Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука (ще далі)
... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для поняття, котре плаває собі невизначеним у свідомості, добираються слова... Якщо тлумачення зводиться, в свідомості, до одного слова то уже в діалектиці зміст губиться і – де дві людини там два тлумачення найяснішого слова... а ще, що все “відносно” – і вже тоді... О! - скільки слів, ще, треба буде... задля мистецтва бесіди.
Візьмемо – “щупаю”! Мені здається – найдавніше-найясніше з наших понять, - ми ще не чули-бачили... а щупали уже... ще в маминій утробі - шкірою... тож щупаємо й досі... і оком-язиком, і вухом... і розумом - рахуючи, наприклад яблука...
17.01.2017 р.
Діалектика дев’ять...
... і поняття понять... Як одна з алегорій - кишеня... Наша свідомість мов кишеня для понять... А поняття мов - кишеня для ... кишень понять... У кишені лежать слова і... А усе разом - в кишені Бога.
18.01.2017 р.
Діалектика десять...
... кишеня Бога. Цікава річ – діалектика померлих... Кант дав зрозуміти (ой я брешу - брешу я на Канта*), що, наче, усе, в поняттях, засіло в нас самих, мов в кишенях... і Бог... там... А я, тут-як-тут, над поняттями всілякими у власній кишені, - сам собі бог! - Так думав Ніцше – Заратустра сраний... за ним і атеїсти... І, здається, то дуже просто так подумати... Але кишеня в кишені, кишеня в кишені... в кишені матерії – в кишені ідеї... І як би я, догори, носа свого дер - не дер... Навсього, як той жук – з кишені у кишеню лізу.
Називай ту кишеню як хочеш – корзина, папка, документ Word... все, однак, опиниться в кишені Бога... Раз є таке поняття – непоняттяБог!
* Насправді Кант казав: “...коли я приймаю божественну сутність, я, правда, не маю найменшого поняття як про внутрішні можливості його вищої досконалості, так і про необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) нашого буття (Dasein - там-тут буття) ... “ (Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, сьомий абзац).
21.01.2017 р.
Діалектика одинадцять...
...заперечене поняття. Взагалі то легко-заперечуваним може бути лиш, існуючий в понятті, предмет... Тоді буде рахуватись, для свідомості, що цей предмет, начебто, не існує, але – насправді ця ситуація буде визначати, лиш, поняття - усвідомлення відсутності предмета... Але що сказати про відсутнє поняття? Про - непоняття. Спробую взяти щось за непоняття... Візьму легший приклад: асфальт-пласмасу-комп’ютер... Ще недавно дорога-тротуар поняття не мали що таке асфальт... а про не комп’ютер у свідомості моїй – що й казати? - Рахівниця не комп’ютер!
А от приклад складніший: непоняття матерії – непоняття ідеї... звичайно я можу сказати, що я не мав поняття, колись, про матерію-ідею... але це буде ствердженням лиш того, що я ще не умів говорити логічно – але срав-верещав про ідею-матерію я справно... Зрештою я дійшов до розуміння того, що лиш Бог можливий як чисте непоняття... і то в силу самого визначення Його поняття – ненамацальний - незнищенний!
Може хто знає логіку матерії-ідеї поза поняття ідеї-матерії ?..
22.01.2017 р.
Діалектика дванадцять...
...непоняттяБог! Навіть у понятті непоняттяБог... я, про це, волів би мовчати.
23.01.2017 р.
худ. Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені... композиція на тему… (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука (ще далі)
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
Віть Вітько
Діалектика вісім...... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для поняття, котре плаває собі невизначеним у свідомості, добираються слова... Якщо тлумачення зводиться, в свідомості, до одного слова то уже в діалектиці зміст губиться і – де дві людини там два тлумачення найяснішого слова... а ще, що все “відносно” – і вже тоді... О! - скільки слів, ще, треба буде... задля мистецтва бесіди.
Візьмемо – “щупаю”! Мені здається – найдавніше-найясніше з наших понять, - ми ще не чули-бачили... а щупали уже... ще в маминій утробі - шкірою... тож щупаємо й досі... і оком-язиком, і вухом... і розумом - рахуючи, наприклад яблука...
17.01.2017 р.
Діалектика дев’ять...
... і поняття понять... Як одна з алегорій - кишеня... Наша свідомість мов кишеня для понять... А поняття мов - кишеня для ... кишень понять... У кишені лежать слова і... А усе разом - в кишені Бога.
18.01.2017 р.
Діалектика десять...
... кишеня Бога. Цікава річ – діалектика померлих... Кант дав зрозуміти (ой я брешу - брешу я на Канта*), що, наче, усе, в поняттях, засіло в нас самих, мов в кишенях... і Бог... там... А я, тут-як-тут, над поняттями всілякими у власній кишені, - сам собі бог! - Так думав Ніцше – Заратустра сраний... за ним і атеїсти... І, здається, то дуже просто так подумати... Але кишеня в кишені, кишеня в кишені... в кишені матерії – в кишені ідеї... І як би я, догори, носа свого дер - не дер... Навсього, як той жук – з кишені у кишеню лізу.
Називай ту кишеню як хочеш – корзина, папка, документ Word... все, однак, опиниться в кишені Бога... Раз є таке поняття – непоняттяБог!
* Насправді Кант казав: “...коли я приймаю божественну сутність, я, правда, не маю найменшого поняття як про внутрішні можливості його вищої досконалості, так і про необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) нашого буття (Dasein - там-тут буття) ... “ (Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, сьомий абзац).
21.01.2017 р.
Діалектика одинадцять...
...заперечене поняття. Взагалі то легко-заперечуваним може бути лиш, існуючий в понятті, предмет... Тоді буде рахуватись, для свідомості, що цей предмет, начебто, не існує, але – насправді ця ситуація буде визначати, лиш, поняття - усвідомлення відсутності предмета... Але що сказати про відсутнє поняття? Про - непоняття. Спробую взяти щось за непоняття... Візьму легший приклад: асфальт-пласмасу-комп’ютер... Ще недавно дорога-тротуар поняття не мали що таке асфальт... а про не комп’ютер у свідомості моїй – що й казати? - Рахівниця не комп’ютер!
А от приклад складніший: непоняття матерії – непоняття ідеї... звичайно я можу сказати, що я не мав поняття, колись, про матерію-ідею... але це буде ствердженням лиш того, що я ще не умів говорити логічно – але срав-верещав про ідею-матерію я справно... Зрештою я дійшов до розуміння того, що лиш Бог можливий як чисте непоняття... і то в силу самого визначення Його поняття – ненамацальний - незнищенний!
Може хто знає логіку матерії-ідеї поза поняття ідеї-матерії ?..
22.01.2017 р.
Діалектика дванадцять...
...непоняттяБог! Навіть у понятті непоняттяБог... я, про це, волів би мовчати.
23.01.2017 р.
худ. Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені... композиція на тему… (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
Про публікацію
