ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Гнатюк (1977) / Вірші

 ***
Ще й зими не було - а весна що не день, то чутніша.
Ще й життя не було - а гляди, доростають сини...
І таке на душі - не сказати ні словом, ні віршем,
І таке між людьми - що, здається, не треба й війни.
Та не час нам, не час голосити до хрипу, до скону,
Хоч би й вітер зі сходу і небо, немов на грозу...
Богородиця Діва вже плаче криваво з ікони -
Чи зуміємо ми
Відмолити Їй
Кожну сльозу?..
1/02/2015




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віталій Пригорницький 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-01 19:03:45
Переглядів сторінки твору 6108
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.261 / 5.67  (5.302 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.242 / 5.75  (5.264 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.05.03 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-02-02 05:08:50 ]
Вражає. Від серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:08:04 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-02 13:54:38 ]
Як же влучно! Те, що відчуває кожен із нас. Хочеться вірити, що вітер зі Сходу почне приносити добрі новини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:09:02 ]
Так. Хочеться. Бо вже майже витримую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2015-02-02 20:38:09 ]
Сильно! і дуже близько мені пишеш, Галинко...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:10:55 ]
Бо то всізараз про одне й те ж думають, переживають. Усім болить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 08:25:13 ]
Це висока ПОЕЗІЯ в справжньому розумінні слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:13:29 ]
Спасибі. Але я сама себе зараз не розумію. Не можу оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:33:31 ]
Все воно відносне.
І багато чого існує безапеляційно виголошеного.
Вірш, на мене, собі - та й вірш. Ікони-сльози вже були. Читали, чули. Може, хтось не бачив. Для нього це може бути новиною. Для мене - ні.
Новою може бути композиція, а тема - практично тією ж самою, що вже чути-бачили.
Самі розумієте, я не критикую. Вірш чудовий, зрозуміліий, звукопис на висоті.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 17:36:10 ]
Ви маєте рацію, пане Миколо. Звісно, не нове. Звісно, традиційно-класично-казано-переказано. Композиційного теж, як і Ви, не бачу нічого такого, щоб аж. Але я не ганяю за химерністю-завуальованістю. Намагаюся просто виробити прозорість письма, оту, як Ви кажете, зрозумілість. Наскільки вдається - ще не знаю і не скажу, що результатом задоволена. Простіть великодушно - мене, початківця... Бо направду пишу третій рік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 19:01:36 ]
Не бачу підстав до будь-яких вибачень. Три роки не згаяні, і результати красномовно переконливі. Мій коментар писався у такій самій, т.б.м., тональності, як і Ваш. Ні критики, ні гучних заяв.
Ікона, згадана у вірші, плаче вже далеко як не перший рік. Може, і про неї не всі чули. І це явище для них може бути дійсно приголомшливою новиною і образом високого рівня. Ви чули, Вам відомо - і це відчувається.
З пошанівком,
М.Бояров.