Так чи инакше, але мимоволі таки виникає деяке сповзання від абсурдизму, побудованому на фантазії алогічної властивості, яка і живить те слово, що зростає в рядках творів, до більш реальних природних нюансів. Хотілось би чи ні, але звичка бере своє - і виникає деяка частка збіжности як не з чимось поза-позавчорашнім, то з географічним, то з усім разом. Природно, якщо його бачив.
Де ще так відкриється талант (якщо це можна назвать талантом) вигадника та фантазера, як не в цьому жанрі?
Семен.

о так, безперечно

власне, що таке чистий абсурд, та й де в нім є художність

а от абсурдизм, якщо знайти переконливу міру, певно що
можна було б спробувати користувати, або навіть
і самі спроби встановлення такої міри, чи дози, чи там відсотковості - вже арт

але все нмсд, вжеж

конкретно йшлося тільки про те, що, окрім всякого іншого, абсурдистом у певній певності
ще треба мабуть народитися, бо це якби дар

або й талант, не сперечатимусь

Так.
Я трішки зашпортавсь у суфіксах.
Справді, там де "изм" або "ізм", там може бути щось від мистецтва, від його напрямку. Кубізм - наочний приклад.
І таким митцем і справді треба народитися.
А тут маєм абсурдизм.
Може, є щось спільне.
Правда, просяться у рядок мазохізм, колективізм, імпері- та инші -ізми, але то инша історія.

Семен.

В мене дачна ділянка між цими населеними пунктами - обома Петрівцями. То як не згадать?
У Вишгороді один рік працював, коли ще існував Агропромбанк. Потім ще якось в іншому місці. Далеченько від Києва. Втомили щоденні поїздки, а банк спіткала лиха година.
Багато чого з написаного мною виника не на порожньому місці. Багато не навигадуєш, якщо куца фантазія, приземлені мрії, і сам ніхто і звати майже ніяк :)
Семен.