ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Солодкий мед бажання
Солодкий мед бажання на вустах,
у серці сполох вúстукала втіха,
усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо".

Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея.
А біль летить на спогад, наче міль,
щоби згоріти криком: "Панно, це я!.."

Признання довгожданного рядки -
прості до зрозуміння, зшиті збоєм...
і десь, на рівні атому, думки
розщеплені між небом і Тобою.

20 Квітня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:21:15
Переглядів сторінки твору 6671
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.956 / 5.6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.859 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.21 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 16:37:40 ]
Привіт:)
Вірш мені сподобався, лише хочу запропонувати у третьому рядку першої строфи після "усоте" додати "я" - так читатиметься краще - "усоте я дорахував до ста"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 16:59:49 ]
Розчеплені - розщеплені? Гарний вірш, Юрцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:05:34 ]
"І десь, на рівні атому, думки
розчеплені між небом і Тобою" - гарно. Справді, гарно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:08:52 ]
А мені сподобалось - "кохання недокоханого цвіль", тільки задуматись - настільки глибоко

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:30:22 ]
Дякую Оксанко,Оленко,Золота Жіночко,Славцю,
***
Оксанко,
Із задоволенням би вставив "я". Але тоді кількість рядків збивається і ритм теж. :(
***
Славцю,
Так це була помилка - уже виправив. Дєкую, Пане-Брате! :-)
***
Оленко, Золота Жіночко,
Радий щось знайшли для себе і воно різне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:09:20 ]
Дуже подобаються рядки:
"усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо",
але дещо штушним видається те "панно, це я" тому, що наголос припадає у вірші на ЦЕ, а мав би — на Я. І ще не подобається "недокохане кохання". Масло масляне... Якби тут знайти якийсь образ... (чухаю потилицю):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 20:39:52 ]
панацея.
"Панно, це я!.."
ОСОБЛИВИЙ РЕСПЕКТ ЗА РИМУ :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:19:44 ]
Я звичайно почну від: - вірш мені зрозумілий. Мені він сподобався. Його будуть читати не лиш поети. "Наші слова, наша думка". Дякую Вам, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:42:50 ]
Ларисо, Славцю, Василю - Дякую!
Непомірно вдячний, що перечитали - чуюсь щасливим. :-)

Ларочко (мо` так Вас називати?),
Ви маєте рацію з недокоханим коханням.
Тому я замінив на:
"Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея."
Щодо рими - я знаю що наголос дещо незвичний і проситься на "панно, це Я" на "Я"
Але дуже хотілось мати власне таку риму. Тому залишу це як "авторське". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-21 06:56:29 ]
Прочитав цей вірш вже після того як опублікував свій.
Клас! Наче ті атоми вриваються з одного вірша у інший.
Щиро здивований! А ще кажуть, що суспільної свідомості
не існує. Брехня! Ось Вам і доказ бо здається ми обидва
підключились до неї і вирвали звідти ту "атомну" тему.
Підтримую і оцінки і захват.
Будьмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-21 08:11:23 ]
Юрасю, добре, що змінили. Щодо рими — Ви мене не зрозуміли: насправді така рима робить честь поетові, що її віднайшов. Звичайно ж, рима геніальна. Просто за змістом слова "панно, це я" слід було би читати з іншим наголосом. От я і висловила свою думку, що заради вдалої рими автор трохи нехтує змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 10:00:57 ]
Перепрошую, Юрію, що тепер я суну свого носика, але мені здається, що замінити недокохане кохання - було не зовсім виправданим. Розумію, що тавтологія, то щось не найкраще, але інколи спільнокореневі слова здатні посилити образ, а це якраз той випадок. І образ є - ще й який! У кожного в житті є таке кохання, яке за власної легковажності не вдається докохати, і так і йде воно за нами, що аж цвіллю тією і очі їсть до сліз, і серце...
Кохайте і докохуйте!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 18:45:38 ]
Привіт Юрко!
Сьогодні я п"яний і дурний.
Шукаю твій вірш про сім стріл щоб перечитати.
Здається одна мені сьогодні таки десь влучила...
А не знайду ні вцірш ні стрілу
Бувай
ВСЕ ПОТІМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 05:45:35 ]
***
Ларочко,
Дякую Вам за висловлення Вашої думки. Завжди скидаю шапку перед поетесами, котрі несуть усю глибину думки так по людськи у власних віршах.
***
Оленко,
Я від усієї Душі дарую Вам цей образ - Він Ваш.
Я знаю, що цей образ має право на існування і Він вірний.
Все ж схиляюсь перед переоцінкою власних думок і залишаюсь вірним власним перечуттям. :-)
***
Валадимире - Брате!
Все в норомально! Я теж люблю час-до-часу "розслабитись", набилизитись до Істини.
Стріли постійно летять, хоча ми їх не бачимо. Я, нажаль, забуваю одягати бронежилет - тому такий довірливий власним почуттям. :-)
Молюся за те, щоби Ваша голова була на місці! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 06:22:37 ]
А молитись таки було за що.
Може тими молитвами до сьгодні нарешті й оклигав.
Звиняюсь за дурість, та тепер ввігнав себе в певні рамки: знову антилігентний, знову до всіх на Ви.
Вірша про стріли знайшов. Він мені припав до душі
ідеєю. Шкода, що Вам не вдалось витримати ритму,
який був заданий першим куплетом. "Нашкрябав" свй
варіант того твору (Вашими словами та ідеєю, але в іншому ритмі). Хочу показати, може опублікуємо як написане у співавторстві. Та на загальний суд
без згоди автора не виставляю. Куди "скинути" щоб можна було те обговорити?
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 12:51:18 ]
лірика просто шикарна, клас!!!