Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.25
07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! »
Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку.
Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній
2026.09.25
07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.
2026.09.24
23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись
Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись
Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу
2026.09.24
23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
2026.09.24
22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.
Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.
Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
2026.09.24
20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.
Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.
Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.
2026.09.24
18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.
Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.
Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя
2026.09.24
17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
2026.09.24
16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
2026.09.24
14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
2026.09.24
06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
2026.09.24
05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ
У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле
2026.09.24
00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
2026.09.23
20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
2026.09.23
19:32
14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:
– Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп
2026.09.23
15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Автори ПМ на захисті Вітчизни
Головний лікар прикордонного загону Ярослав Драганчук картка Приватбанку 6762466301869135
Вони вже два місяці захищають кордони Харківської області, як від зовнішніх так і від внутрішніх ворогів. Але в прикордонній частині банально закінчилися всі медикаменти, грошей немає, хлопці живуть в палатках під всіма вітрами і продовжують ловити "казачків" і "зеленоросів".
Це безпосередня допомога народу - своїм захисникам.
https://www.youtube.com/watch?v=qRZZ5cdbc1c
Межі Харківської області охороняють прикордонники з Західної України
Вчора, 16:16
В селі Миколаївка розташувалися кілька сотень бійців зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Вони майже місяць охороняють державний кордон під Харковом і, заодно, допомагають мешканцям прилеглих територій
В селі Миколаївка тепер стало вдвічі більше мешканців. Охороняти державний кордон сюди перекинули триста прикордонників зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Бійці розташувалися в польовому таборі. Спочатку, розповідають люди, західних сусідів взяли з недовірою, але швидко подружилися.
Володимир Смицький голова Миколаївської сільради: - "Були люди які говорили, що це їде «Правий сектор», та - це їде «Лівий сектор», якісь там бандити. Розумієте - десь, хтось, там щось почув Костянтин Безпалько начальник мотоманевреної групи: Як місцеві мешканці нам допомагають, так і допомагають представники волонтерських організацій з Харківської області, за що їм - велике дякую. Спектр послуг, якщо можна так сказати, дуже широкий - починаючи від надання практичної допомоги у проведенні ремонтних робіт і закінчуючи продуктами харчування: м'ясо, молоко, консерви. Місцеві фермерські господарства теж надають плідну підтримку
Солдати в боргу не залишилися. Військові допомогли налагодити і встановити комп'ютери в класах місцевої школи. Дітвора тепер від прикордонного загону не відходить, жартують вчителя.
Надія Тимошенко директор сільської школи: - "Есть у нас такий хлопчисько. Служити він ще маленький, щоб такі рішення приймати. Але те, що йому дуже сподобалося спілкуватися з прикордонниками - і у вільний час приходять, і приходили до нас по погоді на спортивне поле. Він втік зі школи, тому що сьогодні прийдуть прикордонники. - «Я віднесу портфель, перевдягнуся і бігом прибіжу сюди»
З приїздом прикордонників в селі вперше за десятки років з'явився лікар - раніше тут був тільки фельдшер. Лікар Ярослав Драганчук доброволець, який приїхав разом з бійцями нести службу. Особливо раді медику місцеві люди похилого віку.
Володимир Петров житель Миколаївки: "Укол дав і масаж зробив. І поправивши хребець мені. Ті, що мені треба, він все зробив Ярослав Драганчук зав. клінікою терапії Львівського військового госпиталю. Місцеве населення, особливо похилого віку, воно просто з цими захворюваннями не може дійти до того місця, де лікаря можна знайти. У нас тут, власне, першу крапельницю поставили буквально позавчора. Це така подія. Ніколи взагалі такі процедури не виконувалися
Солдати Допомагають не тільки жителям Миколаївки. В тридцяти кілометрах звідси - в селі Відрадному бійці взяли під опіку 90 - річну Наталку Дорошенко та її молодших сестер. У їх дворі прикордонники поставили новий туалет, виклали доріжки з цегли. Відремонтували паркан і напилили дров. Три пенсіонерки допомоги ради, зустрічають бійців привітно, і моляться, щоб не було війни.
