ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Аve.*Астральний
Образ твору  
ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності

Аve.*Астральний


ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах

Аve.*Астральний


феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш

Аve.*Астральний


мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим

Аve.*Астральний


привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем

Аve.*Астральний


за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні

Аve.*Астральний
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2008
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-30 23:59:06
Переглядів сторінки твору 9816
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.19 13:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 18:45:28 ]
Нічогеньке таке гАСТРолювання в астралі:) але, напрвду, знайшла для себе багато цікавських нюансів, і , кожна деталька — наповнена особливим світосприйняттям. Навіть не виокреслюю окремі мазки, бо все картинно—цільне мені.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 02:44:56 ]
це власне і є отой толтетський ліс - але в мене тут за вікном

речі вже скоро років 10 (у початкових варіантах)
але все ніяк не викладеться повною мірою -
тобто, нічого і не додається, навпаки, скоріше, щоразу
віднімається потихеньку, атож, на краще, мабуть

так і живемо десь у своїх дотичних-через-реальність вимірах


*правдиве уклінне*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 19:40:18 ]
До нудьги спиваемось без Чорі, Лазірка,... і багатьох інших...)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-05 12:04:39 ]
все суто віртуально, брате Вітре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-11-30 21:10:47 ]
"Снореальність, дощем шкереберть, іззовні" - а чогось зразу "Дзеркало" Тарковського нагадалось (моє улюблене - а доця його дивитись не може, каже, що так і дах може поїхати, але моєму даху, видать, уже ніякі "з'їжджання" не страшні), хоча там дощ ішов якраз всередині, в хаті. А ще до мене нарешті дійшло, на що схожі твої вірші - на візерунки в калейдоскопі. Ну тобто це чисто моє сприйняття. І не розбереш толком, що ж там воно таке (чесно признаюсь), зате ніколи не набридне дивитися і тішитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 17:00:56 ]
Перепрошую за свій вчорашній коментар до останнього вірша.
Нехай у Вашої ЛГ і автора все ладиться. Щиро цього бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:22:53 ]
трохи так само попередніше
трохи з інших нагод, але.... десь




про мене, поезія це
музика & магія
або навіть вище

оскільки навіть натяк на
музику & магію ―
про мене, поезія

причому ―
вища поезія



*із усіма найлагіднішими ........*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 16:59:35 ]


«… Ти ніколи не відчувалася імпресивніше аніж
у вічах чаклунського десь…» – се, Сонце Місяцю, як у відомій кінострічці «Табір…», де циганка (Світлана Тома) містично ворожила…
Отак і оце «Астральне» заворожує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:26:00 ]
Василю, Ваші коментарі - де ми тільки не перетиналися! -

із найособливіших

завжди..


* всяко зворушено дякуючи *



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-05 00:04:09 ]
недавно перечитувала Андрія Підпалого на Літклубі, тут прозоріше, але щось звідти вчувається, коли не вслухаєшся, не шукаєш нічого, окрім того невловимого, за котрим протікаєш наскрізь рядків і вилетівши за межі вірша, спинитися не можеш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 01:29:50 ]
о Ларисо
завше приємно бачити Вас
щодо Підпалого навіть не знаю...
але якщо Ви знаходите щось-у-чомусьтакому ~

ось іще із тих самих сесій...


«Ерот»

Надмір світлин. Намір. Безлад
Вибирати цукор пилочкою в подушчинках
Примерзаючі сріблотінні калюжі
Хамуваті голуби відганяють поодиноких круків
Крізь фортеп’яні мережива
Розхлюпаний всюди
Ерот траґає цінний мотлох у стильних валізах
Помада на білих недопалках. Кавнути б
Літня релаксна злива. Гуркхіт ринвою
Мости канави недбалі. Тролейбусні дроти
Бетон бордюр
Персонажі нетребні. Будинки похитнуті
Дію перешивають
Тротуари спітнілі
Тусанина плотська кавова
Богемна нудьга, бійомать
Кофеїн
Засвітлення, пиятика, неголений
Піаніст сколіозний, він жеж місьйо
Нефертіті полусканих літер
Старовинне. Каміння похмуро вибране
Незворушені втомні вікна
Скуйовджене зранку. Садна в горлі. Загибель
Зачаєне шурхотіння. Пастки
Хиже замкове скорботне
Ерот шарпається, стинає направо плечем
Виничкує ще, недокурює, гасить
Режисер ренегат
Оркестрування оскомне
Облом безпорадний

(вихід вхід)


FIN





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 21:20:02 ]
Знаходжу мелодію в таких речах насамперед. І чую голос автора.
Ну і смаколики хапаю пожадливо)