Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.22
13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
2025.12.22
13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Автори ПМ на захисті Вітчизни
Головний лікар прикордонного загону Ярослав Драганчук картка Приватбанку 6762466301869135
Вони вже два місяці захищають кордони Харківської області, як від зовнішніх так і від внутрішніх ворогів. Але в прикордонній частині банально закінчилися всі медикаменти, грошей немає, хлопці живуть в палатках під всіма вітрами і продовжують ловити "казачків" і "зеленоросів".
Це безпосередня допомога народу - своїм захисникам.
https://www.youtube.com/watch?v=qRZZ5cdbc1c
Межі Харківської області охороняють прикордонники з Західної України
Вчора, 16:16
В селі Миколаївка розташувалися кілька сотень бійців зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Вони майже місяць охороняють державний кордон під Харковом і, заодно, допомагають мешканцям прилеглих територій
В селі Миколаївка тепер стало вдвічі більше мешканців. Охороняти державний кордон сюди перекинули триста прикордонників зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Бійці розташувалися в польовому таборі. Спочатку, розповідають люди, західних сусідів взяли з недовірою, але швидко подружилися.
Володимир Смицький голова Миколаївської сільради: - "Були люди які говорили, що це їде «Правий сектор», та - це їде «Лівий сектор», якісь там бандити. Розумієте - десь, хтось, там щось почув Костянтин Безпалько начальник мотоманевреної групи: Як місцеві мешканці нам допомагають, так і допомагають представники волонтерських організацій з Харківської області, за що їм - велике дякую. Спектр послуг, якщо можна так сказати, дуже широкий - починаючи від надання практичної допомоги у проведенні ремонтних робіт і закінчуючи продуктами харчування: м'ясо, молоко, консерви. Місцеві фермерські господарства теж надають плідну підтримку
Солдати в боргу не залишилися. Військові допомогли налагодити і встановити комп'ютери в класах місцевої школи. Дітвора тепер від прикордонного загону не відходить, жартують вчителя.
Надія Тимошенко директор сільської школи: - "Есть у нас такий хлопчисько. Служити він ще маленький, щоб такі рішення приймати. Але те, що йому дуже сподобалося спілкуватися з прикордонниками - і у вільний час приходять, і приходили до нас по погоді на спортивне поле. Він втік зі школи, тому що сьогодні прийдуть прикордонники. - «Я віднесу портфель, перевдягнуся і бігом прибіжу сюди»
З приїздом прикордонників в селі вперше за десятки років з'явився лікар - раніше тут був тільки фельдшер. Лікар Ярослав Драганчук доброволець, який приїхав разом з бійцями нести службу. Особливо раді медику місцеві люди похилого віку.
Володимир Петров житель Миколаївки: "Укол дав і масаж зробив. І поправивши хребець мені. Ті, що мені треба, він все зробив Ярослав Драганчук зав. клінікою терапії Львівського військового госпиталю. Місцеве населення, особливо похилого віку, воно просто з цими захворюваннями не може дійти до того місця, де лікаря можна знайти. У нас тут, власне, першу крапельницю поставили буквально позавчора. Це така подія. Ніколи взагалі такі процедури не виконувалися
Солдати Допомагають не тільки жителям Миколаївки. В тридцяти кілометрах звідси - в селі Відрадному бійці взяли під опіку 90 - річну Наталку Дорошенко та її молодших сестер. У їх дворі прикордонники поставили новий туалет, виклали доріжки з цегли. Відремонтували паркан і напилили дров. Три пенсіонерки допомоги ради, зустрічають бійців привітно, і моляться, щоб не було війни.
Наталія Дорошенко мешканка села Отрадноє: - Багато нам вона життя вкоротила, ця війна. І щоб вона більше віками не верталася, і щоб не було більше отої війни...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Автори ПМ на захисті Вітчизни
Львівський військовий лікар Я.Драганчук (Ярослав Нечуйвітер) за лікаря-чудотворця )...
Допомогти у придбанні ліків харківським прикордонникам.
