ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Дума Козак
2020.08.14 00:03
Завітало в гості мальовниче літо
і заколосились сонячно хліба.
Налилась пшениця, достигає жито,
віти свої миє у ріці верба.

Голубі волошки заплело у косу.
дарувало щедро лагідне тепло,
та лягли у лузі морогу покоси

Євген Федчук
2020.08.13 19:51
Хан Куря хитрий, справжній, син степів,
Він голови дарма не підставляє,
Коли потрібно – не жаліє слів,
А коли треба – вовком налітає.
Тут тільки так і можна виживати,
Бо у степу своїх – чужих нема.
Хто не навчивсь хитрити і вбивати,
На долю сподіва

Сонце Місяць
2020.08.13 13:00
Поет спав би, але не спиться йому. Тьмяно зелений злотий надвечір. Серпокрили в серпанку позлітковому хаотично гасають за власним вереском. Те саме й на землі, дітлахи розпущені й маніпулятори, хаотично гасають etc. Ще не зовсім призахідне сонце плавить д

Іван Потьомкін
2020.08.13 11:04
Благословляю вас, єрусалимські хмари,
Хоч влітку в Єрусалимі ви не такі, як у Литві,
Оспіваній Міцкевичем в шедеврі «Пан Тадеуш».
Наважуюсь, хоч хист і літа уже не ті.
Благословляю вас, єрусалимські хмари.
Пропливаючи понад Єрусалимом,
Ви парасолько

Сергій Губерначук
2020.08.13 10:31
Коли мій мозок розтане
під сонцем твоєї любові,
коли я забуду пам’ять
і кинусь тобі під ноги,
коли серце іскрою блимне,
а попелом тіло кане
на дно…
але так інтимно,

Ярослав Чорногуз
2020.08.13 10:19
Закохувався сильно, як поет,
Засліплено… В житті – суцільні біди.
Лише у творчості – печальний злет,
В реальності - хоч кидайсь до Аїда*.

Але шукав розраду і знайшов,
Писав про це сонети і ронделі.
За гроші легко здобував любов,

Віктор Кучерук
2020.08.13 07:38
Багато зір, а світла мало
Знедавна сіється згори, –
Вже захололи й довші стали
Серпневі сірі вечори.
Вже так густішає щоночі
Пропахла злаками пітьма,
Що тишу будить неохоче
Уранці когута сурма.

Тетяна Левицька
2020.08.12 21:13
Я все одно тебе люблю,
Кохання сваркам – не підвладне..."
(Ярослав Чорногуз)

І все ж таки, тебе люблю,
таким розбещеним і вірним,
допоки світиш, все стерплю,
для мене - сяйвом неймовірним.

Олександр Сушко
2020.08.12 20:16
Ох і ловко півень топче курку!
Зразу видно: в цьому ділі - ас.
Я ж - слабак. Лежу, мов труп, без звуку,
Кожну ніч жона по носі "ляпс!".

Пишуть про кохання пишні дами,
Я ж - чутливий, щось не так - у плач.
Бо у мене серденько - не камінь,

Зоряна Ель
2020.08.12 12:35
Ти, Пане, маєш часу міх
і дім у хмарах і блакиті.
Я ж –повно клопотів дурних.
І лиш одне життя на світі.
Ти знаєш порпання моє,
згори нас бачиш-бо щомиті.
скажи чому мені так є,
що часом тільки сльози й лити.

Сергій Губерначук
2020.08.12 11:33
У часи фінансово-промислового капіталу
і оліґархічно-стереоскопічного світобачення
наше кобзарство на відмілині стало
і підлягає покозаченню!" –
таким формальним експозе
Никифорович одкрив засідання профкому.
("От голова! А таке верзе!" –
подума

Лесь Українець
2020.08.12 11:03
Україна - непотрібна!
Заберіть із гербу серп!
У 33-му від безхліб'я
Помирала житниця СРСР...

Нам потрібна залізниця,
Нам потрібні літаки;
Колосилася пшениця,

Олександр Сушко
2020.08.12 07:51
Був як тертушка залізна, нині - шовковий,
Навіть ворог - й той джергоче: "Ти - святий!".
Обійнявши правду йду важкими кроками
По земельці. От тому і не щастить.

Може, в ліжко тепле? Рахувати слоників?
Ні. Іду й міркую. Думи - просто жах:
До

Микола Соболь
2020.08.12 07:28
На плечі падають літа,
здавила серце аритмія,
але для мене ти все та –
квітуча ластівка, лелія…
Дарунок сонця і небес,
щоденні розпач і розрада
з тобою поруч я воскрес
і хай тобі ця серенада

Віктор Кучерук
2020.08.12 06:51
Лиш тільки про час кукурікнув
Зраділий світанню когут, –
Пітьмою гартовані вікна
Звільнились від темряви пут.
І знову відкрилася зору,
Прискоривши серцебиття, –
Красива, ясна, неозора
Глибінь нетривкого життя.

