ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.08.18 09:21
До млості, болю і до -  зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
Обличчя ласі, підступні звірі,
червоні очі, а душі - сірі.
А ти, красивий, чи друг, чи хижий,
чи пристрасть дика, чи серцю б вижить?
Не ранить міски в основі слова,
не та розмова, на що

Віктор Кучерук
2019.08.18 07:53
Г. С...
Надихни і силою наповни,
Від нудьги й мовчазності – зціли!..
Стань мені світінням негріховним
І видінням щастя будь-коли.
Будь завжди оздобою легкою
І новою радістю струми, –
Полони осінньою красою

Матвій Смірнов
2019.08.18 01:19
Мій сусід щодня носить діряві штани,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
І, здається, й не хоче нічого такого мати.
На долонях у нього - бридкі червоні стигмати,
І ще одна - у самому центрі чола.
Він живе на околиці міста (точніше, села)
У сіро-зел

Володимир Бойко
2019.08.17 23:38
Я пам'ятаю тоскні муки:
Ніч дотлівала край вікна;
Її заламувані руки
Ледь мріли при світанку дня.

Усе життя, дарма прожите,
Принижувало і пекло;
А там, зростаючи щомиті,

Іван Потьомкін
2019.08.17 21:29
Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи

Ярослав Чорногуз
2019.08.17 15:49
Ну що ж, минулося кохання.
У Лету канула любов.
Мов літа подихи останні
Осінній вітер поборов.

Чи все приснилося, здалося?
На мить лиш сонце обпекло?
Твоє просвітлене волосся,

Тетяна Левицька
2019.08.17 08:09
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Подарую тобі перламутрову моря перлину
і на крилах любові натхненна до тебе прилину.
Мій сумний, не тужи, витру тугу цілунком шовковим.
Напою чебрецем

Лесь Українець
2019.08.16 18:50
Був на світі сирота –
Вподобав дівчину,
Наступила середа –
Надів сорочину,

Підперезався паском,
Скуйовдив чуприну,
Та на конику баскому

Серго Сокольник
2019.08.16 13:30
***маленька поема. оригінальна авторська ідея***

Ми летимо. Ми не бачимо сонця.
Ми усередині. У оболонці.
Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.
Ми усередині аеростату.
Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..
Ми обирали собі командира,

Сергій Губерначук
2019.08.16 12:14
Склади мене у рухи неповторні,
як Дух Святий, повз пальці відпусти,
а всі думки мої, мов землі орні,
осяй-осій зерном густо-густим!

Прокинься, люба мріє ясночола,
сльозою світлою до поцілунку з вуст!
Не згадуй вічні вчора й позавчора!

Ніна Виноградська
2019.08.16 11:25
Спасибі вам за ваші добрі очі,
За теплий погляд і ласкаву річ.
Хоча над містом висне хмари клоччя,
І накрапає дощ, заходить ніч.

І все навкруг засохло і не квітне,
Бо це вже осінь узяла права.
Жалкую я, що не зустріла квітень

Олександр Сушко
2019.08.16 09:42
Святкують безголів'я власне дурні,
Накрив державу блазенський ковпак.
Зламалась вісь у колесі фортуни,
Візничий лиш кривлятися мастак.

Від патріотики немає толку,
"Ганьба!" і "Гей!" грошви не принесе.
Міняю оселедця на ярмолку -

Віктор Кучерук
2019.08.16 06:32
Г. С...
Захлинався, скрикував, не дихав,
У нерівних сутичках всього, –
Щоби тільки не почуло лихо
Голосу щасливого мого.
Воював достойно в теплих пущах
Найсолодших радощів і мук,
Раз любов живлюща і цілюща

Ярослав Чорногуз
2019.08.16 00:33
Так хочеться любові і жури,
Так хочеться печалі й просвітління.
Ти говори зі мною, говори –
Я ладен слухати до оніміння.

Ти говори, а я – враз уявлю,
Як лагідно рука мене торкає.
І щось затисне груди від жалю…

Іван Потьомкін
2019.08.15 21:51
Бувало, як перетнеш із козами провалля,
Опинишся у царстві конюшини.
Там якось натрапив я на сонне зайченятко.
Хотів спіймать, та лиш заросився.
...Давноминулі спогади післявоєнного дитинства
Налинули, як конюшину стрів в Єрусалимі.
«Як ти сюди доб

Олександр Сушко
2019.08.15 15:18
Потрібне вухо. Хоч одне, лапате,
Бо чути перестав палких богинь.
У цій біді кохання винувате -
Жона відгризла в приступі жаги.

