ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,

Ольга Олеандра
2025.07.09 09:25
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.

Тетяна Левицька
2025.07.09 08:10
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,

Віктор Кучерук
2025.07.09 06:33
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.

С М
2025.07.09 04:09
Не знав я що мені потрібна ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти

М Менянин
2025.07.09 01:03
Назва.......................................................................Стор.

1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................

Борис Костиря
2025.07.08 21:39
Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається

Іван Потьомкін
2025.07.08 21:03
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Ярослав Чорногуз
2025.07.08 20:28
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.

До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ночі Вітер / Проза

 Без бажань...
Вона розуміла, що чекати вже нічого.
Цей двір, кожен день пройдений вздовж і впоперек,
садок, знову посаджений, з молодими сливами та вишнями.
Що ще?
Дорога на роботу, з роботи. Колись приїдуть діти, поїдуть.
І щем на душі - давній, затяжний.
А, біс з ним.
Смішно.
Вона сміється сама до себе, до людей, пОдруг і нЕ подруг.
Тільки вона знає таке, чого інші не знають.
Хоча, весь куток смакував, визирав з-за воріт,
язиками плЕскав, бо вона ж така…
А яка?
Вечір бродить зимовим вітром від хати до хати,
ковзається замерзлими водоймами. Гусяче пір’я летить селом.
Піст. Постуй, душа праведна і грішна. І тобі відпуститься все,
а кому й нічого.
Язичниця!
Прости, Господи.
Зірки падають одна за одною. Бажання? Без бажань.
Просто падають їй під ноги. Чого хотілося – вже збулося,
чи не збулося.
Ой, пане, здобудь волю собі і для неї.
Вбий її,
якщо чекати більше нічого.

Я все, що маю, віддаю
Вустам твоїм.
Свою і радість, і біду,
І врешті – дім.
А що життя, так то пусте.
Скажи, а ти?
Останній спомин промайне
Тії біди.
І будеш ти без мене жить
В обіймах мрій.
Нехай ще трішки поболить.
Ти мій. Ти - мій.

А зірки падають одна за одною…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-31 09:57:18
Переглядів сторінки твору 2932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.986 / 5.81)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.038 / 5.92)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.01 23:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 11:42:59 ]
Проймає, Володю! Бачу, що нас хвилюють одні й ті самі теми. Одинокість та біль. Безпритульність душі.
Добре, що у твоєї ЛГ є робота. Хоч якась розрада...
" Постуй, душа праведна і грішна." ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 11:50:56 ]
Таню, привіт))) Ото тільки у ЛГ і залишилася))) Що там Київ? З ким зустрічаєшся із поетів? Щасти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 13:19:50 ]
Привіт, Володю! Київ на тому самому місті, приїзджай, побачимось. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-31 13:28:36 ]

Зворушливо, Вітре, і печально і поетично… І отой зимовий вітер начебто перегорнув аркуш написаного спомину…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 16:07:21 ]
Дякую , Василю...Ти зараз в яких краях, мо зустрінемось?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-01-31 22:51:25 ]
міні-драма... образно, атмосферно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 23:36:11 ]
Навзаєм)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-02-01 02:10:41 ]
Хм... Я люблю новаторську ритміку... І сюжетність... Респект, Вітре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 11:18:22 ]
)))...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 19:07:00 ]


зірки за зірками
& прах до праху...
стрічай, горище
приблудну птаху

& вітер плаче
& ніч злиденна
вбирає знаки
чи то знамення



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 10:00:45 ]
І завтра знову
затьмарить серце
покірність слову
роси відерце

життя майнуло
не встиг присісти
вчорашнім сумом
пташиним
свистом