Сонце Місяць
2020.08.12 04:40
шо ж арлекін
де зневірялись
глядач не вллє сльози
але ж

богемне щастя за нещастя
чи до роздмуханих пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Хміль
Шовковиста пелюстка
лоскоче припухлі губи,
осереддя оголене
ніяковіє в пальцях.
Щоб добитися правди –
чи «любить», а чи «не любить» –
по одній обриваються білі вістки оман.
Ця невинна ромашка
забудеться за хвилину.
Та чи ж винна рука,
що питала у квітки броду.
У розгублений погляд
обманутої дитини
пелюстки залітають,
як сніг узимі до рота.

08.12.2017





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-08 00:36:52
Переглядів сторінки твору 1519
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 02:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 11:32:16 ]
Хм. Я бачу трохи інакше цю проблему. Приблизно так.

Шовковисте пелюстя
Мнуть пожадливо губи.
Осереддя - наростіж,
Пальці ж - підлий капкан.

Хоче дівчина правди:
Любить милий? Не любить?
Обриваються мрії,
А насправді - обман.

Нещаслива ромашка
Зацвіла білопінно.
Та чужа забаганка
Роздягла догола.


Гнівом кривиться серце -
Не знайшло "половину".
А ромашка зів'яла,
Відлетіла бджола.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 11:46:26 ]
інакшість в тому, що я й про грубе ніжно, Ви й про ніжне грубо, але кому як хочеться і можеться, світ все приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 14:05:45 ]
Не так. Я ріжу глибоко, майстерно, без прикрас. Як хірург, якого покликали зробити термінову операцію аби спасти пацієнта від смерті. А дехто - як вільний художник - здалеку пензлем - не наближаючись до полотна. А як підійдеш ближче, глянеш на роботу майстра - ой, леле!
Але переживати не варто: доки є я - пацієнти будуть жити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 14:49:03 ]
Глибоко і без прикрас ріжуть м'ясники.
А відносно того, з якої відстані варто роздивлятись полотна, Саш, то це питання до мистецтвознавців.
Але жахає думка, що в якомусь музеї до геніальних картин отако впритул підійде "хірург" і заволає: "Різати, тільки різати, бо ж ні х.. не видно, рятувати тра пацієнта!" Але це вже дискусія не по темі вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 17:25:04 ]
І таке буває. Та краще різати і спасати, аніж не різати і мовчати. Як ви думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 17:35:12 ]
Думаю, що міру треба знати. Ну і кваліфікацію мати відповідну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-08 19:07:20 ]
Так, звісно. Але Ви мене надихнули написати твір на цю тему. Називається "Циган зна".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-08 23:11:07 ]
Сашо, зір у Вас специфічний. Все, що бачите, трансформуєте в пошлість. На це Вас хтось інший надихає. Чи щось.
Світ світлий і гарний. Не йдіть в чорноту. Або хоча б іншим не брудніть душу.
Радості Вам бажаю. Щиро.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:47:37 ]
Навпаки! Я показую грань, за якою блищить чорнота. Знімаю з людей окуляри і навчаю людей дивитися на світ без них. Вчу брати на себе відповідальність за написане і застерігаю давати оцінки подіям та картинам яких не розумієш. Не вистачає знань - за підручники, не вистачає досвіду - направляю стопи до старших колег, не вистачає таланту - раджу шукати себе деінде. І це чесно. Решта - від лукавого. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 00:54:39 ]
І стосовно пошлості. Це Ваше творіння пробило діру в моїй аурі естетики. Тому казати про пошлість Вам якось не дуже личить. Чи не так?

Сукенка біла апетит псує.
Ти кажеш, направляючи мінет:
– Свій голод акуратніше тамуй –
Найбільше видно бруд на чистому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 15:48:14 ]
Не так, Саш. Це чисті рядки.
Але наша дискусія марна, гадаю. У нас різні погляди на пошлість. Та й на поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:19:23 ]
на мій неупереджений погляд, дискурс тут
(у віршеві) -
йде від серця, без лакованих слів -
такий як у безпосередніх думках

(& це не зрежисуєш, ніяк, ні)

зміст - менш важливий, ніби вторинний
ніби й так зрозуміло давно все
апріорі



а взагалі, будь-який реальний зміст іще тá матерія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-11 18:35:14 ]
настроєво-пікантно...

узимку - звучало б природніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 20:28:47 ]
Радію Вашим очам, Любо.
Ох, те пікантне вилізло саме по собі нашаруванням. Геть не думала про таке, як прочитала і дійшло, то аж почервоніла.

"Узимку" по наголосу наче не йде, але навіть не в тому річ. "Узимі" тепліше звучить за рахунок "і" (розрізняю букви по кольору, температурі, твердості), і тут тепло має бути, бо ніжність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:26:58 ]
узимку, взимку
навіть зимою - чула

узимі - вперше чую
воно мені звучить неоковирно, так і хочеться відділити У

У зимі не бачу сенсу, весни тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-12 12:32:43 ]
Але це суто моє, суб'єктивне)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-12 20:11:51 ]
Згодна відносно суб'єктивного сприйняття. "Узимі" знайоме мені з дитинства, мама, щоправда, частіше говорила "взимі". І коли слово часто уживане, і коли воно пов'язане з хорошими спогадами, то воно й живе, незважаючи на словники. Нащо ж вбивати живе?