ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 не все про все

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-20 21:26:14
Переглядів сторінки твору 3845
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Лімерики
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-21 20:48:35 ]
направду, писати лімерики супернепросто, оскільки
здебільшого втрачається відчуття абсурдизму
коли т.зв. автор не розуміє тонкощів такого штибу

але в Вашому випадку, таки належно є

щирі захоплені вітання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-22 12:31:08 ]
Так чи инакше, але мимоволі таки виникає деяке сповзання від абсурдизму, побудованому на фантазії алогічної властивості, яка і живить те слово, що зростає в рядках творів, до більш реальних природних нюансів. Хотілось би чи ні, але звичка бере своє - і виникає деяка частка збіжности як не з чимось поза-позавчорашнім, то з географічним, то з усім разом. Природно, якщо його бачив.
Де ще так відкриється талант (якщо це можна назвать талантом) вигадника та фантазера, як не в цьому жанрі?
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-22 20:45:22 ]
о так, безперечно

власне, що таке чистий абсурд, та й де в нім є художність

а от абсурдизм, якщо знайти переконливу міру, певно що
можна було б спробувати користувати, або навіть
і самі спроби встановлення такої міри, чи дози, чи там відсотковості - вже арт

але все нмсд, вжеж

конкретно йшлося тільки про те, що, окрім всякого іншого, абсурдистом у певній певності
ще треба мабуть народитися, бо це якби дар

або й талант, не сперечатимусь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-22 22:04:47 ]
Так.
Я трішки зашпортавсь у суфіксах.
Справді, там де "изм" або "ізм", там може бути щось від мистецтва, від його напрямку. Кубізм - наочний приклад.
І таким митцем і справді треба народитися.
А тут маєм абсурдизм.
Може, є щось спільне.
Правда, просяться у рядок мазохізм, колективізм, імпері- та инші -ізми, але то инша історія.

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-10-21 23:01:02 ]
Світ - балаган. Отак і живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-22 12:16:06 ]
Як я дізнавсь беручись за цей жанр, для перших авторів, що виступили в ньому, саме беглуздість деяких подій була спонукою. Вони тоді навряд чи здогадувались, наскільки тривалим життям може жити жанр, започаткований ними.
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2019-10-22 13:29:07 ]
))) особливо про Петрівці і Джекі Чана


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-22 14:49:06 ]
В мене дачна ділянка між цими населеними пунктами - обома Петрівцями. То як не згадать?
У Вишгороді один рік працював, коли ще існував Агропромбанк. Потім ще якось в іншому місці. Далеченько від Києва. Втомили щоденні поїздки, а банк спіткала лиха година.
Багато чого з написаного мною виника не на порожньому місці. Багато не навигадуєш, якщо куца фантазія, приземлені мрії, і сам ніхто і звати майже ніяк :)
Семен.