ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.09.19 09:00
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2019.09.19 05:55
Думки юначі сповнені надій.
В очах максималізм непереможний
І це не дивно. Певно знає кожний,
Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
І на душі то сонячно, то хмарно
І навіть сперечатись якось марно,

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.

Петро Скоропис
2019.09.18 19:14
Мій Телемаку, прі за Трою край
покладено. Хто горував – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
полеглих покидають тільки греки.
І все-таки удовж і вширшки шлях
додому розтягнувся непомірно,
неначе Посейдон, поки ми там
час гаяли, щомога п'ялив

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Олександр Сушко
2019.09.18 07:12
Створив адамам Бог тендітних єв,
Тож не бурчи. Люби свою і крапка.
Для жінки неважливо хто ти є -
Поет, монах чи в орденах вояка.

Буває, доля скине у кювет,
Від негараздів, наче пес побитий.
Замало грошей? Видом не атлет?

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чого муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Геннадій Бакаєв (1950) / Вірші

 лирика
Сфинкс
Сфинкс загадку задавал,
Сияя женскими глазами,
И путник безответный умирал
Под львиными когтями.
В разгадке было лишь спасенье
Для Беотийской стороны.
Эдипа осенило проведенье --
И вот он в логове крылатой сатаны.
Скрестились дерзкие два взгляда:
Вопрос ... Раздумий краткий миг.
Ответ последовал. Герою был наградой
Низвергнутого в бездну Сфинкса крик!
Но рано радовались Фивы
Освобождению от зла:
В очах прелестных и сегодня живы
Загадки дево-птице-льва....

1975.

****
В иных расслышать голосах
Твой голос жажду:
Ты нужна мне...
Так город грезит о лесах,
Деревня думает о камне.
Нужна. … Но мы особняком,
Ведь несуразны даже внешне-
Проспект, заросший ивняком,
Или бетонные скворечни...
Но если б голос твой исчез-
То, что бы делал я в кручине?
Как будто город без небес
Или деревня при лучине.
В высотном здании,
в избе,
Короче:
Всюду, где придётся,
Я буду думать о тебе.
А что ещё мне остаётся?

1976г.

****
Упрямое бегство
Мальчишек, девчонок
Из милого детства,
Из детских пелёнок,
Из юности звонкой,
Из школьной программы...
И плачут вдогонку
Им папы и мамы.
А время коснулось-
И некуда деться.
И хочется в юность,
И хочется в детство....

1980г.




****
Я одинок под этим небом,
Я без тебя совсем поник.
В такую стужу, в холод,
Мне бы-
Тебя увидеть хоть на миг.
Мне б только плеч твоих коснуться,
Мне б только твой услышать смех.
Но нет тебя-
и не вернуться...
И прошлое заносит снег.
И жизни мчится скорый поезд,
Секунды стонут на лету,
И только месяц, сонный полоз,
Скользит по небу, как по льду.
И на беду или на счастье,
Ни зги не видно впереди,
Как будто еду я венчаться,
Но вот метель вдруг на пути.
И я кружу в снегу по пояс,
Нет сил, противиться пурге,
И мне мерещится, что поезд,
Качаясь, мчит меня к тебе.

1980г


*****
Живёт себе человек - говно.
Что думают о нём – ему всё равно.
Кому-то оно очень воняет…
Но кого-то оно и привлекает
И они, продолжая лизать,
С трибуны орут:
Нас рать, нас рать!!!!!
2012г.
хххх
Мир состоит из линий-
из ярких и тёмных тонов,
Соткан наш мир из наших
мыслей, надежд и снов...
То, что однажды приснилось,
может быть сладким сном-
Реальность не будет краше,
не каждый к той правде готов...
Но мы, сохраняем верность
лучезарной и яркой любви.
Светить будем ей, неизменно,
светом далёкой звезды.

2013.
****
Душа младенца - чистый лист,
Страница будущих романов.
К нему ты осторожно отнесись-
Без грубых слов, коварства и обманов…
Пролог на титульном листке,
Твоей написанный рукою,
Однажды приведёт его к строке,
Что станет новою главою.
2013

****
Я думаю снова и снова
У кромки границы могил
О жизни и смерти сурово:
Я многих уже схоронил.
Уходят любимые люди,
Родные твои, и друзья.
Мы их никогда не забудем,
Пусть будет им пухом земля…
Всё чаще небес купол синий
Из облачной череды
Наброском нечётких линий
Рисует родные черты….
Всё чаще ведём мы беседы
С дедом своим иль отцом.
Они не в абстрактном где-то:
Они в сердце живут твоём!
2013.
ШУТКА о серьёзном….
Явление моей строки –
Не в голове заноза.
И я пишу не потому,
Что надоела жизни проза.
Не в муках и поту
Мои рождаются стихи….
Не для чего-то, я пишу-
Скорее вопреки
Коварным замыслам склероза.

2013.

