ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кирило Поліщук (1991) /
Рецензії
Літературна Кіровоградщина: альманах
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літературна Кіровоградщина: альманах
Літературна Кіровоградщина: альманах / Кіровоградська обласна організація Конгресу літераторів України. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 146 с.
Представлений альманах Кіровоградської обласної організації Конгресу літераторів України може без перебільшення стати путівником по сучасному літературному процесу нашого міста для того читача, який тільки починає із цим процесом знайомитись. Ця книга, звичайно, не увібрала у себе усіх авторів, але продемонструвала певний історичний та мистецькій зріз.
На цю роль добре підходять будь-які альманахи чи антології, так звані «братські могили», де під однією обкладинкою зібрано різних авторів, різні тексти, інколи написані різними мовами. За аналогією можна назвати інші видання, які також нещодавно побачили світ: «Знак» – альманах молодої української літератури (Видавництво «Смолоскип», 2013) р., де зібрано твори лауреатів премії від видавництво; а також, звичайно, як упорядник і один з авторів не можу оминути антологію молодіжної кіровоградської поезії «Гра в поетів» («Мавік», 2013 р.), яка демонструє відмінній від альманаху «Літературна Кіровоградщина» літературний зріз – молодіжній.
Іншого типу є антології тематичні, наприклад «Аморалка» («Фоліо», 2010 р.) у якій, як зазначено у анотації, різні автори із різних міст зібралися з однією метою: «розповісти про ТЕ, чого, як вважають деякі моралісти, не існує і про що «пристойні» люди зазвичай начебто не говорять». З назви і з акценту на слові «ТЕ» я сподіваюсь ви зрозумілі про ЩО йде мова в антології. Серед тематичних хотілося б відзначити і нещодавно народжену антологію кіровоградської революційної поезії «До барикад!» («Мавік», 2014 р.) до якої увійшли як автори україномовні, так і російськомовні, молоді і знані, з міста і області, але всі вони зібрались в одній книжці, аби висловити на сторінках свої враження, свої висновки, своє бачення того, що відбулося і відбувається в нашій країні у ці важкі півроку.
Слід також провести доволі нечітку, але все ж лінію між поняттями антологія і альманах (нечітка вона через те, що багато з яких «одноразових» видань з амбітності інколи називають альманахами).
Антологія є збірником творів письменників за одним жанром, тематикою, періодом, чи іншою спільною ознакою. Альманах – видання з аналогічним визначенням, але з однією відмінністю – альманах є періодичним, причому періодичність може бути різна (від раз на місяць, до раз на 2-3 роки. Ця періодичність може бути довільною, тобто чітко не встановленою).
Зважаючи на періодичність альманахів можна зробити висновок, що вони дають змогу авторові публікуватись, мотивують його, штовхають до творіння і самовдосконалення, адже до однієї книжки можуть потрапити «метри» і «аматори», а тому «зелені пагінця» усіляко прагнутимуть тягнутись до «сонця», аби не здаватись блідими, не відставати від «метра» за якістю матеріалу.
Не скажу, що у альманасі «Літературна Кіровоградщина» є така ієрархія, адже усі автори є визнаними, до того ж членами Конгресу літераторів України. Цей альманах виходить із періодичністю раз на рік, і є вже четвертим.
За змістом він поділений на розділи – «Українська поезія», «Русская поэзия», «Проза» (українська та російська), «Сатира. Юмор», «Антология одного стихотворения», та «Відомості про авторів».
Подібні видання, як вже було зазначено, цікав та корисні читачеві лише із двох причин: по-перше можна познайомитись із новими авторами міста, а по-друге простежити певний літературний зріз (на прикладі цього видання творчість членів Конгресу літераторів України за рік). Іншого зацікавлення вони і не повинні викликати, адже створюються саме із цією метою.
Представлений альманах Кіровоградської обласної організації Конгресу літераторів України може без перебільшення стати путівником по сучасному літературному процесу нашого міста для того читача, який тільки починає із цим процесом знайомитись. Ця книга, звичайно, не увібрала у себе усіх авторів, але продемонструвала певний історичний та мистецькій зріз.
На цю роль добре підходять будь-які альманахи чи антології, так звані «братські могили», де під однією обкладинкою зібрано різних авторів, різні тексти, інколи написані різними мовами. За аналогією можна назвати інші видання, які також нещодавно побачили світ: «Знак» – альманах молодої української літератури (Видавництво «Смолоскип», 2013) р., де зібрано твори лауреатів премії від видавництво; а також, звичайно, як упорядник і один з авторів не можу оминути антологію молодіжної кіровоградської поезії «Гра в поетів» («Мавік», 2013 р.), яка демонструє відмінній від альманаху «Літературна Кіровоградщина» літературний зріз – молодіжній.
Іншого типу є антології тематичні, наприклад «Аморалка» («Фоліо», 2010 р.) у якій, як зазначено у анотації, різні автори із різних міст зібралися з однією метою: «розповісти про ТЕ, чого, як вважають деякі моралісти, не існує і про що «пристойні» люди зазвичай начебто не говорять». З назви і з акценту на слові «ТЕ» я сподіваюсь ви зрозумілі про ЩО йде мова в антології. Серед тематичних хотілося б відзначити і нещодавно народжену антологію кіровоградської революційної поезії «До барикад!» («Мавік», 2014 р.) до якої увійшли як автори україномовні, так і російськомовні, молоді і знані, з міста і області, але всі вони зібрались в одній книжці, аби висловити на сторінках свої враження, свої висновки, своє бачення того, що відбулося і відбувається в нашій країні у ці важкі півроку.
Слід також провести доволі нечітку, але все ж лінію між поняттями антологія і альманах (нечітка вона через те, що багато з яких «одноразових» видань з амбітності інколи називають альманахами).
Антологія є збірником творів письменників за одним жанром, тематикою, періодом, чи іншою спільною ознакою. Альманах – видання з аналогічним визначенням, але з однією відмінністю – альманах є періодичним, причому періодичність може бути різна (від раз на місяць, до раз на 2-3 роки. Ця періодичність може бути довільною, тобто чітко не встановленою).
Зважаючи на періодичність альманахів можна зробити висновок, що вони дають змогу авторові публікуватись, мотивують його, штовхають до творіння і самовдосконалення, адже до однієї книжки можуть потрапити «метри» і «аматори», а тому «зелені пагінця» усіляко прагнутимуть тягнутись до «сонця», аби не здаватись блідими, не відставати від «метра» за якістю матеріалу.
Не скажу, що у альманасі «Літературна Кіровоградщина» є така ієрархія, адже усі автори є визнаними, до того ж членами Конгресу літераторів України. Цей альманах виходить із періодичністю раз на рік, і є вже четвертим.
За змістом він поділений на розділи – «Українська поезія», «Русская поэзия», «Проза» (українська та російська), «Сатира. Юмор», «Антология одного стихотворения», та «Відомості про авторів».
Подібні видання, як вже було зазначено, цікав та корисні читачеві лише із двох причин: по-перше можна познайомитись із новими авторами міста, а по-друге простежити певний літературний зріз (на прикладі цього видання творчість членів Конгресу літераторів України за рік). Іншого зацікавлення вони і не повинні викликати, адже створюються саме із цією метою.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Частина 4. Традиція та новаторство В. Шкляра. Історії написання «Ключ» та «Чорний Ворон»."
• Перейти на сторінку •
"Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): листи, п’єси "
• Перейти на сторінку •
"Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): листи, п’єси "
Про публікацію