ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Аve.*Астральний
Образ твору  
ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності

Аve.*Астральний


ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах

Аve.*Астральний


феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш

Аve.*Астральний


мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим

Аve.*Астральний


привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем

Аve.*Астральний


за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні

Аve.*Астральний
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2008
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-30 23:59:06
Переглядів сторінки твору 9486
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 18:45:28 ]
Нічогеньке таке гАСТРолювання в астралі:) але, напрвду, знайшла для себе багато цікавських нюансів, і , кожна деталька — наповнена особливим світосприйняттям. Навіть не виокреслюю окремі мазки, бо все картинно—цільне мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 02:44:56 ]
це власне і є отой толтетський ліс - але в мене тут за вікном

речі вже скоро років 10 (у початкових варіантах)
але все ніяк не викладеться повною мірою -
тобто, нічого і не додається, навпаки, скоріше, щоразу
віднімається потихеньку, атож, на краще, мабуть

так і живемо десь у своїх дотичних-через-реальність вимірах


*правдиве уклінне*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 19:40:18 ]
До нудьги спиваемось без Чорі, Лазірка,... і багатьох інших...)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-05 12:04:39 ]
все суто віртуально, брате Вітре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-11-30 21:10:47 ]
"Снореальність, дощем шкереберть, іззовні" - а чогось зразу "Дзеркало" Тарковського нагадалось (моє улюблене - а доця його дивитись не може, каже, що так і дах може поїхати, але моєму даху, видать, уже ніякі "з'їжджання" не страшні), хоча там дощ ішов якраз всередині, в хаті. А ще до мене нарешті дійшло, на що схожі твої вірші - на візерунки в калейдоскопі. Ну тобто це чисто моє сприйняття. І не розбереш толком, що ж там воно таке (чесно признаюсь), зате ніколи не набридне дивитися і тішитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 17:00:56 ]
Перепрошую за свій вчорашній коментар до останнього вірша.
Нехай у Вашої ЛГ і автора все ладиться. Щиро цього бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:22:53 ]
трохи так само попередніше
трохи з інших нагод, але.... десь




про мене, поезія це
музика & магія
або навіть вище

оскільки навіть натяк на
музику & магію ―
про мене, поезія

причому ―
вища поезія



*із усіма найлагіднішими ........*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 16:59:35 ]


«… Ти ніколи не відчувалася імпресивніше аніж
у вічах чаклунського десь…» – се, Сонце Місяцю, як у відомій кінострічці «Табір…», де циганка (Світлана Тома) містично ворожила…
Отак і оце «Астральне» заворожує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:26:00 ]
Василю, Ваші коментарі - де ми тільки не перетиналися! -

із найособливіших

завжди..


* всяко зворушено дякуючи *



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-05 00:04:09 ]
недавно перечитувала Андрія Підпалого на Літклубі, тут прозоріше, але щось звідти вчувається, коли не вслухаєшся, не шукаєш нічого, окрім того невловимого, за котрим протікаєш наскрізь рядків і вилетівши за межі вірша, спинитися не можеш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 01:29:50 ]
о Ларисо
завше приємно бачити Вас
щодо Підпалого навіть не знаю...
але якщо Ви знаходите щось-у-чомусьтакому ~

ось іще із тих самих сесій...


«Ерот»

Надмір світлин. Намір. Безлад
Вибирати цукор пилочкою в подушчинках
Примерзаючі сріблотінні калюжі
Хамуваті голуби відганяють поодиноких круків
Крізь фортеп’яні мережива
Розхлюпаний всюди
Ерот траґає цінний мотлох у стильних валізах
Помада на білих недопалках. Кавнути б
Літня релаксна злива. Гуркхіт ринвою
Мости канави недбалі. Тролейбусні дроти
Бетон бордюр
Персонажі нетребні. Будинки похитнуті
Дію перешивають
Тротуари спітнілі
Тусанина плотська кавова
Богемна нудьга, бійомать
Кофеїн
Засвітлення, пиятика, неголений
Піаніст сколіозний, він жеж місьйо
Нефертіті полусканих літер
Старовинне. Каміння похмуро вибране
Незворушені втомні вікна
Скуйовджене зранку. Садна в горлі. Загибель
Зачаєне шурхотіння. Пастки
Хиже замкове скорботне
Ерот шарпається, стинає направо плечем
Виничкує ще, недокурює, гасить
Режисер ренегат
Оркестрування оскомне
Облом безпорадний

(вихід вхід)


FIN





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 21:20:02 ]
Знаходжу мелодію в таких речах насамперед. І чую голос автора.
Ну і смаколики хапаю пожадливо)