Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.18
07:30
Теплом та світлом увіходить
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.
2026.08.18
06:11
Александрійське полум'я
…Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.
2026.08.17
20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?
2026.08.17
20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині
2026.08.17
19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак
2026.08.17
13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
2026.08.17
13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
2026.08.17
13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно.
Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи.
Із зони комфорту потрапив просто на зону.
Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…»
Проблеми із го
2026.08.17
11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
2026.08.17
10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно
2026.08.17
09:19
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.
На пляжі загоріло.
2026.08.17
09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
2026.08.17
06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Автори ПМ на захисті Вітчизни
Головний лікар прикордонного загону Ярослав Драганчук картка Приватбанку 6762466301869135
Вони вже два місяці захищають кордони Харківської області, як від зовнішніх так і від внутрішніх ворогів. Але в прикордонній частині банально закінчилися всі медикаменти, грошей немає, хлопці живуть в палатках під всіма вітрами і продовжують ловити "казачків" і "зеленоросів".
Це безпосередня допомога народу - своїм захисникам.
https://www.youtube.com/watch?v=qRZZ5cdbc1c
Межі Харківської області охороняють прикордонники з Західної України
Вчора, 16:16
В селі Миколаївка розташувалися кілька сотень бійців зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Вони майже місяць охороняють державний кордон під Харковом і, заодно, допомагають мешканцям прилеглих територій
В селі Миколаївка тепер стало вдвічі більше мешканців. Охороняти державний кордон сюди перекинули триста прикордонників зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Бійці розташувалися в польовому таборі. Спочатку, розповідають люди, західних сусідів взяли з недовірою, але швидко подружилися.
Володимир Смицький голова Миколаївської сільради: - "Були люди які говорили, що це їде «Правий сектор», та - це їде «Лівий сектор», якісь там бандити. Розумієте - десь, хтось, там щось почув Костянтин Безпалько начальник мотоманевреної групи: Як місцеві мешканці нам допомагають, так і допомагають представники волонтерських організацій з Харківської області, за що їм - велике дякую. Спектр послуг, якщо можна так сказати, дуже широкий - починаючи від надання практичної допомоги у проведенні ремонтних робіт і закінчуючи продуктами харчування: м'ясо, молоко, консерви. Місцеві фермерські господарства теж надають плідну підтримку
Солдати в боргу не залишилися. Військові допомогли налагодити і встановити комп'ютери в класах місцевої школи. Дітвора тепер від прикордонного загону не відходить, жартують вчителя.
Надія Тимошенко директор сільської школи: - "Есть у нас такий хлопчисько. Служити він ще маленький, щоб такі рішення приймати. Але те, що йому дуже сподобалося спілкуватися з прикордонниками - і у вільний час приходять, і приходили до нас по погоді на спортивне поле. Він втік зі школи, тому що сьогодні прийдуть прикордонники. - «Я віднесу портфель, перевдягнуся і бігом прибіжу сюди»
З приїздом прикордонників в селі вперше за десятки років з'явився лікар - раніше тут був тільки фельдшер. Лікар Ярослав Драганчук доброволець, який приїхав разом з бійцями нести службу. Особливо раді медику місцеві люди похилого віку.
Володимир Петров житель Миколаївки: "Укол дав і масаж зробив. І поправивши хребець мені. Ті, що мені треба, він все зробив Ярослав Драганчук зав. клінікою терапії Львівського військового госпиталю. Місцеве населення, особливо похилого віку, воно просто з цими захворюваннями не може дійти до того місця, де лікаря можна знайти. У нас тут, власне, першу крапельницю поставили буквально позавчора. Це така подія. Ніколи взагалі такі процедури не виконувалися
Солдати Допомагають не тільки жителям Миколаївки. В тридцяти кілометрах звідси - в селі Відрадному бійці взяли під опіку 90 - річну Наталку Дорошенко та її молодших сестер. У їх дворі прикордонники поставили новий туалет, виклали доріжки з цегли. Відремонтували паркан і напилили дров. Три пенсіонерки допомоги ради, зустрічають бійців привітно, і моляться, щоб не було війни.
