ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.08
05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.
2024.05.08
00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму.
Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі.
Росія без України – недодержава з недоісторією.
Що для українця відродження – то для москаля пог
2024.05.07
18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку.
«Ані разу не спадало на думку».
«А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі
2024.05.07
12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
2024.05.07
09:38
Зорані очі
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
2024.05.07
07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
2024.05.07
06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
2024.05.07
01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
2024.05.06
14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
2024.05.06
09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
2024.05.06
09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
2024.05.06
06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
2024.05.06
02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
2024.05.06
00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 6
ХХVІІ
Добрі й погані діти
Вгомоніться, малюки,
Бо кістки у вас крихкі:
Хто й тепер є спокійнішим,
Той і виросте сильнішим.
Слід привітним бути; їжу
Їсти лиш просту і свіжу;
Й залишатись – хай тайком –
Завжди чемним малюком.
Добре серце, ясне личко,
А для ігор – шовк травички; –
І тоді, як в давній час,
Стане князем кожен з вас.
А нечемні, вередливі,
Неохайні і ліниві
Не діждуться благ земних –
Зовсім інша доля в них.
Як дорослими вже будуть,
Їх племінники осудять;
Й за погані їх повадки
Не оцінять і нащадки.
ХХVІІ
Good and Bad Children
Children, you are very little,
And your bones are very brittle;
If you would grow great and stately,
You must try to walk sedately.
You must still be bright and quiet,
And content with simple diet;
And remain, through all bewild'ring,
Innocent and honest children.
Happy hearts and happy faces,
Happy play in grassy places--
That was how in ancient ages,
Children grew to kings and sages.
But the unkind and the unruly,
And the sort who eat unduly,
They must never hope for glory--
Theirs is quite a different story!
Cruel children, crying babies,
All grow up as geese and gabies,
Hated, as their age increases,
By their nephews and their nieces.
ХХVІІІ
Чужоземні діти
Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?
Поряд з вами дерева червоні, й вечорами
Левів зустріти можна там, за морями;
В змаганнях вам яйця страуса замість призу,
Й черепах перевертаєте панциром донизу.
Таке життя, можливо, і гарне,
Та, в порівнянні з моїм, незугарне;
Й коли довго втікати або ж займатися гоном,
Є ризик опинитися за кордоном.
Ви споживаєте чудернацьку їжу,
Я ж їм свою звичну, але свіжу;
Й далеко десь маєте хижку чи хатку,
Я ж дома живу в безпеці й достатку.
Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?
ХХVІІІ
Foreign Children
Little Indian, Sioux, or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?
You have seen the scarlet trees
And the lions over seas;
You have eaten ostrich eggs,
And turned the turtle off their legs.
Such a life is very fine,
But it's not so nice as mine:
You must often as you trod,
Have wearied NOT to be abroad.
You have curious things to eat,
I am fed on proper meat;
You must dwell upon the foam,
But I am safe and live at home.
Little Indian, Sioux or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?
ХХІХ
Мандри сонця
Не в ліжку сонце, і коли
Всі діти спати вже лягли;
Довкіл землі, не знавши стоянок,
Засвічує за ранком ранок.
Коли ще тут у сяйві дня
В саду дитяча метушня,
То вже десь в Індії дитятко
Вкладають в ліжко мама й татко.
Й коли в нас вечір, в них там ранок
За Атлантичним океаном;
Й на Заході вся дітвора
Вже знає, що вставать пора.
ХХІХ
The Sun's Travels
The sun is not a-bed, when I
At night upon my pillow lie;
Still round the earth his way he takes,
And morning after morning makes.
While here at home, in shining day,
We round the sunny garden play,
Each little Indian sleepy-head
Is being kissed and put to bed.
And when at eve I rise form tea,
Day dawns beyond the Atlantic Sea;
And all the children in the west
Are getting up and being dressed.
ХХХ
Ліхтарник
Перед вечірнім чаєм, як нема вже на небі сонця,
Приходу Лері чекаю, вмостившись біля віконця;
Щоразу, як сутеніє й ми, діти, вечерю ждем,
Проходить він по вулиці з драбиною і ліхтарем.
Том кучером стати мріє, Марія до мандрів охоча,
Мій татко – банкір, і він гроші рахує аж до ночі;
Я ж, коли стану дорослим, то теж до нічної зорі
Ходитиму, Лері, з тобою, запалюючи ліхтарі.
Це дуже добре, що маємо ліхтар і в себе у дворі,
І Лері теж його запалює, як і всі інші ліхтарі;
Й перш, аніж рушити із вогнем і драбиною в пітьму,
О Лері, поглянь на хлопчика малого і підморгни йому!
ХХХ
The Lamplighter
My tea is nearly ready and the sun has left the sky.
It's time to take the window to see Leerie going by;
For every night at teatime and before you take your seat,
With lantern and with ladder he comes posting up the street.
Now Tom would be a driver and Maria go to sea,
And my papa's a banker and as rich as he can be;
But I, when I am stronger and can choose what I'm to do,
O Leerie, I'll go round at night and light the lamps with you!
