ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 01:04
А вечір тихо морщив лоба,
В ріденьких складочках між хмар.
Зими розвіялась подоба
Мов сивий чаклував мольфар.

Так не хотілося морозу
І ожеледиці в льодах…
Лише з трояндою – мімозу

Аліна Майстер
2020.02.23 22:07
Вже помирали діти у Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Побудь із нами у важкий цей час».
І янголами стали в тим Сибіру,

Володимир Ляшкевич
2020.02.23 21:24
Видихів наших атоми, наче птахи в повітрі.
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?

Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не

Євген Федчук
2020.02.23 19:49
Говорила мати єдиному сину:
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр

Тетяна Левицька
2020.02.23 17:26
Без тебе дні журливі у мінорі,
з тобою день - казкова дивина.
Гортаю сторінки своєї долі -
дурману опалима купина.

Приймала за любов і погляд хтивий,
і божевілля пристрасті, утім,
лише тепер я відчуваю, милий,

Олександр Панін
2020.02.23 14:13
Срібні браслети, тоненькі,
ефемерна краса,
Жіноча магія чарівна,
Незбагненна.
Срібна пісня ельфійська
з вкрапленнями
Чеснот кохання із червоного
золота…

Олександр Сушко
2020.02.23 10:48
Немолодий, трухляві ниють крижні,
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Святі цицьки - це краще, аніж грішні,
Хоча у грішниць циці о-го-го!

Зрадливі мужики - бісівське плем'я,
Нікому з них не бачити небес.
Та цілий вік вимучує дилема:

Сергій Губерначук
2020.02.23 08:58
Я кукурікнув!
Де - ци - бе - ло!
Тіроль пернатий розшматав!
Шалений півень на Говерлу
вночі ногою свійсько став.

Червоний гребінь – сонце килем
над шпилем ґімново зроста.

Королева Гір
2020.02.23 01:45
Стелиться барвінок біля хати,
Медом пахне липа під вікном,
Аромат доноситься від м’яти,
Співи чути за старим млином.

Височіють мальви під стіною,
І зацвів любисток у саду,
Молодість згадаємо з тобою,

Євген Федчук
2020.02.22 17:49
На невольничім на ринку
В городі Стамбулі
Продавали українку
У часи минулі.
Продавали українку
З довгою косою
Не було на усім ринку
Гарної такої.

Ігор Деркач
2020.02.22 17:12
                   І
Не до революції... наразі
боїмося іншої зарази...
Є багато цілей та ідей
і критичну набирає масу
армія зомбованих людей.

                    ІІ

Сергій Губерначук
2020.02.22 12:56
Пливе мій вуж до витоків мистецтва,
звиваючись, незлякано пливе
по рясту стислому і павутинням скутому
забутому паю покинутих земель,
викручуючи кола на піску,
мов позначки для кубел черепах,
занурюючись у нори для мишей,
малює танці страху у степа

Володимир Бойко
2020.02.22 10:59
Без взаємокоронації
Відсутня чітка мотивація,
Без взаємобичування
Втрачається сенс існування.
Оманливість незалежності
Блокує інстинкт обережності.
Пильнуйтеся з медведчуками,
Із вірусами та москалями.

Микола Соболь
2020.02.22 09:08
Хворіє вчитель (в будь-якому віці).
Не має коштів зупинити рак.
Колеги, звісно, скинуть по копійці
Без допомоги у житті ніяк.

Хіба чинуші до проблем насушних?
Ну захворів, це ж не його вина.
Знецінюються нині людські душі.

Олександр Панін
2020.02.22 00:03
Абстрактний вірш


Серед небесних
Чорних громадь
Часу нема,
Каяття не зарадить,
Час,

Оксана Логоша
2020.02.21 21:01
Весна,коти,і котики вербові,
І вітер. Вітер витер і тепер
Немає сліду і ознак химер.
Лише стрічки шовкові
По них. Вінки з гіркого полину
Й осиротілі шатра верболозу.
Начасі їх на той бік перевозить-
Ні,не Харон- його онук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Майстер
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Геннадій Бакаєв (1950) / Вірші

 лирика
Сфинкс
Сфинкс загадку задавал,
Сияя женскими глазами,
И путник безответный умирал
Под львиными когтями.
В разгадке было лишь спасенье
Для Беотийской стороны.
Эдипа осенило проведенье --
И вот он в логове крылатой сатаны.
Скрестились дерзкие два взгляда:
Вопрос ... Раздумий краткий миг.
Ответ последовал. Герою был наградой
Низвергнутого в бездну Сфинкса крик!
Но рано радовались Фивы
Освобождению от зла:
В очах прелестных и сегодня живы
Загадки дево-птице-льва....