Наталія Дорошенко мешканка села Отрадноє: - Багато нам вона життя вкоротила, ця війна. І щоб вона більше віками не верталася, і щоб не було більше отої війни...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Автори ПМ на захисті Вітчизни
Львівський військовий лікар Я.Драганчук (Ярослав Нечуйвітер) за лікаря-чудотворця )...
Допомогти у придбанні ліків харківським прикордонникам.
Головний лікар прикордонного загону Ярослав Драганчук картка Приватбанку 6762466301869135
Вони вже два місяці захищають кордони Харківської області, як від зовнішніх так і від внутрішніх ворогів. Але в прикордонній частині банально закінчилися всі медикаменти, грошей немає, хлопці живуть в палатках під всіма вітрами і продовжують ловити "казачків" і "зеленоросів".
Це безпосередня допомога народу - своїм захисникам.
https://www.youtube.com/watch?v=qRZZ5cdbc1c
Межі Харківської області охороняють прикордонники з Західної України
Вчора, 16:16
В селі Миколаївка розташувалися кілька сотень бійців зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Вони майже місяць охороняють державний кордон під Харковом і, заодно, допомагають мешканцям прилеглих територій
В селі Миколаївка тепер стало вдвічі більше мешканців. Охороняти державний кордон сюди перекинули триста прикордонників зі Львова, Ужгорода та Чернівців. Бійці розташувалися в польовому таборі. Спочатку, розповідають люди, західних сусідів взяли з недовірою, але швидко подружилися.
Володимир Смицький голова Миколаївської сільради: - "Були люди які говорили, що це їде «Правий сектор», та - це їде «Лівий сектор», якісь там бандити. Розумієте - десь, хтось, там щось почув Костянтин Безпалько начальник мотоманевреної групи: Як місцеві мешканці нам допомагають, так і допомагають представники волонтерських організацій з Харківської області, за що їм - велике дякую. Спектр послуг, якщо можна так сказати, дуже широкий - починаючи від надання практичної допомоги у проведенні ремонтних робіт і закінчуючи продуктами харчування: м'ясо, молоко, консерви. Місцеві фермерські господарства теж надають плідну підтримку
Солдати в боргу не залишилися. Військові допомогли налагодити і встановити комп'ютери в класах місцевої школи. Дітвора тепер від прикордонного загону не відходить, жартують вчителя.
Надія Тимошенко директор сільської школи: - "Есть у нас такий хлопчисько. Служити він ще маленький, щоб такі рішення приймати. Але те, що йому дуже сподобалося спілкуватися з прикордонниками - і у вільний час приходять, і приходили до нас по погоді на спортивне поле. Він втік зі школи, тому що сьогодні прийдуть прикордонники. - «Я віднесу портфель, перевдягнуся і бігом прибіжу сюди»
З приїздом прикордонників в селі вперше за десятки років з'явився лікар - раніше тут був тільки фельдшер. Лікар Ярослав Драганчук доброволець, який приїхав разом з бійцями нести службу. Особливо раді медику місцеві люди похилого віку.
Володимир Петров житель Миколаївки: "Укол дав і масаж зробив. І поправивши хребець мені. Ті, що мені треба, він все зробив Ярослав Драганчук зав. клінікою терапії Львівського військового госпиталю. Місцеве населення, особливо похилого віку, воно просто з цими захворюваннями не може дійти до того місця, де лікаря можна знайти. У нас тут, власне, першу крапельницю поставили буквально позавчора. Це така подія. Ніколи взагалі такі процедури не виконувалися
Солдати Допомагають не тільки жителям Миколаївки. В тридцяти кілометрах звідси - в селі Відрадному бійці взяли під опіку 90 - річну Наталку Дорошенко та її молодших сестер. У їх дворі прикордонники поставили новий туалет, виклали доріжки з цегли. Відремонтували паркан і напилили дров. Три пенсіонерки допомоги ради, зустрічають бійців привітно, і моляться, щоб не було війни.
Наталія Дорошенко мешканка села Отрадноє: - Багато нам вона життя вкоротила, ця війна. І щоб вона більше віками не верталася, і щоб не було більше отої війни...
Джерело: http://objectiv.tv
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Події в Україні і актуальні плани світової Закуліси..."
• Перейти на сторінку •
"Культурологічний парадокс (3): друга державна?"
• Перейти на сторінку •
"Культурологічний парадокс (3): друга державна?"
Про публікацію