Щоб не кричав - панчохою мій ротик
Заткнула благовірна й каже: - Ша!
Лежать у ліжках діви, мов колоди,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Артамонов (1992) / Критика | Аналітика

 Образ Ньярлатхотепа в творчості Г. Ф. Лавкрафта як символ постіндустріальної епохи
Постмодерне суспільство можна в цілому розуміти через призму взаємопов’язаних процесів анігіляції традиційних структур та тотальної механізації. Таким чином, світ набуває вищого ступеню організованості, втім, науково-технічний прогрес відкриває приховані сторони Всесвіту з їх непередбачуваною, непевною та аморфною природою. Цей парадокс зазначали такі видатні мислителі ХХ століття, як Л. Мамфорд, о. П. Флоренський, Е. Фромм, Ю. Евола, Р. Генон та інші. Одну з найуспішніших спроб продемонструвати результати стрімкого наукового розвитку зробив Говард Філіпс Лавкрафт, американський письменник першої половини ХХ століття, що працював у жанрі хорору. Він показує головні тенденції, якими керується людський світ, у вигляді богів, що правлять цим світом. Лавкрафт створює власний штучний пантеон, щоб визначити кожне нове явище суспільного життя. Серед цих богів, найцікавішим для нашого дослідження є Ньярлатхотеп, «таємнича душа та посланець» Лавкрафтових богів [2].

Серед богів, лише Ньярлатхотеп напряму контактує з людьми. Двадцять перший сонет з циклу «Гриби з Юготу» та поема в прозі «Ньярлатхотеп» присвячені йому, описуючи бога як того, хто спокушає та приваблює людей науковими та технічними революціями, що супроводжують його [3].

Можна помітити цікаву кореляцію з ідеєю Льюїса Мамфорда про здатність машини бути замінником бога [5, с. 5]. Коли Ньярлатхотеп прийшов, «кожен відчував, що земля, навіть увесь Всесвіт, вийшов з-під контролю знаних богів чи сил, і заволоділи ним боги чи сили, що до цього часу залишалися невідомими»[]. Він презентує знання своїм послідовникам: «я чув розмови, ніби ті, хто знають Ньярлатхотепа, споглядали те, чого інші не бачили» [3]. Лавкрафт пов’язує Ньярлатхотепа з функцією комунікації не лише через його функцію посланця (про що було зазначено вище), але й оскільки цей бог допомагає людям анігілювати структуру часу та простору і, таким чином, тих, кого він спокусив, не стримують жодні обмеження. Ця деталь відповідає запропонованій Маршаллом Маклюеном інтерпретації технології в першу чергу через призму комунікативної функції [4].

Будучи богом, Ньярлатхотеп має багато маніфестаційних форм. В людському світі він виглядає як «Фараон» [3], його шкіра чорна, «але без жодного натяку на негроїдні риси» [1] (цю деталь можна інтерпретувати як вираз протиріччя, що становить сутність бога). Істинна форма Ньярлатхотепа, його божественне єство – це «Повзучий хаос» [2; 3].

Таким чином, головні риси Ньярлатхотепа в якості бога з Лавкрафтового фантастичного світу – це як його зв’язок з комунікативними засобами та науковим поступом людського світу, так і внутрішньо суперечлива природа Повзучого хаосу. Бог, як символ тих сил, що визначають Цивілізацію Прогресу та керують нею, бездоганно репрезентує суперечливі тенденції постіндустріальної епохи.


Література:

1. Lovecraft, H. P. The Dream-Quest of Unknown Kadath. The H. P. Lovecraft Archive. Retrieved from: http://www.hplovecraft.com/writings/texts/fiction/dq.aspx

2. Lovecraft, H. P. The Dreams in the Witch House. The H. P. Lovecraft Archive. Retrieved from: http://www.hplovecraft.com/writings/texts/fiction/dwh.aspx

3. Лавкрафт, Г. Ф. «Ньярлатхотеп» / Пер. з англ. О. Артамонова. Режим доступу: http://maysterni.com/publication.php?id=107604

4. McLuhan, M. Understanding Media: The Extensions of Man. New York, McGraw Hill, 1964.

5. Mumford L. The Myth of the Machine. Vol. 1. Harcourt: Brace Jovanovich, 1967.

(Тези доповіді, виголошеної О. Артамоновим на студентській науковій конференції Філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка "Дні Науки-2014". Авторський переклад з англійської мови).






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-08 03:35:06
Переглядів сторінки твору 1187
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5.5  (4.586 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.351 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2017.04.08 17:19
Автор у цю хвилину відсутній