ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2018.07.21 15:46
Звільнилася від пут і вільна:
Я - свого серця королівна,
Де сосни небо підпирають,
Відрадно солов'ї співають,
Вітер, володар синьогір,
Шепоче стишенно: "Повір..."
Цілую неба зорі рясні,
Окраєць сяйва жовтоясний,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.21 13:20
Я розглядаю сукню "Манола"...
Муза у дощ розманіжена, гола.
Котики ліверку нюхали, вмовкли.
В дах угрузають "гостинці" Дамокла.

Пишеться-вариться...
Де ж те епічне?
Ми - це Європа: Безлюдівка, Ічня...

Володимир Бойко
2018.07.21 11:28
А, можливо, тобі заманулося грошей і слави,
А, можливо, тебе вже чекає високий політ,
А, можливо, і я – тільки витвір твоєї уяви,
А, можливо, нам двом паралельний відчиниться світ.

А, можливо, й не двом, бо у всесвіті ми незалежні
Від обставин, від

Микола Дудар
2018.07.21 10:58
Нудьгую за стернею… за соломою
і за жнивами, сіном - косовицею…
і неймовірною від щастя втомою
солодкою від втоми медовицею
де на рахунок три, вже засинаючи
обмурзані, невмиті і обвітрені
ми посмішку свою дитячу-заячу
у небеса ховали до освітлення

Олександр Сушко
2018.07.21 08:45
Літали із гаргарою під хмари,
Пегас - у мене, в неї - помело.
Приліг спочити. А дружок-лошара
Мою коняку цупить під сідло!

Сонети пише, наче. Про природу.
Пейзаж шалений: озеро та ліс.
Та щось не те останній раз набовтав:

Микола Соболь
2018.07.21 07:36
Невпевнений у завтрашньому дні?
Згадай-но, казку (це було давно) –
«Не крали руки…» ці слова чудні
Нам показали, що насправді – дно
Не коломийки діда Василя,
Не «баєчки зі склепу», зовсім ні.
І тільки вилітає: «Voi la!»*
Чи дивні ми, чи йолопи дурн

Ігор Деркач
2018.07.21 07:08
І на душі – тепло,
і в серці гармонійно.
Пішли дощі. Зело
іде на урожай.
Сьогодні повезло.
Не дістає зараза
і фурія назло
у тім'я не довбе.

Сонце Місяць
2018.07.21 05:00
наче усі померли й
оті ґрандіозні слова
сяйливоокі перли
твоє дієве ноцебо
платівкова стерта різьба
імлисті опалесценти ~

заручники мрійного менту

Володимир Бойко
2018.07.20 22:19
Думки минають голови транзитом,
Не маючи пристанку в порожнечі,
Бо нині модно голови носити
На те, аби увінчувати плечі.

Микола Дудар
2018.07.20 14:55
Ми їли з одної миски...
Ми пили з одної кварти...
І бігли на наверх із писком
З нори на будь-яку варту
Мокали себе у колір…
Найкращий - жовтоблакитний
Заради дітей і волі
Готові себе убити

Богдан Манюк
2018.07.20 14:53
Лялька-мотанка час вибирає і руки
для появи своєї. Утішся, майстрине,
що магічне до тебе раптово прилине.
Доторкнися до нього й нікому – ні звуку.
У мовчанні – сходини. А вниз чи угору –
вибирати тобі. Не спіши. Не барися,
як оті на горі причепуре

Світлана Майя Залізняк
2018.07.20 10:17
а щастя - відсутність горя.
Біжи... виринай на біс.
Життя і пере, і поре,
міняє фасон куліс.

Жадаєш світопорядку.
Знов чубляться злі брати,
дружбанчик центрує грядку,

Олександр Сушко
2018.07.20 08:42
Надійшла із тьми хвилина зла,
Крок - і провалився в темну прірву.
Важко полетіти без крила.
Я ж - літаю. Думав - неможливо.