1975.

****
В иных расслышать голосах
Твой голос жажду:
Ты нужна мне...
Так город грезит о лесах,
Деревня думает о камне.
Нужна. … Но мы особняком,
Ведь несуразны даже внешне-
Проспект, заросший ивняком,
Или бетонные скворечни...
Но если б голос твой исчез-
То, что бы делал я в кручине?
Как будто город без небес
Или деревня при лучине.
В высотном здании,
в избе,
Короче:
Всюду, где придётся,
Я буду думать о тебе.
А что ещё мне остаётся?

1976г.

****
Упрямое бегство
Мальчишек, девчонок
Из милого детства,
Из детских пелёнок,
Из юности звонкой,
Из школьной программы...
И плачут вдогонку
Им папы и мамы.
А время коснулось-
И некуда деться.
И хочется в юность,
И хочется в детство....

1980г.




****
Я одинок под этим небом,
Я без тебя совсем поник.
В такую стужу, в холод,
Мне бы-
Тебя увидеть хоть на миг.
Мне б только плеч твоих коснуться,
Мне б только твой услышать смех.
Но нет тебя-
и не вернуться...
И прошлое заносит снег.
И жизни мчится скорый поезд,
Секунды стонут на лету,
И только месяц, сонный полоз,
Скользит по небу, как по льду.
И на беду или на счастье,
Ни зги не видно впереди,
Как будто еду я венчаться,
Но вот метель вдруг на пути.
И я кружу в снегу по пояс,
Нет сил, противиться пурге,
И мне мерещится, что поезд,
Качаясь, мчит меня к тебе.

1980г


*****
Живёт себе человек - говно.
Что думают о нём – ему всё равно.
Кому-то оно очень воняет…
Но кого-то оно и привлекает
И они, продолжая лизать,
С трибуны орут:
Нас рать, нас рать!!!!!
2012г.
хххх
Мир состоит из линий-
из ярких и тёмных тонов,
Соткан наш мир из наших
мыслей, надежд и снов...
То, что однажды приснилось,
может быть сладким сном-
Реальность не будет краше,
не каждый к той правде готов...
Но мы, сохраняем верность
лучезарной и яркой любви.
Светить будем ей, неизменно,
светом далёкой звезды.

2013.
****
Душа младенца - чистый лист,
Страница будущих романов.
К нему ты осторожно отнесись-
Без грубых слов, коварства и обманов…
Пролог на титульном листке,
Твоей написанный рукою,
Однажды приведёт его к строке,
Что станет новою главою.
2013

****
Я думаю снова и снова
У кромки границы могил
О жизни и смерти сурово:
Я многих уже схоронил.
Уходят любимые люди,
Родные твои, и друзья.
Мы их никогда не забудем,
Пусть будет им пухом земля…
Всё чаще небес купол синий
Из облачной череды
Наброском нечётких линий
Рисует родные черты….
Всё чаще ведём мы беседы
С дедом своим иль отцом.
Они не в абстрактном где-то:
Они в сердце живут твоём!
2013.
ШУТКА о серьёзном….
Явление моей строки –
Не в голове заноза.
И я пишу не потому,
Что надоела жизни проза.
Не в муках и поту
Мои рождаются стихи….
Не для чего-то, я пишу-
Скорее вопреки
Коварным замыслам склероза.

2013.

*****
Утром был туман и слякоть,
Днём непогода, суета...
Душа стонала, хотела плакать,
О, как дожить ей до утра...
Но на закате, из-под тучи,
Вдруг солнца луч мир озарил!
Антициклон шёл к нам могучий-
Погоды центр так объявил...
Лазурью вечер умывается.
В заре пурпурной небеса...
И никто, не догадается,
Что это так
с твоей душой
встречается
Моя душа.......
2013.
*****
Порой похоже, что не мы живём,
А есть лишь то, что временем зовём.
Мгновения, секунды спокон века,
Рисуют Солнце, Землю, человека...
Трудяга Время перевести даёт нам дух,
Когда не в духе мы, или терзает нас недуг...
Но стоит вновь лишь сердцу застучать -
И мы бежим, но время не догнать.
2013.