For we are very lucky, with a lamp before the door,
And Leerie stops to light it as he lights so many more;
And oh! before you hurry by with ladder and with light;
O Leerie, see a little child and nod to him to-night!
Добрі й погані діти
Вгомоніться, малюки,
Бо кістки у вас крихкі:
Хто й тепер є спокійнішим,
Той і виросте сильнішим.
Слід привітним бути; їжу
Їсти лиш просту і свіжу;
Й залишатись – хай тайком –
Завжди чемним малюком.
Добре серце, ясне личко,
А для ігор – шовк травички; –
І тоді, як в давній час,
Стане князем кожен з вас.
А нечемні, вередливі,
Неохайні і ліниві
Не діждуться благ земних –
Зовсім інша доля в них.
Як дорослими вже будуть,
Їх племінники осудять;
Й за погані їх повадки
Не оцінять і нащадки.
ХХVІІ
Good and Bad Children
Children, you are very little,
And your bones are very brittle;
If you would grow great and stately,
You must try to walk sedately.
You must still be bright and quiet,
And content with simple diet;
And remain, through all bewild'ring,
Innocent and honest children.
Happy hearts and happy faces,
Happy play in grassy places--
That was how in ancient ages,
Children grew to kings and sages.
But the unkind and the unruly,
And the sort who eat unduly,
They must never hope for glory--
Theirs is quite a different story!
Cruel children, crying babies,
All grow up as geese and gabies,
Hated, as their age increases,
By their nephews and their nieces.
ХХVІІІ
Чужоземні діти
Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?
Поряд з вами дерева червоні, й вечорами
Левів зустріти можна там, за морями;
В змаганнях вам яйця страуса замість призу,
Й черепах перевертаєте панциром донизу.
Таке життя, можливо, і гарне,
Та, в порівнянні з моїм, незугарне;
Й коли довго втікати або ж займатися гоном,
Є ризик опинитися за кордоном.
Ви споживаєте чудернацьку їжу,
Я ж їм свою звичну, але свіжу;
Й далеко десь маєте хижку чи хатку,
Я ж дома живу в безпеці й достатку.
Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?
ХХVІІІ
Foreign Children
Little Indian, Sioux, or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?
You have seen the scarlet trees
And the lions over seas;
You have eaten ostrich eggs,
And turned the turtle off their legs.
Such a life is very fine,
But it's not so nice as mine:
You must often as you trod,
Have wearied NOT to be abroad.
You have curious things to eat,
I am fed on proper meat;
You must dwell upon the foam,
But I am safe and live at home.
Little Indian, Sioux or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?
ХХІХ
Мандри сонця
Не в ліжку сонце, і коли
Всі діти спати вже лягли;
Довкіл землі, не знавши стоянок,
Засвічує за ранком ранок.
Коли ще тут у сяйві дня
В саду дитяча метушня,
То вже десь в Індії дитятко
Вкладають в ліжко мама й татко.
Й коли в нас вечір, в них там ранок
За Атлантичним океаном;
Й на Заході вся дітвора
Вже знає, що вставать пора.
ХХІХ
The Sun's Travels
The sun is not a-bed, when I
At night upon my pillow lie;
Still round the earth his way he takes,
And morning after morning makes.
While here at home, in shining day,
We round the sunny garden play,
Each little Indian sleepy-head
Is being kissed and put to bed.
And when at eve I rise form tea,
Day dawns beyond the Atlantic Sea;
And all the children in the west
Are getting up and being dressed.
ХХХ
Ліхтарник
Перед вечірнім чаєм, як нема вже на небі сонця,
Приходу Лері чекаю, вмостившись біля віконця;
Щоразу, як сутеніє й ми, діти, вечерю ждем,
Проходить він по вулиці з драбиною і ліхтарем.
Том кучером стати мріє, Марія до мандрів охоча,
Мій татко – банкір, і він гроші рахує аж до ночі;
Я ж, коли стану дорослим, то теж до нічної зорі
Ходитиму, Лері, з тобою, запалюючи ліхтарі.
Це дуже добре, що маємо ліхтар і в себе у дворі,
І Лері теж його запалює, як і всі інші ліхтарі;
Й перш, аніж рушити із вогнем і драбиною в пітьму,
О Лері, поглянь на хлопчика малого і підморгни йому!
ХХХ
The Lamplighter
My tea is nearly ready and the sun has left the sky.
It's time to take the window to see Leerie going by;
For every night at teatime and before you take your seat,
With lantern and with ladder he comes posting up the street.
Now Tom would be a driver and Maria go to sea,
And my papa's a banker and as rich as he can be;
But I, when I am stronger and can choose what I'm to do,
O Leerie, I'll go round at night and light the lamps with you!
For we are very lucky, with a lamp before the door,
And Leerie stops to light it as he lights so many more;
And oh! before you hurry by with ladder and with light;
O Leerie, see a little child and nod to him to-night!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію