
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.04.24
21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі
2018.04.24
21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".
Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".
Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".
2018.04.24
20:11
Подражаніє
А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.
Полетів я б на південь, у теплі краї,
А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.
Полетів я б на південь, у теплі краї,
2018.04.24
19:41
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
2018.04.24
17:28
Цвіте кульбабка у траві,
Комашку гріє...
Пора нарешті настає
Тепла й надії,
Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,
Комашку гріє...
Пора нарешті настає
Тепла й надії,
Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,
2018.04.24
16:40
Автобус опівдні казиться,
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.
Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.
Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики
2018.04.24
13:54
Доле безпритульницька,
Щербатая доле...
Куди не притулишся -
Ніде ти не вдома.
На одному місці краще,
На іншому гірше;
Жити таким чином важче,
Щербатая доле...
Куди не притулишся -
Ніде ти не вдома.
На одному місці краще,
На іншому гірше;
Жити таким чином важче,
2018.04.24
13:36
Не у висях чи в пеклі кати наші й судді,
І в раю не очікуймо благ.
Треба вчитися радість приносити людям,
Дарувати краплини тепла.
А доокола згаслі, самотні, недужі,
У свитинах поношених міль.
Щире слово дощами хай падає в душі,
І в раю не очікуймо благ.
Треба вчитися радість приносити людям,
Дарувати краплини тепла.
А доокола згаслі, самотні, недужі,
У свитинах поношених міль.
Щире слово дощами хай падає в душі,
2018.04.24
08:21
Под глазами бессонные ночи,
На губах ледяная тоска,
И в смятенье неясных пророчеств
Замирает невольно рука.
Бьет в окно истомившийся ветер.
Скрипнет лестницы дьявольский круг.
Кто–то нижет твой разум на вертел
На губах ледяная тоска,
И в смятенье неясных пророчеств
Замирает невольно рука.
Бьет в окно истомившийся ветер.
Скрипнет лестницы дьявольский круг.
Кто–то нижет твой разум на вертел
2018.04.24
02:09
Визираю у своє віконце
сиротою у самотині.
Весело журитися мені,
поки на орбіту вийде сонце.
Так і проминає день за днем
сонячно у будь-яку погоду,
поки не найду отого броду,
сиротою у самотині.
Весело журитися мені,
поки на орбіту вийде сонце.
Так і проминає день за днем
сонячно у будь-яку погоду,
поки не найду отого броду,
2018.04.23
22:55
…Коли падають зорі, утішся, моє голуб’ятко –
бо це значить, що в світі спалахує вічне кохання,
бо ті зорі в серденьках закоханих, наче свічі
в глибокій криниці, мерехтять-мерехтять чудодійно –
і серденька проймаються жаром... А той жар
все росте – в
бо це значить, що в світі спалахує вічне кохання,
бо ті зорі в серденьках закоханих, наче свічі
в глибокій криниці, мерехтять-мерехтять чудодійно –
і серденька проймаються жаром... А той жар
все росте – в
2018.04.23
21:38
Колиска, дорога, готель.
Світанок, розмови, вечеря.
Довірливість, ігри, фотель,
Сигара, досвідченість… Двері.
Монети, моменти, борги,
Стежина, вершина, падіння.
Лікарня. Кохання. Торги.
Світанок, розмови, вечеря.
Довірливість, ігри, фотель,
Сигара, досвідченість… Двері.
Монети, моменти, борги,
Стежина, вершина, падіння.
Лікарня. Кохання. Торги.
2018.04.23
19:37
романтичний як той лабух
крізь будення долає свій шлях
між коліс чортових райдуг
у петлиці його реп’ях
на балансі авжеж ні цента
перспективи по собі в думках
позолочені люмінесценти
крізь будення долає свій шлях
між коліс чортових райдуг
у петлиці його реп’ях
на балансі авжеж ні цента
перспективи по собі в думках
позолочені люмінесценти
2018.04.23
15:39
Вальс долгожданный – ты приглашаешь!
Вихрь поглощает хмельной!
Как и тогда, улыбкой сражаешь.
Взгляд твой горит, озорной!
Музыка льется – миг наслажденья!
Дивный бальзам для души!
В танце вращает - взлет вдохновенья!
Дар сей принять поспеши!
Вихрь поглощает хмельной!
Как и тогда, улыбкой сражаешь.
Взгляд твой горит, озорной!
Музыка льется – миг наслажденья!
Дивный бальзам для души!
В танце вращает - взлет вдохновенья!
Дар сей принять поспеши!
2018.04.23
14:59
Замовлю квиток у Теплівку,
там гуси на вигоні, джміль.
Зустріну опасисту дівку -
чекає Даліла весіль...
Зависли дими над кальяном.
Посходили ріпа, овес...
Налякані Тедом і Яном,
там гуси на вигоні, джміль.
Зустріну опасисту дівку -
чекає Даліла весіль...
Зависли дими над кальяном.
Посходили ріпа, овес...
Налякані Тедом і Яном,
2018.04.23
12:22
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень).
II
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ
ПЕРШОГО РОЗДІЛУ
СЕКЦІЯ ТРЕТЯ
Дисципліна чистого розуму стосовно гіпотез
Вик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2018.04.23
2018.04.22
2018.04.09
2018.04.04
2018.03.25
2018.03.23
2018.03.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Маркіяна Рай (1993) /
Вірші
Ніченько, ясочко
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ніченько, ясочко
Ніченько, ясочко, вислухай, та змовчи.
Вчитись запізно, болючі пройшли уроки.
За простоокість, за віру мене провчи, -
Хто ж серед ночі так широко ставить кроки!
Ніченько, срібна, серце мені із грудей
Впало додолу й вкотилося в пишні трави.
Несла його, як писанку ту, до людей,
Вибилось з тіла, немов діамант з оправи.
Ніченько, любко, а тямиш, яке було
Небо до того, як згасли останні зорі?
Де твої очі, чому спорожніло тло?
Це ж не сузір'я, це долі сплелись в узорі.
Ніченько, душенько, роси мені - ропа.
Сіль проїдалася в п'яти, сльозу білила.
Ти полічила? - Лиш перша була, скупа.
Другої, віриш, з сорому я не зронила.
03/03/17
Вчитись запізно, болючі пройшли уроки.
За простоокість, за віру мене провчи, -
Хто ж серед ночі так широко ставить кроки!
Ніченько, срібна, серце мені із грудей
Впало додолу й вкотилося в пишні трави.
Несла його, як писанку ту, до людей,
Вибилось з тіла, немов діамант з оправи.
Ніченько, любко, а тямиш, яке було
Небо до того, як згасли останні зорі?
Де твої очі, чому спорожніло тло?
Це ж не сузір'я, це долі сплелись в узорі.
Ніченько, душенько, роси мені - ропа.
Сіль проїдалася в п'яти, сльозу білила.
Ти полічила? - Лиш перша була, скупа.
Другої, віриш, з сорому я не зронила.
03/03/17
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію