ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Аve.*Астральний
Образ твору  
ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності

Аve.*Астральний


ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах

Аve.*Астральний


феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш

Аve.*Астральний


мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим

Аve.*Астральний


привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем

Аve.*Астральний


за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні

Аve.*Астральний
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2008
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-30 23:59:06
Переглядів сторінки твору 9448
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.15 17:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 18:45:28 ]
Нічогеньке таке гАСТРолювання в астралі:) але, напрвду, знайшла для себе багато цікавських нюансів, і , кожна деталька — наповнена особливим світосприйняттям. Навіть не виокреслюю окремі мазки, бо все картинно—цільне мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 02:44:56 ]
це власне і є отой толтетський ліс - але в мене тут за вікном

речі вже скоро років 10 (у початкових варіантах)
але все ніяк не викладеться повною мірою -
тобто, нічого і не додається, навпаки, скоріше, щоразу
віднімається потихеньку, атож, на краще, мабуть

так і живемо десь у своїх дотичних-через-реальність вимірах


*правдиве уклінне*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 19:40:18 ]
До нудьги спиваемось без Чорі, Лазірка,... і багатьох інших...)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-05 12:04:39 ]
все суто віртуально, брате Вітре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-11-30 21:10:47 ]
"Снореальність, дощем шкереберть, іззовні" - а чогось зразу "Дзеркало" Тарковського нагадалось (моє улюблене - а доця його дивитись не може, каже, що так і дах може поїхати, але моєму даху, видать, уже ніякі "з'їжджання" не страшні), хоча там дощ ішов якраз всередині, в хаті. А ще до мене нарешті дійшло, на що схожі твої вірші - на візерунки в калейдоскопі. Ну тобто це чисто моє сприйняття. І не розбереш толком, що ж там воно таке (чесно признаюсь), зате ніколи не набридне дивитися і тішитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 17:00:56 ]
Перепрошую за свій вчорашній коментар до останнього вірша.
Нехай у Вашої ЛГ і автора все ладиться. Щиро цього бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:22:53 ]
трохи так само попередніше
трохи з інших нагод, але.... десь




про мене, поезія це
музика & магія
або навіть вище

оскільки навіть натяк на
музику & магію ―
про мене, поезія

причому ―
вища поезія



*із усіма найлагіднішими ........*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-01 16:59:35 ]


«… Ти ніколи не відчувалася імпресивніше аніж
у вічах чаклунського десь…» – се, Сонце Місяцю, як у відомій кінострічці «Табір…», де циганка (Світлана Тома) містично ворожила…
Отак і оце «Астральне» заворожує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-04 05:26:00 ]
Василю, Ваші коментарі - де ми тільки не перетиналися! -

із найособливіших

завжди..


* всяко зворушено дякуючи *



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-05 00:04:09 ]
недавно перечитувала Андрія Підпалого на Літклубі, тут прозоріше, але щось звідти вчувається, коли не вслухаєшся, не шукаєш нічого, окрім того невловимого, за котрим протікаєш наскрізь рядків і вилетівши за межі вірша, спинитися не можеш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 01:29:50 ]
о Ларисо
завше приємно бачити Вас
щодо Підпалого навіть не знаю...
але якщо Ви знаходите щось-у-чомусьтакому ~

ось іще із тих самих сесій...


«Ерот»

Надмір світлин. Намір. Безлад
Вибирати цукор пилочкою в подушчинках
Примерзаючі сріблотінні калюжі
Хамуваті голуби відганяють поодиноких круків
Крізь фортеп’яні мережива
Розхлюпаний всюди
Ерот траґає цінний мотлох у стильних валізах
Помада на білих недопалках. Кавнути б
Літня релаксна злива. Гуркхіт ринвою
Мости канави недбалі. Тролейбусні дроти
Бетон бордюр
Персонажі нетребні. Будинки похитнуті
Дію перешивають
Тротуари спітнілі
Тусанина плотська кавова
Богемна нудьга, бійомать
Кофеїн
Засвітлення, пиятика, неголений
Піаніст сколіозний, він жеж місьйо
Нефертіті полусканих літер
Старовинне. Каміння похмуро вибране
Незворушені втомні вікна
Скуйовджене зранку. Садна в горлі. Загибель
Зачаєне шурхотіння. Пастки
Хиже замкове скорботне
Ерот шарпається, стинає направо плечем
Виничкує ще, недокурює, гасить
Режисер ренегат
Оркестрування оскомне
Облом безпорадний

(вихід вхід)


FIN





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 21:20:02 ]
Знаходжу мелодію в таких речах насамперед. І чую голос автора.
Ну і смаколики хапаю пожадливо)