******
Из века в век, народом погоняя,
Над миром чья-то длань и бич свистит, играя...
И зная это, всё равно народ бредёт толпой немою
За подаянием скупым, со сгорбленной спиною...

Нет, помирать мне рано:
Я ещё не сыграл ва-банк,
Когда в сознании раненном
Путиноидов утюжится танк...
Нет, не сложу я крылья
В надломленном этом бреду
И не нырну бездумно,
И не угасну в кабачном дыму..
Я ещё отыграюсь, гады,
Что в мой дом принесли шабаш...
Будете вы не рады,
Когда час прогремит не ваш.......
2014г.
****
Життя- немов наповнений бокал,
В якому сенс і до смаку….
А за тонкою граню скла:
Чуже буття,
Чиєсь життя
Й самотність на Чумацькому Шляху…
2015.
****
От большого поэта осталась лишь рифма, сама по себе графомания.......
Маразм для художника смерти страшнее: ведь нет уже стиля и муз трепетания.
И слово не к месту, и мысли абсурдны, и не ложится строка.
Только на полке тихо пылятся недавно живые слова....

2015г.


****
Пока один говорил
и клялся в любви к народу,
Другой в бою погибал,
уткнувшись лицом в породу.
Ракеты того, что всё говорил,
детей разрывали в клочья
Когда города он чужие бомбил
и день становился ночью…
А он продолжал говорить
и чёрное называл он белым.
И верили люди ему:
был он лжецом умелым.
Его ложь обернулась морем
человеческих горьких слёз,
Но показалась правдой
миллионам любителей грёз…
И пока он всё говорит
словами давно избитыми,
Настоящая Правда молчит
надгробными
чёрными
плитами…
2016г.
*****
Пожирают годы
Счастья радость и жизни невзгоды,
Но тупость быть сверху над всеми- нетленная,
Такая она, в "русском мире", вселенная........
И это хоть клиникой ты назови, хоть кричи -
Бессильны оракулы здесь и врачи.....
2016.
Нас вабить дім,
Де люблять нас.
І в тім,
Нехай там сирість і задуха,
Цінуймо час,
Коли тепло, що йде від друга
Зігріє нас.
І як по карті не блукай,
Ми дивний дім такий знаходим,
Де довгий чай
І боязкий фартух,
І в листопаді чи у березні наш друг
Обличчям сонячним вітає нас….
2016
Багато шуму з нічого.
Що за гуркіт, що за стук?
В лісі сів комар на сук.
Обламався сук під ним.
Ось від чого стук і грім ..
2016.


Михаилу Задорнову, человеку-говно.

Над могилой композитора музыка звучит,
А над могилою сатирика САТИР сидит.
Общественный сортир открыл Сатир:
Тупые Нимфы там с Сатиром правят пир.
Мораль сей басни о таком-
Жил был сатирик, а стал ГОВНОМ.
2016.
*****
Слова, которые молчат-
Безвинных убивали.
Слова, которые молчат -
Людей в печах сжигали.
Слова, которые молчат –
Бандитам власть продали.
Слова, которые молчат -
Мессию распинали.
В Освенциме слова кричат
Над братскими могилами….
Но молча, убивал слова-
ГУЛАГ цепными бензопилами.
Да, у молчанья сила есть-
Злу расчищать дорогу.
Молчание не знает слова ЧЕСТЬ
И совесть понимает по-другому.
Словам, которые молчат
Не ставят обелиски-
Забытыми могилами стоят
Они рядами низкими.

2016.

Ненастоящие слова-
Как красок наважденье
Над словом истинным,
Едва
Приходит вдохновенье.
И кажется-
не суждено
Уже добыть то слово,
Но проступает вдруг оно
И нежно, и сурово:
Как фреска в храме
Или Бог,
Написанный Рублёвым,
Сквозь наслоение эпох...
И нету лучше слова.

Что для Вечности жизнь наша значит?
Даже не миг, но пока-
Золотая свеча воском плачет,
Догорает и тает она...
И слезами на стол подтекая,
Застывает упавшим конём...
А в очах твоих юных, играя,
Отражается Время МОЁ....

2015

Истина для всех одна,
Но перед совестью она - стена.
Кому не лень её по-своему трактует
И ложь свою на истине рисует.....

2016






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-31 21:29:39
Переглядів сторінки твору 311
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.05.05 21:57
Автор у цю хвилину відсутній