ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.06.05 08:58
Ти відшукай мій голос у траві,
заввишки в світ.
Поклич на поміч дощ чи буревій
чи сто спекотних літ.

Нехай хоч трішки визирне земля
краєчком з-під трави,
щоб я вдихнув, як спершу немовля

Микола Соболь
2020.06.05 08:45
Природа бачить, чує та мовчить.
Невігласи не чують і не бачать,
Що від людини відвернулась вдача
Уже не за горами жасна мить…

Але тобі важливіша грошва.
Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
Навіщо тобі заповіді Божі?

Ярослав Чорногуз
2020.06.05 01:14
Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?
Небо саваном прощальним
Вкрите. Хмарам і дощам

День за днем немає ліку.
Ніби траур одягла
Вся природа – свійська й дика,

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мойсей Фішбейн (1946) / Проза / ПЕРЕКЛАДИ

 Aviva Fishbein. WIR LIEBEN
Авіва Фішбейн у перекладі Мойсея Фішбейна
Знизу - Авторка і її Перекладач Wir lieben, jedoch wissen wir überhaupt was Liebe ist? Und wenn, dann woher? Sind es die Schmetterling die wir glauben ganz genau spüren zu können, oder ist es doch nur der Wunsch den wir zu verspüren glauben, der Wunsch eines jeden von uns nicht alleine sein zu wollen, „geliebt“ zu werden.

Doch ist Liebe tatsächlich nur dieses eine Gefühl nicht alleine zu sein, dieses Gefühl welches bei den meisten von uns in den Zukunftsgedanken geistert? Die Liebe ist das Hauptthema der Menschen, über sie wurde bisher mehr als über jedes andere Thema geschrieben, gesungen, gefühlt, es wurden Tränen ob aus Freude oder auch aus Leid wegen dieser so bekannten und genannten Liebe vergossen. Und doch weiß keiner genau was die Liebe für ein Phänomen ist, ist sie „nur“ ein Gefühl, aus dem Bauch heraus, oder doch aus dem Kopf oder vielleicht sogar aus beidem???!

Wir lernen jemanden kennen, treffen uns einige Male mit diesem Menschen und fühlen entweder Symphatie oder jedoch Antipathie, wir Frauen stellen uns meistens schon die ganze Zukunft mit diesem Menschen vor. Gedanklich sind wir schon mit diesem Menschen verheiratet und ehe wir uns versehen sehen wir uns schon als glückliches altes Ehepaar zufrieden vor unserem netten kleinen Häuschen im Jahre 2060 sitzen, doch kaum öffnen wir die Augen sehen wir einen Menschen vor uns stehen den wir erst seit kurzer Zeit kennen doch dieser verlockende Gedanke der ewigen Zweisamkeit, lässt uns vieles vergessen mit dem einen Ziel; „NICHT ALLEINE ZU SEIN“!

Die Liebe besteht aus so vielen Zutaten dass sie der beste Koch nicht nachkochen könnte, und doch glaubt jeder die Zutaten zu kennen, na dann, bon appétit!!


München, 2005.

Auf dem Bild: Aviva Fishbein, Maria Fishbein, Moses Fishbein (Czernowitz, 02.12.2006)


Авіва Фішбейн

МИ КОХАЄМО


Ми кохаємо, та чи знаємо ми взагалі, що це таке – кохання? А якщо знаємо – звідки воно? Це метелик, і ми віримо, що напевне можемо його доторк відчути, чи це тільки бажання, й ми віримо, що його відчуваємо, бажання кожного з нас не бути самотнім, стати „коханим”.

Та чи справді кохання – лише це єдине чуття: не бути самотнім, те чуття, що в більшості з нас миготить у думках про майбутнє? Кохання – чільна тема людей, досі про нього щонайбільше писано, співано й відчуто, сльози радості й горя пролито через нього – знане й згадуване кохання. Втім, цей феномен не знаний нікому, чи це „тільки” чуття – назовні з утроби чи таки з голови, чи й з обох?!!!

Ми знайомимось з кимось, стрічаємось з ним кілька разів і відчуваємо приязнь або й неприязнь, ми, жінки, уявляємо: все прийдешнє вже пов’язане з ним. Подумки ми вже у шлюбі й, не встигнувши оком змигнути, вже бачимо нас щасливим літнім подружжям, що розчулено сидить перед нашим милим маленьким будиночком 2060 року, та, щойно розплющимо очі, перед нами ледь знайома людина, проте ця спокуслива думка про вічність удвох змушує нас чимало забути заради одного „НЕ БУТИ САМОТНІМ!”

Кохання – то стільки присмáк, що навіть найліпший кухар тут неспроможний, втім, кожен певен, що йому ці присмáки знані, що ж, тоді – bon appétit !!!

Мюнхен, 2005.

* Bon appétit! (франц.) – Смачного!

З німецької переклав
Мойсей ФІШБЕЙН.

На фото: Авіва Фішбейн, Марія Фішбейн, Мойсей Фішбейн (Чернівці, 02.12.2006).





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 11:17:39
Переглядів сторінки твору 5265
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.440 / 5.5  (5.242 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 4.438 / 5.5  (5.264 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.664
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.06 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-20 08:24:02 ]
"Кохання – то стільки присмáк, що навіть найліпший кухар тут неспроможний, втім, кожен певен, що йому ці присмáки знані, що ж, тоді – bon appétit !!!" - цікаве спостереження,
"Та чи справді кохання – лише це єдине чуття: не бути самотнім?"