Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.27
00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!
Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!
Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
2026.05.26
21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
2026.05.26
21:04
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?
Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?
Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.
2026.05.26
19:58
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл
2026.05.26
17:59
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".
Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".
Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
2026.05.26
15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
2026.05.26
15:07
Згарище
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
2026.05.26
13:11
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
2026.05.26
12:46
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
2026.05.26
11:02
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
2026.05.26
09:41
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!".
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче
2026.05.26
07:09
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
2026.05.25
22:16
Анатолій Матвійчук
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
2026.05.25
21:46
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
2026.05.25
20:56
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
2026.05.25
20:44
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Публіцистика
Петро Чайковський. Ваґнер і його музика
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Петро Чайковський. Ваґнер і його музика
Мене просять висловити для читачів «Морнінґ Джорнал» мою думку про Ваґнера. Я це зроблю з усією прямотою і відвертістю. Але мушу попередити їх, що бачу в цьому питанні дві сторони. Перша – Ваґнер і становище, яке він посідає серед композиторів дев’ятнадцятого сторіччя; і друга – ваґнеризм. Можна відразу побачити, що, захоплюючись композитором, я маю мало симпатії до того, що є культом ваґнерівських теорій.
Як композитор, Ваґнер, безсумнівно, – одна із найвидатніших особистостей у другій половині цього сторіччя, і його вплив на музику величезний.
Він був обдарований не лише великою силою музикальної уяви, він відкрив нові форми свого мистецтва, знайшов шляхи, не знані до нього; він був, можна сказати, генієм, який стоїть у німецькій музиці поряд із Моцартом, Бетговеном, Шубертом і Шуманом.
Але на моє глибоке і тверде переконання, він був генієм, який ішов хибним шляхом. Ваґнер був великим симфоністом, але не оперним композитором. Якби, замість присвячувати своє життя музичній ілюстрації в оперній формі персонажів із германської міфології, ця надзвичайна людина писала симфонії, то ми, можливо, мали б шедеври, гідні зіставлення з безсмертними творіннями Бетховена.
Усе, що нас захоплює у Ваґнері, належить, по суті, до розряду симфонічної музики. Велике і глибоке враження в його музиці залишає майстерна Увертюра, в якій він змальовує доктора Фауста. Вступ до «Лоенґріна», в якому небесні країни Ґрааля надихнули його на створення кількох найпрекрасніших сторінок у сучасній музиці. «Політ Валькірій», «Похоронний марш Зіґфріда», блакитні хвилі Райну в «Золоті Райну» – хіба все це не симфонічна музика за своєю сутністю? У Трилогії та в «Парсіфалі» Ваґнер не дбає про співаків. У цих чудових і величних симфоніях вони відіграють роль інструментів, котрі входять до складу оркестру.
Що ж сказати про вагнеризм? Які догми належить сповідувати, аби бути вагнеристом? Треба заперечувати все, що створив не Ваґнер, необхідно ігнорувати Моцарта, Шуберта, Шумана, Шопена; треба виявляти нетерплячість, обмеженість смаків, вузькість, екстравагантність. – Ні! Поважаючи високий геній, який написав Вступ до «Лоенґріна» і «Політ Валькірій», віддано схиляючись перед пророком, я не сповідую релігії, що він створив.
Як композитор, Ваґнер, безсумнівно, – одна із найвидатніших особистостей у другій половині цього сторіччя, і його вплив на музику величезний.
Він був обдарований не лише великою силою музикальної уяви, він відкрив нові форми свого мистецтва, знайшов шляхи, не знані до нього; він був, можна сказати, генієм, який стоїть у німецькій музиці поряд із Моцартом, Бетговеном, Шубертом і Шуманом.
Але на моє глибоке і тверде переконання, він був генієм, який ішов хибним шляхом. Ваґнер був великим симфоністом, але не оперним композитором. Якби, замість присвячувати своє життя музичній ілюстрації в оперній формі персонажів із германської міфології, ця надзвичайна людина писала симфонії, то ми, можливо, мали б шедеври, гідні зіставлення з безсмертними творіннями Бетховена.
Усе, що нас захоплює у Ваґнері, належить, по суті, до розряду симфонічної музики. Велике і глибоке враження в його музиці залишає майстерна Увертюра, в якій він змальовує доктора Фауста. Вступ до «Лоенґріна», в якому небесні країни Ґрааля надихнули його на створення кількох найпрекрасніших сторінок у сучасній музиці. «Політ Валькірій», «Похоронний марш Зіґфріда», блакитні хвилі Райну в «Золоті Райну» – хіба все це не симфонічна музика за своєю сутністю? У Трилогії та в «Парсіфалі» Ваґнер не дбає про співаків. У цих чудових і величних симфоніях вони відіграють роль інструментів, котрі входять до складу оркестру.
Що ж сказати про вагнеризм? Які догми належить сповідувати, аби бути вагнеристом? Треба заперечувати все, що створив не Ваґнер, необхідно ігнорувати Моцарта, Шуберта, Шумана, Шопена; треба виявляти нетерплячість, обмеженість смаків, вузькість, екстравагантність. – Ні! Поважаючи високий геній, який написав Вступ до «Лоенґріна» і «Політ Валькірій», віддано схиляючись перед пророком, я не сповідую релігії, що він створив.
Переклав Василь Білоцерківський
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Петро Чайковський. Щодо «Сербської фантазії» Римського-Корсакова"
• Перейти на сторінку •
"Георгій Свиридов. Великий Шопен"
• Перейти на сторінку •
"Георгій Свиридов. Великий Шопен"
Про публікацію
