ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Реванш
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
Бабусенько, люба
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
Невзаємне (The Rolling Stones)
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Спалена книжка
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
Мій Шевченко
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Вітаю, сонечко...
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
НЕ ВИДНО КІНЦЯ КРАЮ...
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Стихійне лихо
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
* * *
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Улюблені думи про себе
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Сповідь
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Tired with all these: 400 років потому
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весняний вірш (тавтограма на літеру "в")
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
***
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він сьогодні живий
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
Ювілейні мандри
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Солодкий мед бажання
Солодкий мед бажання на вустах,
у серці сполох вúстукала втіха,
усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо".

Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея.
А біль летить на спогад, наче міль,
щоби згоріти криком: "Панно, це я!.."

Признання довгожданного рядки -
прості до зрозуміння, зшиті збоєм...
і десь, на рівні атому, думки
розщеплені між небом і Тобою.

20 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:21:15
Переглядів сторінки твору 6809
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.956 / 5.6  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.859 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 16:37:40 ]
Привіт:)
Вірш мені сподобався, лише хочу запропонувати у третьому рядку першої строфи після "усоте" додати "я" - так читатиметься краще - "усоте я дорахував до ста"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 16:59:49 ]
Розчеплені - розщеплені? Гарний вірш, Юрцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:05:34 ]
"І десь, на рівні атому, думки
розчеплені між небом і Тобою" - гарно. Справді, гарно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:08:52 ]
А мені сподобалось - "кохання недокоханого цвіль", тільки задуматись - настільки глибоко

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:30:22 ]
Дякую Оксанко,Оленко,Золота Жіночко,Славцю,
***
Оксанко,
Із задоволенням би вставив "я". Але тоді кількість рядків збивається і ритм теж. :(
***
Славцю,
Так це була помилка - уже виправив. Дєкую, Пане-Брате! :-)
***
Оленко, Золота Жіночко,
Радий щось знайшли для себе і воно різне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:09:20 ]
Дуже подобаються рядки:
"усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо",
але дещо штушним видається те "панно, це я" тому, що наголос припадає у вірші на ЦЕ, а мав би — на Я. І ще не подобається "недокохане кохання". Масло масляне... Якби тут знайти якийсь образ... (чухаю потилицю):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 20:39:52 ]
панацея.
"Панно, це я!.."
ОСОБЛИВИЙ РЕСПЕКТ ЗА РИМУ :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:19:44 ]
Я звичайно почну від: - вірш мені зрозумілий. Мені він сподобався. Його будуть читати не лиш поети. "Наші слова, наша думка". Дякую Вам, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:42:50 ]
Ларисо, Славцю, Василю - Дякую!
Непомірно вдячний, що перечитали - чуюсь щасливим. :-)

Ларочко (мо` так Вас називати?),
Ви маєте рацію з недокоханим коханням.
Тому я замінив на:
"Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея."
Щодо рими - я знаю що наголос дещо незвичний і проситься на "панно, це Я" на "Я"
Але дуже хотілось мати власне таку риму. Тому залишу це як "авторське". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-21 06:56:29 ]
Прочитав цей вірш вже після того як опублікував свій.
Клас! Наче ті атоми вриваються з одного вірша у інший.
Щиро здивований! А ще кажуть, що суспільної свідомості
не існує. Брехня! Ось Вам і доказ бо здається ми обидва
підключились до неї і вирвали звідти ту "атомну" тему.
Підтримую і оцінки і захват.
Будьмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-21 08:11:23 ]
Юрасю, добре, що змінили. Щодо рими — Ви мене не зрозуміли: насправді така рима робить честь поетові, що її віднайшов. Звичайно ж, рима геніальна. Просто за змістом слова "панно, це я" слід було би читати з іншим наголосом. От я і висловила свою думку, що заради вдалої рими автор трохи нехтує змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 10:00:57 ]
Перепрошую, Юрію, що тепер я суну свого носика, але мені здається, що замінити недокохане кохання - було не зовсім виправданим. Розумію, що тавтологія, то щось не найкраще, але інколи спільнокореневі слова здатні посилити образ, а це якраз той випадок. І образ є - ще й який! У кожного в житті є таке кохання, яке за власної легковажності не вдається докохати, і так і йде воно за нами, що аж цвіллю тією і очі їсть до сліз, і серце...
Кохайте і докохуйте!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 18:45:38 ]
Привіт Юрко!
Сьогодні я п"яний і дурний.
Шукаю твій вірш про сім стріл щоб перечитати.
Здається одна мені сьогодні таки десь влучила...
А не знайду ні вцірш ні стрілу
Бувай
ВСЕ ПОТІМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 05:45:35 ]
***
Ларочко,
Дякую Вам за висловлення Вашої думки. Завжди скидаю шапку перед поетесами, котрі несуть усю глибину думки так по людськи у власних віршах.
***
Оленко,
Я від усієї Душі дарую Вам цей образ - Він Ваш.
Я знаю, що цей образ має право на існування і Він вірний.
Все ж схиляюсь перед переоцінкою власних думок і залишаюсь вірним власним перечуттям. :-)
***
Валадимире - Брате!
Все в норомально! Я теж люблю час-до-часу "розслабитись", набилизитись до Істини.
Стріли постійно летять, хоча ми їх не бачимо. Я, нажаль, забуваю одягати бронежилет - тому такий довірливий власним почуттям. :-)
Молюся за те, щоби Ваша голова була на місці! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 06:22:37 ]
А молитись таки було за що.
Може тими молитвами до сьгодні нарешті й оклигав.
Звиняюсь за дурість, та тепер ввігнав себе в певні рамки: знову антилігентний, знову до всіх на Ви.
Вірша про стріли знайшов. Він мені припав до душі
ідеєю. Шкода, що Вам не вдалось витримати ритму,
який був заданий першим куплетом. "Нашкрябав" свй
варіант того твору (Вашими словами та ідеєю, але в іншому ритмі). Хочу показати, може опублікуємо як написане у співавторстві. Та на загальний суд
без згоди автора не виставляю. Куди "скинути" щоб можна було те обговорити?
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 12:51:18 ]
лірика просто шикарна, клас!!!