ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Аve.*Астральний
Образ твору  
ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності

Аve.*Астральний


ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах

Аve.*Астральний


феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш

Аve.*Астральний


мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим

Аve.*Астральний


привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем

Аve.*Астральний


за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні

Аve.*Астральний
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2008
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-30 23:59:06
Переглядів сторінки твору 9643
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 20:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 18:45:28 ]
Нічогеньке таке гАСТРолювання в астралі:) але, напрвду, знайшла для себе багато цікавських нюансів, і , кожна деталька — наповнена особливим світосприйняттям. Навіть не виокреслюю окремі мазки, бо все картинно—цільне мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 02:44:56 ]
це власне і є отой толтетський ліс - але в мене тут за вікном

речі вже скоро років 10 (у початкових варіантах)
але все ніяк не викладеться повною мірою -
тобто, нічого і не додається, навпаки, скоріше, щоразу
віднімається потихеньку, атож, на краще, мабуть

так і живемо десь у своїх дотичних-через-реальність вимірах


*правдиве уклінне*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 19:40:18 ]
До нудьги спиваемось без Чорі, Лазірка,... і багатьох інших...)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-05 12:04:39 ]
все суто віртуально, брате Вітре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-11-30 21:10:47 ]
"Снореальність, дощем шкереберть, іззовні" - а чогось зразу "Дзеркало" Тарковського нагадалось (моє улюблене - а доця його дивитись не може, каже, що так і дах може поїхати, але моєму даху, видать, уже ніякі "з'їжджання" не страшні), хоча там дощ ішов якраз всередині, в хаті. А ще до мене нарешті дійшло, на що схожі твої вірші - на візерунки в калейдоскопі. Ну тобто це чисто моє сприйняття. І не розбереш толком, що ж там воно таке (чесно признаюсь), зате ніколи не набридне дивитися і тішитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 17:00:56 ]
Перепрошую за свій вчорашній коментар до останнього вірша.
Нехай у Вашої ЛГ і автора все ладиться. Щиро цього бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:22:53 ]
трохи так само попередніше
трохи з інших нагод, але.... десь




про мене, поезія це
музика & магія
або навіть вище

оскільки навіть натяк на
музику & магію ―
про мене, поезія

причому ―
вища поезія



*із усіма найлагіднішими ........*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 16:59:35 ]


«… Ти ніколи не відчувалася імпресивніше аніж
у вічах чаклунського десь…» – се, Сонце Місяцю, як у відомій кінострічці «Табір…», де циганка (Світлана Тома) містично ворожила…
Отак і оце «Астральне» заворожує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:26:00 ]
Василю, Ваші коментарі - де ми тільки не перетиналися! -

із найособливіших

завжди..


* всяко зворушено дякуючи *



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-05 00:04:09 ]
недавно перечитувала Андрія Підпалого на Літклубі, тут прозоріше, але щось звідти вчувається, коли не вслухаєшся, не шукаєш нічого, окрім того невловимого, за котрим протікаєш наскрізь рядків і вилетівши за межі вірша, спинитися не можеш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 01:29:50 ]
о Ларисо
завше приємно бачити Вас
щодо Підпалого навіть не знаю...
але якщо Ви знаходите щось-у-чомусьтакому ~

ось іще із тих самих сесій...


«Ерот»

Надмір світлин. Намір. Безлад
Вибирати цукор пилочкою в подушчинках
Примерзаючі сріблотінні калюжі
Хамуваті голуби відганяють поодиноких круків
Крізь фортеп’яні мережива
Розхлюпаний всюди
Ерот траґає цінний мотлох у стильних валізах
Помада на білих недопалках. Кавнути б
Літня релаксна злива. Гуркхіт ринвою
Мости канави недбалі. Тролейбусні дроти
Бетон бордюр
Персонажі нетребні. Будинки похитнуті
Дію перешивають
Тротуари спітнілі
Тусанина плотська кавова
Богемна нудьга, бійомать
Кофеїн
Засвітлення, пиятика, неголений
Піаніст сколіозний, він жеж місьйо
Нефертіті полусканих літер
Старовинне. Каміння похмуро вибране
Незворушені втомні вікна
Скуйовджене зранку. Садна в горлі. Загибель
Зачаєне шурхотіння. Пастки
Хиже замкове скорботне
Ерот шарпається, стинає направо плечем
Виничкує ще, недокурює, гасить
Режисер ренегат
Оркестрування оскомне
Облом безпорадний

(вихід вхід)


FIN





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 21:20:02 ]
Знаходжу мелодію в таких речах насамперед. І чую голос автора.
Ну і смаколики хапаю пожадливо)