ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Сонет 93
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Прохання до грудня
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Сержант Пепер і його Оркестр (The Beatles)
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вірлан Роксолана (1971) / Вірші

 Лавиносердя ( незвітреними слідами)

https://www.youtube.com/watch?v=Jku90o0K0EI

Наростає з потОйсвіту, міста напругу ятрить
голосіння невмовчане. Видивом ночі закрапало.
Стиглий місяць огніє - напевне ж на сильні вітри.
Хмари в трави небесні вгрузають - важкі, наче бафало.

Де гайвеї пасмують маунди старих бойовищ,
а дерева судомні та вигаслі квилять під зорями -
мов ізплетена з карагуати - все вище і вищ...
та мелодія тонка твоя плине далями горними.

Йду за знаками стебел ізігнутих, гілля розхвиль.
Наче з листя сторічної осені просвіт вихоплюю.
Ти так близько до мене - аж рушаться відстані миль...
за мембраною часу орлієш високою волею.

Гостро зиришся в мене, на мене росою зіниць.
Пролітаєш наскрізно нейтронами лавиносердними.
Лише голосом, зболено словом, собою озвись!
Лише вирости з тіні густої за тихими кедрами

і земля черокійська розбудить каміння живе.
Ми з тобою овітрені в коло сновидь ошаманених,
підіймемо - як рибу на списі з Огайо - із вен -
наших вен ізневірене сонце - з кривавої гавані.




Найвища оцінка Ігор Шоха 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка е ю 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-01-18 06:24:34
Переглядів сторінки твору 3439
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-01-18 20:29:04 ]
Дуже цікавий твір, Роксолано! У вірші так і відчувається дух гордого і нескореного індіанського народу, що "орліє за мембраною часу". І виникають паралелі: дай, Боже, українцям не згубити древній дух волі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-01-24 19:14:50 ]

Дякую, Оленко.
Так, паралелі обов"язкові - бо, власне, десь за лаштунками слів - заховала відчування трагедійності з історичних пластів і мого народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-01-18 22:05:39 ]
Ціную Ваш неповторний стиль відображення загадкових світів.
У мелодії слова, рікою, тайгою у снах
по метафорах-тропах у давні світи повертаю,
де на terra incognita ще проглядається шлях
Слідопита, Ункаса і ген – у пірогах-човнах
могікан, ірокезів і нинішніх сіу Огайо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-01-24 19:19:35 ]
дякую, Ігоре! ЦІную відгук - дуже мені до душі таке Ваше відлуння. ВЖе от 10 літ торуючи стежки черокійських земель - неможливо не навідчувати тих енергій, що залишилися і жувуть тут - в Америці: у кожному порусі гілки і невисловленій думці, невиспіваній пісні, у мовчазній скелі. Хто слухає - той чує.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-01-18 22:12:05 ]
Роксолано, моя прабабця, яку добре пам'ятаю, часто вживала антоніми бідний - багатий. Одного разу вона назвала багатим найбіднішого чоловіка в селі, коли вела мене за руку повз його оселю. Тільки згодом зрозумів, що був той чоловік багатий душею. Ваш вірш теж дуже багатий душею, а ще - своєрідними, властивими Вашому стилю неологізмами та поетичними тропами. Велике задоволення - читати такі вірші. У 8 рядку раджу полегшити трішки ритм, наприклад: та мелодія тОнка буятиме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-01-24 19:36:14 ]

Вдячна, Богдане!!! Радію, що цей вірш провідчули саме так. Світла Пам"ять Вашій золотій пробабці!
(думатиму, що можна змінити у 8 рядку, бо для мене важиливо заакцентувати на "мелодія ТВОЯ" для розуміння читачем присутності кількох літ героїв у творі...пометикую над цим фраґментом - обіцяю.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-19 16:23:50 ]
О, ці лавиносердні нейтрони... Проймає!
Чи не прокинулися в тобі, Роксоланко, гени давніх предків з тих країв?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-01-24 19:44:43 ]
Дяка, Мирославе! :) Нуу, наче не прослідковувалося в моєму родовому дереві відгілля з індіанським геном, але - живучи на землях автохтонів Америки- начуваєш оті лавиносердя з потойсвіту. А ось - до речі - цікаві унісооні прoявu у танцювальному мистецтві:

https://www.youtube.com/watch?v=M4osMpuyssQ&feature=autoshare


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-24 21:10:45 ]
Отож-бо! Нашого цвіту - по всьому світу!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-26 11:38:04 ]
Зразу подумалося про Джеймса Мейса, дослідника Голодомору, черокі за корінням...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-01-27 08:16:32 ]
Дякую, Галинко!
До речі, якщо будете мати час і бажання прочитати мою присвяту Джеймсу Мейсу - то се тут:

http://maysterni.com/publication.php?id=106248