ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Гулієва
2018.01.21 14:09
Відчуваєш: цей біль росте в тобі разом з вірою.
І нічого не вдієш : хоч ріж себе, хоч - вішай.
Та слова, що з душі, як одіж із тіла, зірвано,
дозрівають гіркими ягодами у віршах.

Відчуваєш цей біль так тонко, немов незаймана
відчуває присутність пе

Олександр Жилко
2018.01.21 12:12
З часом світліє та мить, коли
як у воду в старість влетиш.
Впадеш з каменем прив'язаним
до душі, наповненим усім тим
що ти пройшов і що пережив.
Хоча й спробував всякого ремесла,
розписав світ з голови до ніг —
ніг Господа і голови доньки.

Іван Потьомкін
2018.01.21 09:40
Жили собі в дружбі хазяям на втіху
Півень та віслюк. Не відали лиха.
Та якось сорока принесла їм звістку:
«Лев з’явивсь неждано у сусіднім лісі
І товстих шукає, щоб було що їсти».
«Не жить мені, півнику!- віслюк заревів.-
З’їсть мене найпершого прок

Микола Соболь
2018.01.21 07:34
Наворожи мені зима –
Казкові дні, сніги останні,
Уста любимої, кохані
Очі. Зійде – тьма…
І що? Боятися навіси?
Літа уже не для гульвіси,
А входу-виходу нема.
Люблю. І моє серце – Данко

Микола Соболь
2018.01.21 07:33
Свобода пахне кров’ю (не покорою!)
Зросте людина інша в незалежності.
Не вічне проголошене «Авророю», –
У пострілу завжди дві протилежності.
Вандали, бузувіри неотесані –
Недопалки ікон, церков пожарища…
Іудами у сан – Святий піднесені
Не мученики

Домінік Арфіст
2018.01.20 22:28
заварити терпкого чаю…
чорнішого за всі ночі
і розпити себе… розлити
на тарелю місяця вповні…
а тобі було добре Овном
краще ніж мені Козерогом?
ми були відпущені Богом
як земля горіла під нами

Лесь Українець
2018.01.20 18:50
Рожева заграва
Мріє над селом,
Куштуємо страви
В хаті за столом.

На печі грайливий
Котик бавиться,
Коло печі вила,

Олександр Сушко
2018.01.20 17:16
Виноградник скніє без лози,
Вилито в багно солодкі вина.
Бачиш зморшки? Це убитий син.
Сивина - похована дружина.

А синочок мирний. Не солдат.
Просто українець. Без погонів.
У стодолу залетів снаряд -

Марта Январская
2018.01.20 16:11
Зима на юге вроде не зима –
Инверсия про осень мимоходом,
Так мягко стелит, чтобы жестче спать
И даром не растрачивать свободу.

Пути Господни неисповедимы –
Их жёстко стелят, мягче чтоб идти –
Ведут к тому, что зримо и незримо,

Сергій Гупало
2018.01.20 13:14
Сню і мрію, бо збулось…
Іншого не хочеться.
Не русалка йде у Рось –
Жіночка-пророчиця.

Хай без мене поживе
Наодинці з дійсністю,
І жадане БМВ

Сергій Гупало
2018.01.20 13:05
Ти у росах розгледів містичність –
Не сховаєш нестримну сльозу.
І привнесену долю трагічну
Передбачиш, як птах, у грозу.

В нагороду тобі – просвітління:
Визріває потужний секрет,
Що вчорашні налякані тіні

Олександр Сушко
2018.01.20 12:25
Давно молитись не ходив у храм.
Бурчали небеса "Грішити досить."
Наснилася бабуся. Та що пра...
Сиділа одесную од Христоса.

Апостоли жували коровай,
Ховали дулі моцні у свитини.
А муж шептав: - Маріє, утікай!

Серго Сокольник
2018.01.20 12:24
новаторська сюжетна еротика. авторські знахідки***

Ах, оголені плечі
У червонім сукнІ !..
Сукню цю ти, доречі,
Показала мені,
Як ото ми кохались...
Не у ній...) Наголо...)))

Василь Світлий
2018.01.20 11:27
На світанні ранок в поступу тілеснім
Босими ногами по росі небесній.
Крадькома, тихенько... зачепивсь за сонях,
Вітерець грайливо випурхнув спросоння.
Горобцем зухвалим фиркнув понад тином
І ґаздою вправним у город полинув.
Зашуміло

Марія Дем'янюк
2018.01.19 23:40
Виткане небо. Білі хмаринки.
З них вилітають тендітні сніжинки.
Мить, і сніжинка у мене в долоні.
Та не годиться їй бути в полоні:
Вільний політ - то сніжинкова доля.
Крапельку срібла дарує за волю.

Вітер повіяв... Летить сніговиця...

