ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко (The Rolling Stones)
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Цікава повість
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Мов горіх
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
* * *
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Мовні штучки
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Сповідь
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
В лещатах самоти
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Шарлю Бодлеру (сонет)
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Ти і я
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої…
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Сягнемо ж!
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 У тебе в хаті...
...У тебе в хаті пахнуть абрикоси -
Рожева шкірка терпне, як бурштин...
Весела жінка миє чорні коси
І тупцяє до неї перший син.
І теплий дощ по-змовницьки моргає
Крізь біле сито вимитих вікон.
А ти сидиш.
Ти куриш і чекаєш,
Коли тривожно скрикне телефон...

- Це ти?
- Це я.
- Кохана…
- Мій жаданий…
- У тебе? Завтра?…Так, люблю і снилась...
Дружина з кухні: «Хто дзвонив, Степане?»
- Ніхто. Якась дурепа помилилась…






Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-05-21 12:24:27
Переглядів сторінки твору 6894
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.056 / 5.63  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.926 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 19:24:48 ]
А бурштин терпне?
"Крізь біле сито вимитих вікон" - а що слугує ситом - фіранки чи у вікнах діри?
А в чому сенс цього вірша? Ніякої ідеї.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:23:12 ]
За - "Крізь біле сито вимитих вікон"
Проти - "тупцяє ногами", хоча, якщо до того він тупцяв ще й руками, то добре :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 21:28:46 ]
Святославе, готуєтесь до виборів? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 06:56:12 ]
До болю знайома ситуація у вашому вірші вийшла... і чорнокоса жінка, і його перший син... і дзвінок, якого він так і не дочекався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-22 08:51:22 ]
Мені подобаються Ваші вірші, і цей також.
Але в кінці мені хочеться дописати ще одну строфу. А то бозна, чого той чолов’яга чекає: може чекає, коли друг зайде та підуть на футбол?
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-22 10:15:58 ]
Усім щиро вдячна за увагу до моєї скромної "творчості". Для Лариси - дописала третю строфу:). Святославе, звісно ж - руками - ні:)- най буде "до неї"?
З приводу сита - то хочеться пригадати афоризм "Дружина - як фіранка на вікні. Узор гарний, та білого світу вже не побачиш":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 12:16:02 ]
Тепер мені навіть подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-23 12:14:38 ]
Я таки, мабуть, надто прискіплива... Вибачайте або женіть. :)

Ну хіба в такій розмові, що кожної миті може припинитися, люди будуть займатися романтичними спогадами?
Тим більше, що дієслівна рима - не така вже коштовна річ, щоб не можна було її чимсь замінити...
А останні два рядки подобаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-24 10:10:13 ]
Ваша правда, Ларисо. У таких екстремальних розмовах - не до приємних спогадів:). Як Вам така кінцівка:
- Це ти?
- Це я.
- Кохана…
- Мій жаданий…
- У тебе? Завтра?…Так, люблю і снилась...
Дружина з кухні: «Хто дзвонив, Степане?»
- Ніхто. Якась дурепа помилилась…
Щиро - Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-25 10:30:30 ]
Спасибі, Ларисо, за увагу до моєї поезії. Просто біда з цим віршем! Річ у тім, що перші дві строфи написані дуже давно - певно, років 7-8 тому, коли все це ще сприймалося з романтичним ореолом. А остання - вже зараз - коли не заважають рожеві скельця окулярів. І коли з"явилося усвідомлення, що, певно, так воно і звучало - банально і похабно:) (Якась дурепа помилилась).
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-25 11:12:01 ]
Звичайно, важко дописати вірш, розпочатий давно. Треба вловити той настрій, або додумати заново і подивитися на це з іншого боку. Це я так раджу, але мені також не завжди це вдається. Тільки я не згодна щодо банальності ситуації: одна справа, як воно було в житті, і зовсім інша — яка поезія із цього зросте. Поезія має інші якості, ніж життя, вона скоріше живе за правилами мистецтва: музики, графіки, живопису тощо. От якби в такому ж стилі його дописати, як перші шість рядків... Може, згодом вдасться, бо шкода так залишити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-05-26 22:15:38 ]
Я повторюсь - у Вас якісь аж разючі закінчення. Чудовий контраст. Дуже правдоподібно. Не можу зараз добрати слів. Сподобалось, дякую за емоції:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-05-27 11:08:18 ]
Якщо терпне взяти у дужки, тоді строфа Рожева шкірка (терпне), як бурштин... матиме зовсім інакше звучання і значення, і не викликатиме таких запитань, як у Миросі ;-)
Вірш - сильний, ситуація - класична ...