ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 при пам'яті
Образ твору хвилина мовчання, що сягає вічності
'2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-28 12:12:16
Переглядів сторінки твору 4639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.907 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.753 / 5.5  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-06-28 18:18:04 ]
... на жаль, забуття таки нам властиве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-28 21:46:54 ]
Мені нелегко давався цей вірш.
Ніхто нічого не забув. Війна була - то була.
Працювали військовополонені та вивезені з України цивільні підневільні трударі на підприємствах Круппа, у шахтах та на приватних ланах - та й працювали. Це не секрет, і це було озвучено на засідані Міжнародного військового трибуналу.
А хто нині працював і працює на споруджені фортифікаційних споруд на Донеччині та Луганщині, східної частини України, але ніяк не Німеччини. І які військовополонені, і чи не заручники насправді? Хто їх захопив, який окупант?
Хто і коли засудить сучасний фашизм там, де його не могло бути ні за яких обставин? Хто його заніс в Україну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 07:07:45 ]
ідеологи сучасного скорозбагачення, пане Опанасе! Ржа ненажерливості у суміші зі злидарством.
Карпенко-Карий "Сто тисяч", "Хазяїн" у модернізованій моделі розпорошення суспільства за умов "після реформи 1861"(1991)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:08:24 ]
А розмови про скорботу за "СССР" - це лише прикриття своєї загарбницької місії на Землі.
І не те "СССР" може повернутись, бо не "Той тепер Миргород, Хорол-річка не та".
Все воно не те.
І фашизм набув нового авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:46:41 ]
Якщо набув.
Він, здається і був один на дві імперії. Одна, як бачу нині, засудила його і практично пережила (існують маргінальні осередки, які жодним чином не можуть впливати на державну політику), а друга - ні. І Україні доводиться з ним воювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 10:12:26 ]
Скорбота за СССР (без належного фінасування) - дійсно прикриття, але і не без ностальжі ці речі. Шоу "Фашизм" - доволі складний сценарій: Путіну ще потрібно вбити в голову росіянам їхню "арійську" вищість над рештою світу. Одних його амбіцій замало. Та й росіяни як нація не почуваються приниженими... Певно, мова йде про "похід сильного князя на слабішого" - як у часи міжусобиць.
А на Донбасі мають нарешті визначитися самі жителі краю: без цього АТО не може бути а)успішним, б) провальним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 12:01:35 ]
Не можу написати - реєстрація зникає...
Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 15:47:38 ]
І мені складно. Я наразі їжджу країною. Вміють жити люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-30 13:12:06 ]
Повністю поділяю думку про фашизм у двох імперіях... В червоній його так замаскували, так виплекали, що північний сусід наш, як правонаступник, має що експортувати. Важливої теми торкнулися! Метвих потрібно захищати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-01 09:32:38 ]
Правонаступниця (як вона себе вважає) СССР має багатий досвід і боротьби за незалежність.

Якщо згадати часи післявоєнного періоду, коли низка колоніальних країн Азії та Африки, не витримавши тиску з боку СССР, який донині не залишає своїх намірів щодо укріплення та поширення своєї гегемонії, обрали соціалістичну орієнтацію, то можна провести деякі паралелі, які нині зійшлись на сході України.
А тоді це були (за алфавітом) Ангола, Алжир, Гвінея-Бісау, Ефіопія, Мозамбік, Народно-Демократична Республіка Ємен...
І що з цього вийшло, можна спостерігати у Європі. Євроафриканців дедалі більшає.
До Росії чомусь не поїхали.
Як би не прийшлось захищатись від живих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 18:45:58 ]
Здається, остання строфа так краще виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-06 21:42:09 ]
одні (винуватці) засудили, другі (винуватці, як перші) відроджують.