Оксана Мазур
2018.01.19 23:28
Чого тобі, хлопче, аж райдужна сіль у зіниці
Захлюпалась рибкою, легко пірнувши у блюз.
Донині лиш вітер торкався моєї спідниці –
Палючий і вірний. А ти… а тебе я боюсь…

Занадто блавату засіяла мама ув очі,
Задовгі співанки гойдали колиску малу:
О
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Катерина Костюк
2018.01.13

Юля Костюк
2018.01.11

Ніна Калина
2017.12.17

Анна Львова
2017.12.05

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Мрець Тривіаліст
2017.11.09

Ярослав Ярік
2017.11.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

  Мене хвилює дещо...
Мене хвилює дещо...
Інколи, коли до мене звертаються за порадою, я ніяковію. Бо коли тобі задають зі сторони питання, яке можна екстраполювати на твоє життя, то починаєш думати, що взагалі не можеш відповісти, але ж відповідь чекають...
І я починаю вмикати розум. Розум, а не серце.
Як ось...
Моя подруга, оминемо імена, кілька років зустрічається з хлопцем. Вік у нього уже дозволяє приймати доленосні рішення, і, власне, вона цих рішень чекає.
Чекає кілька років, але... пригнічення не полишає її. Тим часом, поки коханий «спить», у полі зору виникає інша постать – вільний, успішний, з чудовим почуттям гумору.
І от вона починає симпатизувати, спочатку, потім, як виявляється, симпатія виростає в дещо більше.
І от вона мене питає – що робити? Як виявити, хто насправді призначений їй?
А я сама розумію, що бажання відчувати метеликів у животі надто сильне.
Сама розумію. Бо після втрати стосунків, які змінили моє життя, у кращу сторону, безповоротно, але трагічно обірвалися, я сама шукаю отой невловимий шлейф, сповнений внутрішнього тремтіння.
Якісний секс, полишений отого тремтіння, перетворюється на тренажерну залу. І відсутність духовного єднання тільки розширює відчуття спустошеності. Воно мене наповнює інколи настільки, що бере помалу розпач.
Я мужньо несу свій тягар, вмикаю розум, але душа просить того, чого їй бракує.
І от я вже сама у такій ситуації – вдивляюся в нові очі, прагнучи віднайти дещо інше, ніж просто тренажерку.
І поки оточення пліткує про те, який він, об*єкт мого чергового натхнення, як він цілується, чи ніжний, яке у нього авто, у мене не виникають ці питання... мене хвилює інше – хто переді мною?
Мені важливо розібратися у собі... конче необхідно.
Я даю пораду подрузі.
А сама подумки благословляю її спробу стати щасливою.


Ситуацію номер два мені підкидає життя в той же день.
Одна гарненька нова знайома, яка працює у установі, де дрес код має значення, розповіла.
«Мій столик стоїть у приміщенні, і щодня він – колега, мило усміхаючись, проходить повз. Ми перекидаємося парою слів, і посміхаємося.
І от так минуло 2 роки.
В одну із обідніх перерв ми опинилися на кухні удвох. І тут він, колега, сміливо заявив: «Навіть і не надійся!»
Я ошелешена... адже просто всміхалась у відповідь. А він тим часом подумки будував ілюзії, що я за ним впадаю. Тащився від того стану гіперсексуальності. А потім, можливо, вирішив розставити крапки над «і».

Схожу ситуацію пережила і я... коли зустріла випадково схожу людину, перед якою мені було неважко розкритися і бути собою. І я відкрито дивувалась нашим спільним інтересам і захопленням. Але і він малодушно заявив: «Ти на мене вішалась».
Я була не менш ошелешена. Адже симпатія – то лише початок. І вона може перерости у будь-що. У дружбу, партнерство, секс, у кохання. Ми не спілкуємось. Для мене то було принизливо.
І я рада, що все припинилося, швидко і жорстко.

Мене хвилює дещо...
Інколи, коли до мене звертаються за порадою, я ніяковію. Адже сама бачу себе у схожій ситуації. І якщо сама не знаю, як вчинити, то що я можу підказати? Але намагаюся вмикати розум... хоча душа і розум говорять різними мовами.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-27 14:39:02
Переглядів сторінки твору 500
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.882 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.654 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.857
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2018.01.09 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-10-27 18:03:29 ]
Сподобалося мудре узагальнення - душа і розум говорять різними мовами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-28 10:05:38 ]
Вітаю, Вікторе, дякую,що читаєте, заходите і лишаєте коментарі. А все інше - виходить - не сподобалось? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-10-28 12:12:46 ]
Ніяковіти не треба,тому що в жодній із цих ситуацій Ви не можете (і не мусите) нічого вирішального порадити. Ви не знаєте всіх подробиць, можете покладатись тільки на версію однієї сторони. Єдине, що можна, це обговорити кожну з ситуацій (навіть згадати власний досвід) вже це одне може помогти Вашим подругам. У другому й третьому (Вашому) випадку можна просто посміятися з "непорозуміння", яким би болючим воно не було, і запам'ятати, що чоловіки й жінки багато що сприймають по-різному. Нехай це просто поповнить скарбницю життєвого досвіду — Вашого й Вашої подруги. Чоловіки ці виявилися цинічними й грубими, але це їхня проблема. Цинічним людям не так вже й весело живеться, і з часом життя їм мститься. У першій ситуації хотілося б порадити подрузі іти туди, куди веде її серце, але й тут є свої перестороги. З тим, хто "спить", скорше всього нічого не буде (та й принизливо це — роками чекати, доки він "прокинеться), але з другим їй також треба виявити обережність, навіть коли душа просить свята. Він звучить надто "ідеальним". Не виключено, що вона не бачить його об'єктивно. Нехай представить його своїм друзям, щоб узнати й їхню думку.