ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Майже самотній
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Мелодія снігу
Сповільнений легкий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Четвер такий
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
* 143 *
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ.
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині...
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
* * *
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
Казка про Небесний Сад, Золоті Яблучка і Місточки Любові
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від ©емена
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Аve.*Астральний
Образ твору  
ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності

Аve.*Астральний


ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах

Аve.*Астральний


феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш

Аve.*Астральний


мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим

Аve.*Астральний


привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем

Аve.*Астральний


за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні

Аve.*Астральний
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2008
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-09-30 23:59:06
Переглядів сторінки твору 10186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.16 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 18:45:28 ]
Нічогеньке таке гАСТРолювання в астралі:) але, напрвду, знайшла для себе багато цікавських нюансів, і , кожна деталька — наповнена особливим світосприйняттям. Навіть не виокреслюю окремі мазки, бо все картинно—цільне мені.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 02:44:56 ]
це власне і є отой толтетський ліс - але в мене тут за вікном

речі вже скоро років 10 (у початкових варіантах)
але все ніяк не викладеться повною мірою -
тобто, нічого і не додається, навпаки, скоріше, щоразу
віднімається потихеньку, атож, на краще, мабуть

так і живемо десь у своїх дотичних-через-реальність вимірах


*правдиве уклінне*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 19:40:18 ]
До нудьги спиваемось без Чорі, Лазірка,... і багатьох інших...)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-05 12:04:39 ]
все суто віртуально, брате Вітре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-11-30 21:10:47 ]
"Снореальність, дощем шкереберть, іззовні" - а чогось зразу "Дзеркало" Тарковського нагадалось (моє улюблене - а доця його дивитись не може, каже, що так і дах може поїхати, але моєму даху, видать, уже ніякі "з'їжджання" не страшні), хоча там дощ ішов якраз всередині, в хаті. А ще до мене нарешті дійшло, на що схожі твої вірші - на візерунки в калейдоскопі. Ну тобто це чисто моє сприйняття. І не розбереш толком, що ж там воно таке (чесно признаюсь), зате ніколи не набридне дивитися і тішитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 17:00:56 ]
Перепрошую за свій вчорашній коментар до останнього вірша.
Нехай у Вашої ЛГ і автора все ладиться. Щиро цього бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:22:53 ]
трохи так само попередніше
трохи з інших нагод, але.... десь




про мене, поезія це
музика & магія
або навіть вище

оскільки навіть натяк на
музику & магію ―
про мене, поезія

причому ―
вища поезія



*із усіма найлагіднішими ........*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 16:59:35 ]


«… Ти ніколи не відчувалася імпресивніше аніж
у вічах чаклунського десь…» – се, Сонце Місяцю, як у відомій кінострічці «Табір…», де циганка (Світлана Тома) містично ворожила…
Отак і оце «Астральне» заворожує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:26:00 ]
Василю, Ваші коментарі - де ми тільки не перетиналися! -

із найособливіших

завжди..


* всяко зворушено дякуючи *



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-05 00:04:09 ]
недавно перечитувала Андрія Підпалого на Літклубі, тут прозоріше, але щось звідти вчувається, коли не вслухаєшся, не шукаєш нічого, окрім того невловимого, за котрим протікаєш наскрізь рядків і вилетівши за межі вірша, спинитися не можеш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 01:29:50 ]
о Ларисо
завше приємно бачити Вас
щодо Підпалого навіть не знаю...
але якщо Ви знаходите щось-у-чомусьтакому ~

ось іще із тих самих сесій...


«Ерот»

Надмір світлин. Намір. Безлад
Вибирати цукор пилочкою в подушчинках
Примерзаючі сріблотінні калюжі
Хамуваті голуби відганяють поодиноких круків
Крізь фортеп’яні мережива
Розхлюпаний всюди
Ерот траґає цінний мотлох у стильних валізах
Помада на білих недопалках. Кавнути б
Літня релаксна злива. Гуркхіт ринвою
Мости канави недбалі. Тролейбусні дроти
Бетон бордюр
Персонажі нетребні. Будинки похитнуті
Дію перешивають
Тротуари спітнілі
Тусанина плотська кавова
Богемна нудьга, бійомать
Кофеїн
Засвітлення, пиятика, неголений
Піаніст сколіозний, він жеж місьйо
Нефертіті полусканих літер
Старовинне. Каміння похмуро вибране
Незворушені втомні вікна
Скуйовджене зранку. Садна в горлі. Загибель
Зачаєне шурхотіння. Пастки
Хиже замкове скорботне
Ерот шарпається, стинає направо плечем
Виничкує ще, недокурює, гасить
Режисер ренегат
Оркестрування оскомне
Облом безпорадний

(вихід вхід)


FIN





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 21:20:02 ]
Знаходжу мелодію в таких речах насамперед. І чую голос автора.
Ну і смаколики хапаю пожадливо)