ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати вмклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Та байдуже...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-04 14:50:26
Переглядів сторінки твору 2657
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.606 / 6.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.687 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.07 08:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-04 20:43:18 ]
ось такий у Вас плин альтернатив, без альтернативи, о Тетяно

а з оцим переліком ’чи’, дуже навіть цікаво вийшло...

вже не вперше роздумую над завершенням у тестах Ваших актально опублікованих, яке
мало би мовитися, як заклинання
або щось протилежне заклинанню, але так само -
на кшталт формулювання магічного



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-04 20:43:48 ]
’актуально опублікованих’, звісно*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-05 08:49:43 ]
Дякую, дорогий Сонце Місяцю! Мабуть, кожна людина мислить по своєму. Образи виникають і від них відштовхуєшся, але, коли немає що сказати ніякі образи не допоможуть. Буде просто венігрет. Хоча інколи це теж смачно, діло смаку!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-11-04 22:51:49 ]
"Та олжа забруднила обцас." Всіх вас - це вже занадто широкий мазок...пензлем. Якщо ж узяти слово "прекрасних" у лапки - узагалі апокаліптична картина малюється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-05 08:51:57 ]
Дякую, Олександре! Так всіх прекрасних це тих, хто шкодив. Мабуть, таки потрібно взяти у лапки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-06 00:12:19 ]
Розумієш, дорога Таню, лапки в слові "прекрасних" - на мою думку - ключовому слові вірша, звужують коло діючих осіб тільки до тих персонажів, що названі чи обмальовані у вірші. А твоя ЛГ говорить ці слова у передчутті смерті і ніби прощається з усіма, не тільки з тими покидьками жіночої статі, що описані у вірші, а з усим людством! А хіба серед людства нема прекрасних людей без лапок, скажи мені, будь ласка? Та є і багато. і саме про них говорить прекрасна душа твоєї вмираючої ЛГ, бо коли людина вмирає, вона мовби всім все прощає, мовби змиває бруд із себе, і з інших. І знову вона, і всі постають чистими і прекрасними! Невже завдання літератури у тому, щоб жахати читачів поверховими апокаліптичними картинами, у них і так повно цього негативу у житті, чи вести людей до прекрасного, шляхетного, чогось доброго і справді людяного? До того, що було тобою закладено у первісному варіанті вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 00:19:27 ]
Так, Ярославе, ти мене переконав, як завжди!))) Дякую, що знаєш мене з гарної сторони і відчуваєш, що я пишу і, що хочу сказати насправді. Оця моя невпевненість у собі часто мені заважає і шкодить, тому інколи роблю необдумані кроки й приймаю невірні рішення! Дякую, що повертаєш мене до джерел моїх думок і свідомості.