ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2017.02.23 20:29
Паноптикум. Нарозтіж вікна. Дим...
Скляні колони, тріснуті баляси.
Хтось обирає вмерти молодим.
Дракони точать кігті, бабці - ляси.

Тамуєш словотечу між ковтьоб,
Цяцянки - в бандеролі від фортуни.
Ніч. Птаходень.

Серго Сокольник
2017.02.23 20:06
експериментальний сонет з грою іншомовних слів*

Що скажеш ти, Камбронне? Битва Ватерлоо
Вже нами програна... і сліпне вечір наче...
І, мабуть, саме час настав почесній здачі,
Бо- а la guerre comme а la guerre. І що такого?

Наполеон не зміг...

Мирослава Шевченко
2017.02.23 19:58
Мы в нашей жизни рождены,
Чтоб воплотить свою надежду.
И ей не кто – то, мы нужны.
Искали, ищем, как и прежде.

И собираем по кускам,
И вспоминаем чье – то имя,
Бредем мы по чужим снегам

Лесь Українець
2017.02.23 19:57
Депутати-кушніри
Із людей деруть шкури,

Від чиновних кожум'як
Захиститись хтозна-як,

Усміхливі мільярдери -
Шаблезубі шкуродери,

Ігор Шоха
2017.02.23 14:56
Мої далекі земляки,
рідня за генами й по крові,
мені казати не з руки,
які ви сильні вояки
для окупації любові.

Як поживає Крим няш-ваш?
Іще не вилізає боком?

Мирослав Артимович
2017.02.23 14:44
Їжачок

З лісу вибіг їжачок –
Але ж він без голочок!
Потрудився хтось – без ліні:
Кожушок у нього з ріні*!

Біля брами на пеньочку

Сергій Гупало
2017.02.23 14:20
З’явлюся. Як ослаблий день осінній
Осклілими листочками торкнеться
Тебе, і стане обрій дуже синій,
І будеш ти солодка, а не з перцем.

Одначе ми в оточенні, бо холод,
Зусібіч – алогічні завмирання…
Позаду слів нечуваних півколо.

Іван Потьомкін
2017.02.23 13:55
Зусібіч білосніжні гори мовчазні,
Схилились над оселею, мов охоронці,
Щоб розганяти хвищі й вітровії навісні,
Дарунок Божий віддавать тірольцям.
2
Катання на лижах під дощем?
На таке здатні хіба що ізраїльтяни.
Поки сніги дощенту не розстануть

Любов Бенедишин
2017.02.23 12:35
Коли вже світанок? Остання
Надія на вічне «колись»…
А світ у режимі чекання
Над прірвою горя завис.

Здається, ще трохи – і стрімко
Розсіється морок сторіч.
…Та тягне терпіння-волинку

Віта Парфенович
2017.02.23 10:57
Я заграю з життям – весняний настрій,
І посмішку дарую перехожим,
Колезі підморгну на «Віто, здравствуй!»
Закоханість живе в моменті кожнім.

Люблю життя і спів пташок бадьорий,
Струмки стрімкі, небес легкі блакиті,
І позитив несу я подорожнім,

Олександр Олехо
2017.02.23 10:48
У житті завжди є місце подвигу – згадав я і кинув палити. Я і раніше кидав, але якось не так, щоб конкретно і остаточно. Мабуть, не ті зорі відповідали за силу моєї волі… А тут відпустка – вересень 1987 року. Я у батьків. Опеньків у лісі – косою коси, т

Леся Геник
2017.02.23 09:36
Замітає не снігом - розпукою,
замерзають не ноги - сліди.
За небілою, злою розрухою
не пісків уже не віднайти.

Ані цегли чи моцного каменю,
ані ще не зогнилих дерев.
Все понищено злісно, розвалено.

Орися Мельничук
2017.02.22 18:07
Я наче вигнана з Раю...

тобою скинута з трону,

мов свіча, догораю

за коханням на спомин...

Віта Парфенович
2017.02.22 16:28
Наодинці з думками,
Перекочую полем часу,
І не все одразу,
Поступово, пазл за пазлом...

У картину – дії, вчинки,
Думки, ідеї,
Скільки є у цьому світі

Микола Дудар
2017.02.22 15:59
Йому сказали: - Буде слизько!
До відпочинку сотня верст…
І до веселощів не близько
І спільних тем на трьох лиш перст
А він погодився в дорогу!
Не сорок літ блукать по ній?…
А де ще так йому із Богом?…
Хіба, згадає, на війні…

Іван Потьомкін
2017.02.22 14:45
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лілія Домнічева
2017.02.23

Періш Крукс Руслан Лесейн
2017.02.17

Катря Садовнікова
2017.02.15

Тетяна Яра
2017.02.14

Віка Бобик
2017.02.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Микола Соболь
2017.01.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 Сказання

Кельтська принцеса із поглядом в тисячу стріл,
Яструб на серці зриває шнурівку корсажу.
Сніг, білий батько, скоцюрблені пальчики грів,
Важко під ноги влягаючись втомленим стражем.

Їй дивина – непочате торішнє вино,
Келиха тяж, із ворожого черепа погляд.
Круглість плеча прикриває данинне руно,
У многобожжі згубила останнього бога.

Кельтська принцеса найкраща у сонмищі дів,
Косами стелить дорогу за край горизонту.
Яблуко губ не розділить ніколи на пів
Стогону, пісні, цілунку, прощення. Болото

Змійних обмов не заліпить стрункої ходи…
Вище – по квітах, аж кронами сосни колишуть.
Розум у неї, як вирок: різкий і твердий,
Сміхом вбиває навідмаш, бо сміх її – тиша.

Кельтська принцеса в короні смарагдових гілль,
Крила спадкові сховала на денце до скрині.
Оком пливе корабель, а довкола лиш сіль.
Сіль у зіниці, на віях кристалами сині.

8.01.17





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-09 11:27:59
Переглядів сторінки твору 71
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.805 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.02.08 22:50
Автор у цю хвилину відсутній