ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Гнатюк (1977) / Вірші

 ***
Ще й зими не було - а весна що не день, то чутніша.
Ще й життя не було - а гляди, доростають сини...
І таке на душі - не сказати ні словом, ні віршем,
І таке між людьми - що, здається, не треба й війни.
Та не час нам, не час голосити до хрипу, до скону,
Хоч би й вітер зі сходу і небо, немов на грозу...
Богородиця Діва вже плаче криваво з ікони -
Чи зуміємо ми
Відмолити Їй
Кожну сльозу?..
1/02/2015




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віталій Пригорницький 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-01 19:03:45
Переглядів сторінки твору 6623
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.261 / 5.67  (5.275 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 5.242 / 5.75  (5.219 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.05.03 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-02-02 05:08:50 ]
Вражає. Від серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:08:04 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-02 13:54:38 ]
Як же влучно! Те, що відчуває кожен із нас. Хочеться вірити, що вітер зі Сходу почне приносити добрі новини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:09:02 ]
Так. Хочеться. Бо вже майже витримую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2015-02-02 20:38:09 ]
Сильно! і дуже близько мені пишеш, Галинко...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:10:55 ]
Бо то всізараз про одне й те ж думають, переживають. Усім болить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 08:25:13 ]
Це висока ПОЕЗІЯ в справжньому розумінні слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:13:29 ]
Спасибі. Але я сама себе зараз не розумію. Не можу оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:33:31 ]
Все воно відносне.
І багато чого існує безапеляційно виголошеного.
Вірш, на мене, собі - та й вірш. Ікони-сльози вже були. Читали, чули. Може, хтось не бачив. Для нього це може бути новиною. Для мене - ні.
Новою може бути композиція, а тема - практично тією ж самою, що вже чути-бачили.
Самі розумієте, я не критикую. Вірш чудовий, зрозуміліий, звукопис на висоті.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 17:36:10 ]
Ви маєте рацію, пане Миколо. Звісно, не нове. Звісно, традиційно-класично-казано-переказано. Композиційного теж, як і Ви, не бачу нічого такого, щоб аж. Але я не ганяю за химерністю-завуальованістю. Намагаюся просто виробити прозорість письма, оту, як Ви кажете, зрозумілість. Наскільки вдається - ще не знаю і не скажу, що результатом задоволена. Простіть великодушно - мене, початківця... Бо направду пишу третій рік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 19:01:36 ]
Не бачу підстав до будь-яких вибачень. Три роки не згаяні, і результати красномовно переконливі. Мій коментар писався у такій самій, т.б.м., тональності, як і Ваш. Ні критики, ні гучних заяв.
Ікона, згадана у вірші, плаче вже далеко як не перший рік. Може, і про неї не всі чули. І це явище для них може бути дійсно приголомшливою новиною і образом високого рівня. Ви чули, Вам відомо - і це відчувається.
З пошанівком,
М.Бояров.