*****
Утром был туман и слякоть,
Днём непогода, суета...
Душа стонала, хотела плакать,
О, как дожить ей до утра...
Но на закате, из-под тучи,
Вдруг солнца луч мир озарил!
Антициклон шёл к нам могучий-
Погоды центр так объявил...
Лазурью вечер умывается.
В заре пурпурной небеса...
И никто, не догадается,
Что это так
с твоей душой
встречается
Моя душа.......
2013.
*****
Порой похоже, что не мы живём,
А есть лишь то, что временем зовём.
Мгновения, секунды спокон века,
Рисуют Солнце, Землю, человека...
Трудяга Время перевести даёт нам дух,
Когда не в духе мы, или терзает нас недуг...
Но стоит вновь лишь сердцу застучать -
И мы бежим, но время не догнать.
2013.

******
Из века в век, народом погоняя,
Над миром чья-то длань и бич свистит, играя...
И зная это, всё равно народ бредёт толпой немою
За подаянием скупым, со сгорбленной спиною...

Нет, помирать мне рано:
Я ещё не сыграл ва-банк,
Когда в сознании раненном
Путиноидов утюжится танк...
Нет, не сложу я крылья
В надломленном этом бреду
И не нырну бездумно,
И не угасну в кабачном дыму..
Я ещё отыграюсь, гады,
Что в мой дом принесли шабаш...
Будете вы не рады,
Когда час прогремит не ваш.......
2014г.
****
Життя- немов наповнений бокал,
В якому сенс і до смаку….
А за тонкою граню скла:
Чуже буття,
Чиєсь життя
Й самотність на Чумацькому Шляху…
2015.
****
От большого поэта осталась лишь рифма, сама по себе графомания.......
Маразм для художника смерти страшнее: ведь нет уже стиля и муз трепетания.
И слово не к месту, и мысли абсурдны, и не ложится строка.
Только на полке тихо пылятся недавно живые слова....

2015г.


****
Пока один говорил
и клялся в любви к народу,
Другой в бою погибал,
уткнувшись лицом в породу.
Ракеты того, что всё говорил,
детей разрывали в клочья
Когда города он чужие бомбил
и день становился ночью…
А он продолжал говорить
и чёрное называл он белым.
И верили люди ему:
был он лжецом умелым.
Его ложь обернулась морем
человеческих горьких слёз,
Но показалась правдой
миллионам любителей грёз…
И пока он всё говорит
словами давно избитыми,
Настоящая Правда молчит
надгробными
чёрными
плитами…
2016г.
*****
Пожирают годы
Счастья радость и жизни невзгоды,
Но тупость быть сверху над всеми- нетленная,
Такая она, в "русском мире", вселенная........
И это хоть клиникой ты назови, хоть кричи -
Бессильны оракулы здесь и врачи.....
2016.
Нас вабить дім,
Де люблять нас.
І в тім,
Нехай там сирість і задуха,
Цінуймо час,
Коли тепло, що йде від друга
Зігріє нас.
І як по карті не блукай,
Ми дивний дім такий знаходим,
Де довгий чай
І боязкий фартух,
І в листопаді чи у березні наш друг
Обличчям сонячним вітає нас….
2016
Багато шуму з нічого.
Що за гуркіт, що за стук?
В лісі сів комар на сук.
Обламався сук під ним.
Ось від чого стук і грім ..
2016.


Михаилу Задорнову, человеку-говно.

Над могилой композитора музыка звучит,
А над могилою сатирика САТИР сидит.
Общественный сортир открыл Сатир:
Тупые Нимфы там с Сатиром правят пир.
Мораль сей басни о таком-
Жил был сатирик, а стал ГОВНОМ.
2016.
*****
Слова, которые молчат-
Безвинных убивали.
Слова, которые молчат -
Людей в печах сжигали.
Слова, которые молчат –
Бандитам власть продали.
Слова, которые молчат -
Мессию распинали.
В Освенциме слова кричат
Над братскими могилами….
Но молча, убивал слова-
ГУЛАГ цепными бензопилами.
Да, у молчанья сила есть-
Злу расчищать дорогу.
Молчание не знает слова ЧЕСТЬ
И совесть понимает по-другому.
Словам, которые молчат
Не ставят обелиски-
Забытыми могилами стоят
Они рядами низкими.

2016.

Ненастоящие слова-
Как красок наважденье
Над словом истинным,
Едва
Приходит вдохновенье.
И кажется-
не суждено
Уже добыть то слово,
Но проступает вдруг оно
И нежно, и сурово:
Как фреска в храме
Или Бог,
Написанный Рублёвым,
Сквозь наслоение эпох...
И нету лучше слова.

Что для Вечности жизнь наша значит?
Даже не миг, но пока-
Золотая свеча воском плачет,
Догорает и тает она...
И слезами на стол подтекая,
Застывает упавшим конём...
А в очах твоих юных, играя,
Отражается Время МОЁ....

2015

Истина для всех одна,
Но перед совестью она - стена.
Кому не лень её по-своему трактует
И ложь свою на истине рисует.....

2016






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-31 21:29:39
Переглядів сторінки твору 287
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.05.05 21:57
Автор у цю хвилину відсутній