ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2019.04.23 14:08
Яка ця зелень соковита,
яка п`янка вона у трав.
То юний Квітень аквавіту
у Сонця і Землі украв.

Не перестане з них доїти
не літри - кубометри трав.
То ж добиратися до літа

Світлана Майя Залізняк
2019.04.23 13:50
Є художник моторний - віхтем
намалює оте й оце.
Ще й тримає: не варто бігти!
Грію вишпортане слівце...

Придивлюся... протру єдвабом.
Не хвалю ті ерзаци, ні.
Кіміфуса чи Кобо Абе

Тетяна Левицька
2019.04.23 12:20
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
Мавку в озері мрій, божевільну любов
і картату краватку від Неї.

Я шукаю в тобі теплий промінь очей,
трепіт губ поцілунку хмільного.
Птаха міцне крило в хмарнім небі, а ще

Ярослав Чорногуз
2019.04.23 11:42
Я ніколи не сяду без весел в човна,
Без вітрил не пливу в океані.
Моя подруго мила, від чого сумна?
Чом душа, наче далеч туманна?

Чи гостреньких любителька ти відчуттів?
А чи жити набридло на світі?
Позникали з голівоньки думи святі,

Олександр Сушко
2019.04.23 10:47
Хто сказав, що любов - це дурман,
Той зневаги та осуду вартий.
Від лебідок відбою нема,
Не встигаю красунь цілувати.

Щойно пані сумній догодив,
Встала з ложа, неначе з похмілля.
Дарував їй солодкі меди,

Любов Бенедишин
2019.04.23 08:59
Тулюсь до крила німоти:
Не злюсь, не благаю, не плачу…
Бували й меткіші кати,
А цей – ще вагається, наче.

Згасивши сумління вогні,
Вигадує – як покарати.
Так легко й спокійно мені

Юрій Сидорів
2019.04.23 07:39
гукаю небо на розмову
і шлю Творцю земний уклін
за цю красу життя казкову
доби покращення та змін
і в молитвах шаную знову
Його не в церкві а з колін
я попри виправку військову
природні лінощі та сплін

Олександр Сушко
2019.04.23 06:47
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжаки збіг

Віктор Кучерук
2019.04.23 06:29
Лоскоче ніздрі запах пряний
Розквітлих дружно абрикос, –
Манливі пахощі дурманять
Мене і збуджують чогось.
Здається, в юності лиш пахли
Так терпко й солодко вони, –
Вдихаю жадібно і спрагло
Цілющі подуви весни.

Іван Потьомкін
2019.04.22 21:48
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

Вячеслав Семенко
2019.04.22 19:34
Вже звечоріло. Поховала.
До цвинтаря вели сусіди.
Стояла, наче скам'яніла.
Заупокійну відспівали,
розплився біль по хмарах сірих.

Лише тоді здригнулась мати,
коли по цинку домовини

Ярослав Чорногуз
2019.04.22 16:07
Хмарин прозорих дим –
Легкий то неба подих.
І сад увесь під ним
Зеленим гіллям водить.

Верхів`я – як мана –
Укрила грива біла.
Мов юність чарівна

Вікторія Лимарівна
2019.04.22 15:49
Терпіння у склянку налито надміру!
До краю дійшов терпець!
Бо втрачений шанс та й немає вже віри:
Для влади прийшов кінець!

Роками війна йде, зруйновані мрії!
Шкода, незворотній час.
В чеканні вже згасла остання надія.

Олександр Сушко
2019.04.22 14:42
Я ж неначе помер! Триста літ як уже поховали,
Пам'ятаю, як клали кацапи живим у труну.
З пекла рвуся на волю крізь диби, розп'яття і палі,
Щоби діда на очі побачив байдужий онук.

Хай помацає пальцями рану під серцем від кулі,
Руки рвані зал

Ін О
2019.04.22 11:20
Навколо тумани...до кого ти йшла?
Сорочка тонка та волосся вологе...
Навшпиньки, ледь чутно торкалась підлоги.
Бліда та русява, два білих крила...
До кого ти йшла ще допоки пливли
Хвилини містралей до цих видноколів?
Лиш очі, що ледь споглядали спр

Володимир Бойко
2019.04.22 11:02
Повстаньте, голодні і гнані!
Об землю ударимо лихом!
Як нас москалі не дістануть,
То гідно помремо від сміху!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юлія Савіцька
2019.04.01

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мойсей Фішбейн (1946) / Проза / ПЕРЕКЛАДИ

 Aviva Fishbein. WIR LIEBEN
Авіва Фішбейн у перекладі Мойсея Фішбейна
Знизу - Авторка і її Перекладач Wir lieben, jedoch wissen wir überhaupt was Liebe ist? Und wenn, dann woher? Sind es die Schmetterling die wir glauben ganz genau spüren zu können, oder ist es doch nur der Wunsch den wir zu verspüren glauben, der Wunsch eines jeden von uns nicht alleine sein zu wollen, „geliebt“ zu werden.

