
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сонце Місяць /
Інша поезія
Аve.*Астральний
ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності
Аve.*Астральний
ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах
Аve.*Астральний
феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш
Аve.*Астральний
мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим
Аve.*Астральний
привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем
Аve.*Астральний
за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні
Аve.*Астральний
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аve.*Астральний

ти ніколи не відчувався прозоріш
до нудоти від явної дивності
загорнуті у безцільні тумани
випадкові клапті сезонів
вулиці ген у нікуди, кудись
ген & далі
листяні перегони
уздовж парапетів, на твоїх волоссях
беззоряні небеса
& небесні зірки, під ногами
мережива тіней плетіння птахів віт
сірих люстер алкогольних днів
на дні алкогольної сюр~
дзеркальності
Аve.*Астральний
ретрансльований завтра кому байдуже
веретеновий зірваний
світ у втечі мантії звіяні
оголені стегна на тих вітрах
Аve.*Астральний
феєрична засміченість
усміхом футуристичного
усіма сортами вогнів
нашвидкуруч
скрізь огнів стихійних нічних
досконало холодних
нумерологічних
недбалістю щодо цін
навхрест будь-як & не вернеш
Аve.*Астральний
мигтінням роздертих лискучих плям
коктейлевим льодом злотом тамтамів
звеселяючим чадом із блищаками
з-за скельць квадратних округло
дриґом сміхом уверх за спалахи
хрипким хитрим
Аve.*Астральний
привіт~ прощальна небесна музичкo
до вечора знову, кохання опівночі, запівніч
цигарки півмороку, акропроза, поствірші
коловерті світанків
ти ніколи не відчувалася імпресивніш аніж
у вічах чаклунського десь & незовсім
променад прохолодний
видихаючи вечір
де піввічі у темі
здоганяючи, не обертаються
лишаючи на дозвіллі
силуети безладний графіт
дженджикуваті невиразні пак майстерні
крізь сутінок, або мить
гостями з останніх, від madame Жорж
під дощем
Аve.*Астральний
за переламаним кістяком від зупинки
Дженіс Джоплин із кіоску нонстоп
на відпуску тютюнів кофеїну хмільного
хіба не замінна тобі дійсність
снів реальність, дощем шкереберть, іззовні
Аve.*Астральний
2008
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію