ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 Короткі ночі

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-24 17:11:59
Переглядів сторінки твору 4343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.244 / 5.5  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-24 19:55:50 ]
Досить добре написано, пане Опанасе... Тільки підправте дрібнички...
То місяць вірші вішав, чи Ви :)?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-24 20:46:37 ]
Безумовно, я.
У нас нині майже білі ночі. Сонце, ледве зайшовши, виринає знову. Все інше - згадки про Україну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-24 22:14:40 ]
Санкт-Петербург?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-24 23:24:39 ]
Географічно широти північної частини Німеччини на декілька градусів не збігаються з ленінградськими, та все одно білі ночі певною мірою притаманні, і я це спостерігаю, особливо якщо у першій половині літа вкладатися спати якомога пізніше, а прокидатись якомога раніше. Місцеві білі ночі більше подібні до калінінградських.
Боронь мені, Боже, опинитись у РФ з будь-яким візитом.
Дякую за Ваш інтерес до земель північно-західних сусідів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-06-24 23:21:45 ]
Добре, поки та дика тиша куняє ))
Мені подобається невловима самоіронія,
але чогось на душі тривожно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-24 23:31:38 ]
Когнітивний дисонанс, пані Василино. Можливо, він. І мені тривожно. Спочатку тиждень в Німеччині (він сприймався як екскурс), але ж за ним - залишок життя. Тут є, де жити. Чого Шикльгруберу бракувало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-06-24 23:56:15 ]
і чого ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-06-25 11:50:04 ]
:))
В мене теж є в одному з віршів: "...короткі ночі, і найдовші дні..."
Але точка сонцестояння пройдена, і вже знову все йде навспак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-25 15:45:06 ]
Дивний збіг обставин, бо така метафора як "короткі ночі" є досить унікальною. А вона, як бачу, знайшла і мене...
Може, це трапилося тому, що ми мандруємо тими ж самими світами поезій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-06-25 13:14:19 ]
Час сонцетрясіння, а не стояння. А найкращі відгуки залишаються у душах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-01 13:13:19 ]
дякую. я не побачив вчасно ваш відгук. іноді вони губляться серед інших на інші твори - твори, природно, не мого авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2014-07-31 16:53:06 ]
Доброго дня, шановний Опанасе!

...Прочитав. Коментарем
Вб'ю паскудну дику мишу:
- Автор має Муз гарем,
Бо чудові вірші пише!..
:-)))

З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-01 13:34:11 ]
мені не до вподоби фінальна частина. слабенька метафора, якщо це вона, а не вибрики. з думою про Вічне готуватиму лазерні диски для дітей та онуків, то до нього повернусь.
ситуативні вірші (слава Богу, що в мене лише ситуативне закінчення) з часом можуть стати не всім зрозумілим без уточнень і посилань. а такі твори існують. їх важко читати, якщо спочатку освіжити у пам'ятні віхи історії.