ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.03 10:33
Одружився, ще нема і тижня,
У алькові - любощів кальян.
Покусай мене, любаско, ніжно,
Хай вирує пристрасть-окіян.

Заціловуй кріпко, аж до дрожу,
Так, щоб непритома облягла.
Сили тануть! Рухатись не можу!

Віктор Кучерук
2024.06.03 06:51
Дочекалися ми благодатної зливи,
Упоїлись водою грунти і без неї масні, –
Яскравішими стали – вдоволена нива
Й незатьмарені житом волошок блакитні вогні.
Враз повищали в зрості зелені посіви,
Забуяли ще більш, у тісняві хлібів, бур’яни, –
Все жив

Артур Курдіновський
2024.06.03 01:59
Мені у двері серпень подзвонив.
Цей звук - лише йому властива риса.
Я відчинив. Впізнав без зайвих слів.
І бачу у руках його валізу.

У тій валізі - суміш літніх трав,
Там запах яблук, вечори спекотні.
Стояв навпроти мене і мовчав,

Ілахім Поет
2024.06.03 00:04
Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско -
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.

Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщ

Володимир Бойко
2024.06.03 00:03
Прославлені диктатори закінчують безславно. Безголові полюбляють очолювати (по їхньому - "возглавлять". На одного діяльного злочинця припадають тисячі злочинно бездіяльних. Російський заштатний урка домігся міжнародного визнання, скоївши міжна

Борис Костиря
2024.06.02 22:46
Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.

Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,

Світлана Пирогова
2024.06.02 21:46
Лебідкою літає літо,
Лимани ллються легко.
Лопоче липень листям липи,
Лещицю ловить легіт.

Лугам липневим, лану - лоскіт.
Лаванда любить ласку.
Ліатриси лягають лоском.

Юрій Гундарєв
2024.06.02 20:36
Ольга Сімонова, позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, сексапільна, завжди зі стильною зачіскою з підголеними скронями… Росіянка за походженням, родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Починала парамедиком у добровольчому пі

Роксолана Вірлан
2024.06.02 17:57
Той, з ким умовилися стрітись
багато тому ще віків,
лишивши ключ на ґанку
літа,
знамення тайне на вікні;
з ким обіцялися впізнатись
помежи всесвіту шляхів,
перетекти міжсвітні ґрати,

Ісая Мирянин
2024.06.02 17:46
ЛОДЗІЄВСЬКИЙ Я щиро радий, що Ви вирішили зупинитися у нас, пане Залужний. Сподіваюся, що Вам у нас сподобається. Але мені нестерпно хочеться почути про Ваші дипломатичні пригоди у Британії. ЗАЛУЖНИЙ Насправді мене відряджали зовсім до іншої краї

Євген Федчук
2024.06.02 12:34
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.

Іван Потьомкін
2024.06.02 10:49
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Публіцистика

 Як виросте той Гонта




Найвища оцінка Григорій Лютий 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-01 03:32:53
Переглядів сторінки твору 3856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.796 / 5.42  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.25  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 12:46:26 ]
Тарас Шевченко у своїй містерії “Великий льох” (у розділі “Три ворони”) писав:
О!.. Сміється і ридає
Уся Україна!
То близнята народились,
А навісна мати
Регочеться, що Йванами
Обох буде звати!
Про яких же Іванів йдеться у містерії? Про те у творі прямо не сказано, а є лише натяк, що мовиться тут про двох Іванів з однаковим прізвищем – Гонта.
Сю ніч будуть в Україні
Родитись близнята.
Один буде, як той Гонта,
Катів катувати!
Другий буде… оце вже наш!
Катам помагати.
Наш вже в череві щипає,
А я напитала,
Що як виросте той Гонта,
Все наше пропало!
Усе добро поплюндрує
Й брата не покине!
І розпустить правду й волю
По всій Україні!
Оригінальне дослідження з цитуванням унікальних документів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 19:25:59 ]
Цікаво, що не далі, як минулого вівторка я зачитувала останні рядки х "Гайдамаків" в себе на клубі, щоб дати відповідь одному з хлопців на питання: "Як же сам Шевченко ставився до подій того часу, коли повстанці різали дітей та жінок? І чому він каже, що йому весело про це згадувати?". До речі, чому весело — я відповісти так і не змогла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 20:51:33 ]
Жінки і діти... Нам багато закидають на цю тему. Хто їх тоді не різав?.. Перегляньте період релігійних воєн у "Цивілізованій" Європі. У Вікіпедії є чимало матеріалів та ілюстрацій. Але не діти й жінки воювали з гайдамаками і не винищення жінок і дітей було метою повстань. А чом йому було це весело згадувати? Він же не казав про веселе споглядання різанини жінок і дітей. Там у нього трагедія (Гонта ховає своїх дітей). Весело згадував він той час, коли народ давав одкоша своїм гнобителям. Я, пані Ларисо, колись до цього повернуся детально. А поки що зверніть увагу на це: "...у своїй передмові до “Гайдамаків” Тарас з гіркою іронією і сарказмом сказав: “Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами”. І у яких умовах та кому він це говорив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:34:09 ]
Так, саме на це я і звернула увагу слухачів. І саме ці рядки навела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2007-12-06 23:05:53 ]
у народній поетичній традиції часто використовувалася паралель - війна, смерть - весілля.
тож можливо Шевченко "весело згадує" спираючись саме на неї?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 23:20:11 ]
Важко сказати, пане Григорію, що саме мав у думці на той час Тарас. Припущення ваше цікаве. Козацьке завзяте серце не могло не тішитися баталії за вольності й права. Війна для козака - рідна його стихія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-08 00:26:18 ]
Оголошую Шевченківські дні.