Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.21
01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.
За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.
За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,
2025.12.21
00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,
2025.12.20
22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
2025.12.20
16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
2025.12.20
12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.
Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,
2025.12.20
12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектор
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Критика | Аналітика
Йорданські віншування
Сьогодні в Україні - третій і останній Зимовий празник - "ЙОРДАН" або ВОДОХРЕСТЯ.
Отож, за обрядом сьогодні українці вітаються:
- Христос хрещається!
-В ріці Йордані! (Гуцули кажуть: "В Ардані!")
На відміну від Щедрого вечора та Різдва, на Водохреща віншують лише дівчата та співають Йорданські пісні.
Тому-то і я буду віншувати Вас, любі читачі Поетичних Майстерень, з чутливих жіночих вуст особливими Йорданськими текстами:
"Я вас віншую зерном ябло́чним -
добрим здоров'ям, ще й пожито́чним.
Хай з того зерня древа зростають,
хай ваші яблуні яблука мають.
Я вас віншую зерном пшениці -
щоб ви діждали з нього сториці.
Пшеничне зерня - окраса поля,
хай на нас зійде Добрая Доля.
Я вас віншую зерням гречаним -
Добром вас сію, щедрим таланом...
Мисочка гречки, глечик сметани -
хай Мати Божа стане меж вами".
***
"Дай же вам, Боже,
при хати ситно -
хлібно і питно,
а в дім прибитно!
Дай же вам, Боже,
при хаті зілля -
при хаті зілля,
в хату весілля!"
***
"Пчілка, худібка
най вам ведеться,
най Божа ласка
дощиком ллється.
Плоди стократні
дай, Бог, збирати -
радуйся-радуй,
Божая Мати!
***
"Як на річці, на Йордані
там Пречиста ризи прала,
на "Дай, Боже" промовляла:
ГОСПОДАРЮ, ГОСПОДИНІ,
ВСІЙ СОБОРНІЙ УКРАЇНІ!
-ДАЙ, БОЖЕ!"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Йорданські віншування
Сьогодні в Україні - третій і останній Зимовий празник - "ЙОРДАН" або ВОДОХРЕСТЯ.
Отож, за обрядом сьогодні українці вітаються:
- Христос хрещається!
-В ріці Йордані! (Гуцули кажуть: "В Ардані!")
На відміну від Щедрого вечора та Різдва, на Водохреща віншують лише дівчата та співають Йорданські пісні.
Тому-то і я буду віншувати Вас, любі читачі Поетичних Майстерень, з чутливих жіночих вуст особливими Йорданськими текстами:
"Я вас віншую зерном ябло́чним -
добрим здоров'ям, ще й пожито́чним.
Хай з того зерня древа зростають,
хай ваші яблуні яблука мають.
Я вас віншую зерном пшениці -
щоб ви діждали з нього сториці.
Пшеничне зерня - окраса поля,
хай на нас зійде Добрая Доля.
Я вас віншую зерням гречаним -
Добром вас сію, щедрим таланом...
Мисочка гречки, глечик сметани -
хай Мати Божа стане меж вами".
***
"Дай же вам, Боже,
при хати ситно -
хлібно і питно,
а в дім прибитно!
Дай же вам, Боже,
при хаті зілля -
при хаті зілля,
в хату весілля!"
***
"Пчілка, худібка
най вам ведеться,
най Божа ласка
дощиком ллється.
Плоди стократні
дай, Бог, збирати -
радуйся-радуй,
Божая Мати!
***
"Як на річці, на Йордані
там Пречиста ризи прала,
на "Дай, Боже" промовляла:
ГОСПОДАРЮ, ГОСПОДИНІ,
ВСІЙ СОБОРНІЙ УКРАЇНІ!
-ДАЙ, БОЖЕ!"
Віншування, зібрані в околицях Крилоса та стародавнього Галича, використані у багатолітній практиці Театру "МЕТА", увійшли в видання "Старі слова різдвяного вертепу". - Львів:Сполом,2013-2014.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
""Ота вода… о, та чудна́ вода…""
• Перейти на сторінку •
""Другий Святвечір", або "Голодна Кутя".Водохреща"
• Перейти на сторінку •
""Другий Святвечір", або "Голодна Кутя".Водохреща"
Про публікацію
