного
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 13:12:05 ]
Тупими - ключове слово).
А ще підхід совковий: усе спільне...вірші, справи, здобутки... За що мене карати? Імпозантна, дикція гарна, поезія свіжа, "досконала" - у анотації до зібрання творів написано.
Що ж я бачу на поетичному сайті?
Тут колективно вірші писати звично... Я за саморедагування.
Прилюдно заявила про небажання бути донором образів, тем, метафор.
Ви теж порадили не підкурювати, купити дорогі сигари...
Нема кебети писати на рівні, то опускається у закапелок-нішу... на ФБ несе, там хвальба невибагливого читача, лаври...
Не треба шліфувати, вишукувати креативних тем, можна награмузляти і все на Ура...
Та отакі автори (чи аматори), що примазатися до мене хочуть, наче вчаться...наче шану висловлюють...і.....ось два друзяки СС боротися взялися із пихатістю, якраз і є носіями нарцисизму, гіперамбітності, відчувають брак уваги і визнання. Переносять свої комплекси на іншу, окремішню. Прокльовується у нутрі не росток високого, а болотна чаполоч.
От мені, буває, пишуть: бажаємо Вам визнання. А чийого?
Між отакими мушу, розштовхуючи ліктями, рухатися до пагорба Слави?
Це принижує.
Та захищати гідність я, левиця, звикла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-21 14:48:23 ]
То автори не проти таких публікацій - на головній віршові виливи Сушка, насолоджуйтеся...
То поезія? Ви по таке на портал поетичний приходите?