Головний лікар прикордонного загону Ярослав Драганчук картка Приватбанку 6762466301869135
Вони вже два місяці захищають кордони Харківської області, як від зовнішніх так і від внутрішніх ворогів. Але в прикордонній частині банально закінчилися всі медикаменти, грошей немає, хлопці живуть в палатках під всіма вітрами і продовжують ловити "казачків" і "зеленоросів".
Це безпосередня допомога народу - своїм захисникам.
https://www.youtube.com/watch?v=qRZZ5cdbc1c
Межі Харківської області охороняють прикордонники з Західної України
Вчора, 16:16
В селі Миколаївка розташувалися кілька сотень бійців зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Вони майже місяць охороняють державний кордон під Харковом і, заодно, допомагають мешканцям прилеглих територій
В селі Миколаївка тепер стало вдвічі більше мешканців. Охороняти державний кордон сюди перекинули триста прикордонників зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Бійці розташувалися в польовому таборі. Спочатку, розповідають люди, західних сусідів взяли з недовірою, але швидко подружилися.
Володимир Смицький голова Миколаївської сільради: - "Були люди які говорили, що це їде «Правий сектор», та - це їде «Лівий сектор», якісь там бандити. Розумієте - десь, хтось, там щось почув Костянтин Безпалько начальник мотоманевреної групи: Як місцеві мешканці нам допомагають, так і допомагають представники волонтерських організацій з Харківської області, за що їм - велике дякую. Спектр послуг, якщо можна так сказати, дуже широкий - починаючи від надання практичної допомоги у проведенні ремонтних робіт і закінчуючи продуктами харчування: м'ясо, молоко, консерви. Місцеві фермерські господарства теж надають плідну підтримку
Солдати в боргу не залишилися. Військові допомогли налагодити і встановити комп'ютери в класах місцевої школи. Дітвора тепер від прикордонного загону не відходить, жартують вчителя.
Надія Тимошенко директор сільської школи: - "Есть у нас такий хлопчисько. Служити він ще маленький, щоб такі рішення приймати. Але те, що йому дуже сподобалося спілкуватися з прикордонниками - і у вільний час приходять, і приходили до нас по погоді на спортивне поле. Він втік зі школи, тому що сьогодні прийдуть прикордонники. - «Я віднесу портфель, перевдягнуся і бігом прибіжу сюди»
З приїздом прикордонників в селі вперше за десятки років з'явився лікар - раніше тут був тільки фельдшер. Лікар Ярослав Драганчук доброволець, який приїхав разом з бійцями нести службу. Особливо раді медику місцеві люди похилого віку.
Володимир Петров житель Миколаївки: "Укол дав і масаж зробив. І поправивши хребець мені. Ті, що мені треба, він все зробив Ярослав Драганчук зав. клінікою терапії Львівського військового госпиталю. Місцеве населення, особливо похилого віку, воно просто з цими захворюваннями не може дійти до того місця, де лікаря можна знайти. У нас тут, власне, першу крапельницю поставили буквально позавчора. Це така подія. Ніколи взагалі такі процедури не виконувалися
Солдати Допомагають не тільки жителям Миколаївки. В тридцяти кілометрах звідси - в селі Відрадному бійці взяли під опіку 90 - річну Наталку Дорошенко та її молодших сестер. У їх дворі прикордонники поставили новий туалет, виклали доріжки з цегли. Відремонтували паркан і напилили дров. Три пенсіонерки допомоги ради, зустрічають бійців привітно, і моляться, щоб не було війни.
Наталія Дорошенко мешканка села Отрадноє: - Багато нам вона життя вкоротила, ця війна. І щоб вона більше віками не верталася, і щоб не було більше отої війни...
Джерело: http://objectiv.tv
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Події в Україні і актуальні плани світової Закуліси..."
• Перейти на сторінку •
"Культурологічний парадокс (3): друга державна?"
• Перейти на сторінку •
"Культурологічний парадокс (3): друга державна?"
Про публікацію
