ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Марчіє день
Марчіє день. Скидає сутінь льолю,
щоб йти по бурчаку по насолоду в ліс.
За овид копотиться вітер з поля,
рахманно небом котиться Великий Віз.

Вдуває час в зажури жоломії
пташину душу, плаче цвітом дикий сад.
В журавах очі росам тужавіють,
заповнюючи космос. Плюскіт зір невлад.

Стоять атлантами дуби дебелі,
підперши спинами опалі вії сну.
Від закутків галактик і до стелі
розстелюють думки осяжність мовчазну.

Земля і Всесвіт у цупких обіймах,
одне від одного ховають власне "Я".
І дим з осель рушає в мандри стійма -
ген тягнеться за Віз Великий колія.

1 Червня 2007




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Кобевко 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-02 15:57:03
Переглядів сторінки твору 3989
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.568 / 5.17  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.412 / 5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.20 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-02 17:16:55 ]
О, Юрцю, а ти часом не художник, ну бодай фотошопівський - таку готику можна було б намалювати з тотої романтики! :))

хммм... бурчаку? по цукровім бурачку тож файно є ходити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-02 17:46:21 ]
Микольцю,
Художник - від слова "худо". :-)
Мій батько - так! (а мене пензель не любит) :-)
А коли бурчак бурачанковий - то взагалі відплив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-03 09:25:04 ]
Ритміка доволі важка для прочитання, але загалом враження від картини приємне і світле.
Питання:
Льоля, яку скидає сутінь, - шо то є?
В журавах очі росам тужавіють,
заповнюючи космос. - що малось на увазі?
Плюскіт зір невлад. - це вираз трохи порушив відчуття гармонії у вірші, як на мене, бо те НЕВЛАД вживається, як правило, для підкреслення грубого вибивання чогось з загальної гармонії (так кажуть про одного з музикантів в оркестрі, який раптом почав грати щось зовсім не з тої опери:)).
опалі вії сну. - а куди ті вії впали? Тра їх знайти і повісити на місце. Може, опущені, чи шо?
розстелюють чи розстелЯють? - не впевнений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:11:14 ]
рахманно небом котиться Великий Віз - wt nfr itltdhjdj? oj nfrb Марчіє день $8=)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:23:17 ]
Привіт Славцю,
Дуже вдячиний Тобі, Друже, за детальну аналІзу.
***
"Льоля" - це синонім до слова "сорочка".
***
"В журавах очі росам тужавіють,
заповнюючи космос." - малось на увазі, що роса конденсується на травах від, яких відбиваються зірки - чим більше роси - тим ширший космос. Але можливо це і фізичне заповнення росою простору. :-)
***
"Плюскіт зір невлад." - а воно так і є - все ніби стоїть гармонічно рухаючись чи стоячи - окрім "зір" плюскаючихся хаотично - не гармонійно з іншими рухами.
***
"опалі вії сну" - тут малось на увазі, що сон скоріше "звалився з ніг", аніж "спокійно заплющив очі".
Отаке то во є моє відзенє :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:28:48 ]
Славцю С.,
Дякую, я так зрозумів, що "wt nfr itltdhjdj? oj nfrb " лишивісь для мене для роздумів :-))) про вічне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:31:01 ]
Іринко,
Дуже дякую Вам за Вашу оцінку.
Хотілось би отримати від Вас аргументований коментар про недоліки вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 17:15:51 ]
Юрцю, не лінуйся для такого поважного криптолога то не шифр 8=)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-04 10:33:15 ]
Не знаю, що таке шедеврове тут прочитав Сявтослав...
Юрію, у тебе дуже гарні образи, але не знаю чому, ти дуже часто поспішаєш, не оглянувши все оком ще раз. Згідна, інколи сам нічого не бачиш. а тільки погляд з боку допомагає, але пора тобі вже більше прискіпуватися до себе, як до інших. :)
"по бурчаку по насолоду" - подвійне "по" не дуже сприймається.
"Марчіє" - я так розумію, що ти мав на увазі щось на зразок народжується чи видніється, так? Але якось підсвідомо я відчувала, що навпаки, гасне день. І у словнику це підтвердилося: "МАРЧІТИ, -ію, -ієш, недок., діал. Занепадати."
І правильно буде "жоломії" - жіночого роду, як не називай. :)
Чудово, що ти показуєш багатсвто української мови, але не завадило б і розтлумачувати рідковживані слова під віршем. Тоді і сприйняття буде іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-04 19:52:34 ]
Ну, Миросю, гарна дівчинко, не полінувалася розшифрувати :-))).Мій Вам респект!
Я сприймаю твір вцілому, не намагаючись його аналізувати. Коли стоїш від полотна на відстані 3 м. - шедевр, коли дивишся в лупу - лайно. Тому я не користуюся лупою і Вам не раджу :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-04 21:13:33 ]
Святославе, дозволь не погодитись :-). Нерідко, тільки завдяки лупі, шедевр генія можна ідентифікувати як оригінал, а не як геніальну підробку... :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-04 22:34:14 ]
Ну Серже, знімаю хвеску з хворої голови :-)
В тебе завше знайдеться така карта в рукаві, що не побити:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 17:26:52 ]
Дякую Друзі,
Та вже, як намалювалось - то перемальовувати важко.
Миросе,
***
"марчіє" має ще одне значення - "старіє" і власне це я мав на увазі,
коли "накидав" картину.
***
"жоломія" - так це жіночий рід, але ми "вдуваємо" у неї "в жоломію",
хібаа, я щось знова "напартачив" з відмінками...
***
"по бурчаку по насолоду" - думатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 08:43:31 ]
Юрасю, та точно наплутав. От подивися, у тебе виходить, не у жоломію вдуваємо, а у зажури жоломії. Або ти хотів сказати, що у зажурі в жоломію вдуваємо. :) Визначайся. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 17:17:52 ]
Миросе,
Дякую - я виправив :-)