ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Рецензії

 Рецензія на вірш Ярослава Чорногуза

"У ямках вушок – наче дві перлини -
Нарцисів консистенція густа."

Ярослав Чорногуз

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-01-10 21:13:36
Переглядів сторінки твору 4076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-10 23:27:03 ]
Олександре, так, як я хвалила цей вірш Ярослава Чорногуза, я не можу не відгукнутися, чому я це зробила.
Всі ті збіги, про які Ви пишете у мене не викликали жодних зупинок. Милозвусність не втрачена, це саме головне.
Коли уявити, що у жінки брови, як кущі, чи гущі, то звичайно не красиво, а коли сягнути глибше і уявити кущі, як шнурочки брів, то це інша справа. Тобто у кожного своя уява. Кожен бачить те, що хоче бачити. Хтось бачить широке Дніпро, а хтось латаття у ньому. Олександре, Ви висловили свою думку, я теж. Будемо чекати на інші коментарі. Я думаю, що Ярослав теж скаже своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-11 11:38:29 ]
Так, пані Тетяно. Кожен бачить по-своєму. Одні намріюють кущуваті брови у жінок, інші шнурочки брів. Хтось плескаті лоби у вигляді плато у дівчат, а хтось високі одухотворені. Кожному - своє. Головне аби подобалося самому автору. А читачам - це справа десята.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-01-12 09:07:37 ]
Таню, спеціально для тебе пояснюю - шаблон "брови на шнурочку" - затяганий де тільки можна і не можна в народних піснях українських і віршах шаблон, не хочу використовувати, бо шукаю щось оригінальне. Врешті-решт і самі милі кущисті брівки у жінок чи дівчат можуть бути рівненько підстрижені, як кущі у садах, і виглядати як, брови на шнурочку. Сушку не дано цього уявити. Він мстить мені за критику, і просто вишукує щось, аби вкусити, але кусає сам себе за хвоста.
Плескате плато - плескате - це його недолугий епітет, у вірші цього немає. Красива полонина рівненька, як дівоче чи жіноче чоло знову ж уявитися йому не може, так як і увігнутий посередині носик майже в усіх, хто має кирпу. А Сушку уявляється навпаки - випуклий ніс, тобто вже не кирпатий, а з горбинкою, тобто римський чи грецький ніс, що зовсім не відповідає віршу, ще й псує створену картину.
У мене десятки відгуків на ФБ від читачів, яким усе у вірші сподобалось. Бачиш, тільки Сушку, з його недорозвиненою уявою, не подобається. Можна йому лише поспівчувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-11 15:41:08 ]
Ось що мені хочеться сказати, читаючи такий "обмін враженнями" між двома непересічними авторами, за якими і свої мистецькі світи, і свої, підкріплені творчим досвідом, бачення і переконання. ВИ ОБИДВА ПРАВІ. Але суто для своїх робочих майданчиків, праві, виходячи з власних умінь і Призвань.
Один Автор - містерійний, у вічному своєму протистоянні тілесній Матриці цього світу, Інший Автор - сповнений подробиць Логосу, з яким Він теж суперечить Матриці, але по своєму. Звідси і різні, інколи діаметрально, відчуття_бачення і "технології" творчого спротиву і творчого Порятунку.
Тому ось Матриця вас і намагається направити Один супроти Одного, але , я переконаний, що Ви зможете подолати цей підступ.
Ми - різні, і в кожного - своя краса. В нас у всіх є й темні сторони, але, коли ми перебуваємо постійно на своїх світлих, то наявність темного боку не має значення. Тому підкреслюємо один в одному нашу світлість, і не втрачаємо її!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-11 18:38:25 ]
Саме так! Тому часто віршування колеги наснажує мене на щиру усмішку і створення чогось потужного. Шануймося.