Doch ist Liebe tatsächlich nur dieses eine Gefühl nicht alleine zu sein, dieses Gefühl welches bei den meisten von uns in den Zukunftsgedanken geistert? Die Liebe ist das Hauptthema der Menschen, über sie wurde bisher mehr als über jedes andere Thema geschrieben, gesungen, gefühlt, es wurden Tränen ob aus Freude oder auch aus Leid wegen dieser so bekannten und genannten Liebe vergossen. Und doch weiß keiner genau was die Liebe für ein Phänomen ist, ist sie „nur“ ein Gefühl, aus dem Bauch heraus, oder doch aus dem Kopf oder vielleicht sogar aus beidem???!

Wir lernen jemanden kennen, treffen uns einige Male mit diesem Menschen und fühlen entweder Symphatie oder jedoch Antipathie, wir Frauen stellen uns meistens schon die ganze Zukunft mit diesem Menschen vor. Gedanklich sind wir schon mit diesem Menschen verheiratet und ehe wir uns versehen sehen wir uns schon als glückliches altes Ehepaar zufrieden vor unserem netten kleinen Häuschen im Jahre 2060 sitzen, doch kaum öffnen wir die Augen sehen wir einen Menschen vor uns stehen den wir erst seit kurzer Zeit kennen doch dieser verlockende Gedanke der ewigen Zweisamkeit, lässt uns vieles vergessen mit dem einen Ziel; „NICHT ALLEINE ZU SEIN“!

Die Liebe besteht aus so vielen Zutaten dass sie der beste Koch nicht nachkochen könnte, und doch glaubt jeder die Zutaten zu kennen, na dann, bon appétit!!


München, 2005.

Auf dem Bild: Aviva Fishbein, Maria Fishbein, Moses Fishbein (Czernowitz, 02.12.2006)


Авіва Фішбейн

МИ КОХАЄМО


Ми кохаємо, та чи знаємо ми взагалі, що це таке – кохання? А якщо знаємо – звідки воно? Це метелик, і ми віримо, що напевне можемо його доторк відчути, чи це тільки бажання, й ми віримо, що його відчуваємо, бажання кожного з нас не бути самотнім, стати „коханим”.

Та чи справді кохання – лише це єдине чуття: не бути самотнім, те чуття, що в більшості з нас миготить у думках про майбутнє? Кохання – чільна тема людей, досі про нього щонайбільше писано, співано й відчуто, сльози радості й горя пролито через нього – знане й згадуване кохання. Втім, цей феномен не знаний нікому, чи це „тільки” чуття – назовні з утроби чи таки з голови, чи й з обох?!!!

Ми знайомимось з кимось, стрічаємось з ним кілька разів і відчуваємо приязнь або й неприязнь, ми, жінки, уявляємо: все прийдешнє вже пов’язане з ним. Подумки ми вже у шлюбі й, не встигнувши оком змигнути, вже бачимо нас щасливим літнім подружжям, що розчулено сидить перед нашим милим маленьким будиночком 2060 року, та, щойно розплющимо очі, перед нами ледь знайома людина, проте ця спокуслива думка про вічність удвох змушує нас чимало забути заради одного „НЕ БУТИ САМОТНІМ!”

Кохання – то стільки присмáк, що навіть найліпший кухар тут неспроможний, втім, кожен певен, що йому ці присмáки знані, що ж, тоді – bon appétit !!!

Мюнхен, 2005.

* Bon appétit! (франц.) – Смачного!

З німецької переклав
Мойсей ФІШБЕЙН.

На фото: Авіва Фішбейн, Марія Фішбейн, Мойсей Фішбейн (Чернівці, 02.12.2006).





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 11:17:39
Переглядів сторінки твору 4761
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.440 / 5.5  (5.242 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 4.438 / 5.5  (5.264 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.664
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.06 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-20 08:24:02 ]
"Кохання – то стільки присмáк, що навіть найліпший кухар тут неспроможний, втім, кожен певен, що йому ці присмáки знані, що ж, тоді – bon appétit !!!" - цікаве спостереження,
"Та чи справді кохання – лише це єдине чуття: не бути самотнім?"