Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.
Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
і він раз у раз пише таке:
Джерело у слові
Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
"ЛЮБОВ СВЯТА" (авторська пісня)
Цю авторську пісню створено ще наприкінці 70-их у період останніх років школи. Ми її виконували дуетом з мамою, у якої був чудовий дзвінкий голос (оперне сопрано),який дзвенів силою любові до світу у період її тяжкої юності.
Десь на початку 80-их її почув Львівський бард Олесь Дяк і аранжував її, наспівав і включив у два своїх ранніх пісенних диски. Останній називався "Хвиля щастя"(Олесь Дяк - Хвиля щастя (2004) https://toloka.to/t23401),на жаль в інтернет-ресурсі є тільки перелік пісень цього диску, а самої пісні нема (хоча, може її вдасться завантажити разом з усім диском!).
...Тепер про присвяту. Сьогодні день пам'яті мого вуйка - Вовка Зеновія Михайловича, заступника начальника Львівенерго у ті далекі часи - який трагічно загинув у 1978 році у 40-літньому віці якраз 9 жовтня о 10.07. Це був, по трагічному збігу обставин, день народження його дружини Лариси, яку в нашій сім'ї звали тета Леся,Вона пережила його на 37 років, виховала йому 2 дітей - Романа та Любу, і померла у 2015 році (о диво-дивне!) в день народження вуйка 24 березня.
Цей текст - про безсмертя Любові...Нехай він звучить як епітафія.
ЛЮБОВ СВЯТА
(Слова і музика - Ірина Вовк, аранжування - Олесь Дяк)
Хто звик любити світ земний,
той в хмари погляд не зверта,
йому дана в житті хвилина та,
яку не спинять сотні мрій...
Яку засіє у літа ЛЮБОВ СВЯТА.
На хвилину лиш тобі
в руки птахи голубі
дарують відгадку світлих мрій
в ЛЮБОВІ ЗЕМНІЙ...
В хвилині цій усе моє -
у неї істина проста:
що новий день зі мною настає
і крапля нас на світі є...
Живе, не минає крізь літа ЛЮБОВ СВЯТА.
На хвилину лиш тобі
в руки птахи голубі
дарують відгадку світлих мрій
в ЛЮБОВІ ЗЕМНІЙ...
Хвилину лиш в моїх руках
із хмар далекий Синій Птах.
Несе у білий світ мою зорю -
в ній свою Долю пізнаю...
Палає крізь всі мої літа - ЛЮБОВ СВЯТА.
На хвилину лиш тобі
в руки птахи голубі
дарують відгадку світлих мрій
в ЛЮБОВІ ЗЕМНІЙ...
(З неопублікованого, пісня написана у 1978 році).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