Наталія Дорошенко мешканка села Отрадноє: - Багато нам вона життя вкоротила, ця війна. І щоб вона більше віками не верталася, і щоб не було більше отої війни...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Автори ПМ на захисті Вітчизни
Львівський військовий лікар Я.Драганчук (Ярослав Нечуйвітер) за лікаря-чудотворця )...
Допомогти у придбанні ліків харківським прикордонникам.
Головний лікар прикордонного загону Ярослав Драганчук картка Приватбанку 6762466301869135
Вони вже два місяці захищають кордони Харківської області, як від зовнішніх так і від внутрішніх ворогів. Але в прикордонній частині банально закінчилися всі медикаменти, грошей немає, хлопці живуть в палатках під всіма вітрами і продовжують ловити "казачків" і "зеленоросів".
Це безпосередня допомога народу - своїм захисникам.
https://www.youtube.com/watch?v=qRZZ5cdbc1c
Межі Харківської області охороняють прикордонники з Західної України
Вчора, 16:16
В селі Миколаївка розташувалися кілька сотень бійців зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Вони майже місяць охороняють державний кордон під Харковом і, заодно, допомагають мешканцям прилеглих територій
В селі Миколаївка тепер стало вдвічі більше мешканців. Охороняти державний кордон сюди перекинули триста прикордонників зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Бійці розташувалися в польовому таборі. Спочатку, розповідають люди, західних сусідів взяли з недовірою, але швидко подружилися.
Володимир Смицький голова Миколаївської сільради: - "Були люди які говорили, що це їде «Правий сектор», та - це їде «Лівий сектор», якісь там бандити. Розумієте - десь, хтось, там щось почув Костянтин Безпалько начальник мотоманевреної групи: Як місцеві мешканці нам допомагають, так і допомагають представники волонтерських організацій з Харківської області, за що їм - велике дякую. Спектр послуг, якщо можна так сказати, дуже широкий - починаючи від надання практичної допомоги у проведенні ремонтних робіт і закінчуючи продуктами харчування: м'ясо, молоко, консерви. Місцеві фермерські господарства теж надають плідну підтримку
Солдати в боргу не залишилися. Військові допомогли налагодити і встановити комп'ютери в класах місцевої школи. Дітвора тепер від прикордонного загону не відходить, жартують вчителя.
Надія Тимошенко директор сільської школи: - "Есть у нас такий хлопчисько. Служити він ще маленький, щоб такі рішення приймати. Але те, що йому дуже сподобалося спілкуватися з прикордонниками - і у вільний час приходять, і приходили до нас по погоді на спортивне поле. Він втік зі школи, тому що сьогодні прийдуть прикордонники. - «Я віднесу портфель, перевдягнуся і бігом прибіжу сюди»
З приїздом прикордонників в селі вперше за десятки років з'явився лікар - раніше тут був тільки фельдшер. Лікар Ярослав Драганчук доброволець, який приїхав разом з бійцями нести службу. Особливо раді медику місцеві люди похилого віку.
Володимир Петров житель Миколаївки: "Укол дав і масаж зробив. І поправивши хребець мені. Ті, що мені треба, він все зробив Ярослав Драганчук зав. клінікою терапії Львівського військового госпиталю. Місцеве населення, особливо похилого віку, воно просто з цими захворюваннями не може дійти до того місця, де лікаря можна знайти. У нас тут, власне, першу крапельницю поставили буквально позавчора. Це така подія. Ніколи взагалі такі процедури не виконувалися
Солдати Допомагають не тільки жителям Миколаївки. В тридцяти кілометрах звідси - в селі Відрадному бійці взяли під опіку 90 - річну Наталку Дорошенко та її молодших сестер. У їх дворі прикордонники поставили новий туалет, виклали доріжки з цегли. Відремонтували паркан і напилили дров. Три пенсіонерки допомоги ради, зустрічають бійців привітно, і моляться, щоб не було війни.
Наталія Дорошенко мешканка села Отрадноє: - Багато нам вона життя вкоротила, ця війна. І щоб вона більше віками не верталася, і щоб не було більше отої війни...
Джерело: http://objectiv.tv
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Події в Україні і актуальні плани світової Закуліси..."
• Перейти на сторінку •
"Культурологічний парадокс (3): друга державна?"
• Перейти на сторінку •
"Культурологічний парадокс (3): друга державна?"
Про публікацію