На хвилинку, втомлений, приліг -
Увігнали ніж по саму гарду.
Вогнептаха гномик переміг,

Ігор Шоха
2018.07.20 08:21
Творець одвічно експериментує
на неосяжнім поприщі своїм –
об'єднує, роз'єднує, парує
усе, що на землі Його існує
на грані між розумним і дурним.

Була цивілізація і буде,
тасуються народи, племена...

Галина Михайлик
2018.07.20 06:44
Я – фонтан! Феєрверк! Вибухаюча магма!
Наднового чуття галактичний вулкан!
Я – криниця (зі мною не знатимеш спраги)
і простий подорожник, цілющий бальзам,

пломінке па-де-де у стрімкім падолисті,
легендарно-манливе злотаве руно…
Я – найкращий сцен

Сонце Місяць
2018.07.20 03:56
а долі зникають як вірші
& зорі небесні
бо тим що не знали і вчора
не відати днесь

& ти залишаєшся десь там
у щирому квесті
із часом не граючи в карти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Катерина Швець
2018.06.29

Оксана Мишанич
2018.06.08

Настя Камінська
2018.05.20

Сергій Воробій
2018.05.16

Даруй Волю
2018.05.03

Вадим Бессоно
2018.04.13

Ірина Мартинюк
2018.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Інша поезія

 Королівство

Сто мільйонів сонячних променів у минуле
Сто мільйонів кутиковустих ледьсміхів проніжених часом ген-ген
Триста тисяч метеликових зітхань тому
За броньованими вимурівками панельної багатоквартирки
В осерді трьох кімнат з-поміж темнавих міжпаркетних щілин вибуяло Королівство
Крихітне і непомітне для цікавих очей чужинецьких поселень та дуже справжнє у своїй тендітності скла
У райдужній веселковості довірливої юні
Зеленоокий Монарх любив дивитись як Подруга розчісує посонну сплутаність осіннього волосся
Він гладив його як ласкаве звірятко заривався обличчям шукаючи терпкий аромат єдиної розкоші що принесла у посаг
Вона сердилась бо знову чесатись
Розпушена мідна хмарка пливла короною на благеньку кухню похитуючись в такт крокам Велительки
Яєшня і мівіна
Мівіна і яєшня
Три літри чорнючої кави
Ота істинна гіркість Королівства
Де двічі на рік росли суниці двадцять другого травня і шостого вересня
Покірно влягаючись в човники-кошички долонь
Може кришталевих
Може просто зацукрованих до філігранної ошліфовки
А потім у Ній загостило сонце
Спочатку був сон де співала дуетом із золотою рибою
Чорноморський спогад як вчив триматись на воді але боялась втратити опору під ногами
Певно тоді ковтнула перлинку – рожеве ранкове пробудження
Дорогоцінний контрабандний вантаж з півдня
Сонце-перлинка круглилась повнячи собою Королівство
Велителька щодня легшала бо ноша дарувала невагомість
А з-під рук іскорками злітали колібрі розквітаючи орхідеями на підвіконні
Зеленоокий Монарх щотижня дарував нове суцвіття
Буйство барв і ароматів
Навіщо сваритись коли віриш іншому більш аніж собі
Липнева гроза покликала Інфанту що ховалась поміж пахучих лілій
Запашне сонечко плаксиве сонечко мала пестьоха виходь
Грайте фанфари
Тріпочіть хоругви
Квінтесенція існування Королівства



Зеленоокий Монарх не повернувся з полювання
Так буває
Що відчував коли мерзли такі ще недавно сильні руки втрачаючи здатність навіть рушити пальцем
Що бачив останньою тінню – мідну хмаринку чи слізки манюні бо чекає з дарами
В такі миті кожен сам по собі
Свіча згасла
Тоді вперше за багато тисяч днів безіменний палець десниці осиротів
Золоте кружало зрізали бо не знімалось
А руки Владарки стали отруйними і вбили всі квіти
Чорні цурпалки замість смарагдової натуги стебел
Осоружні квіти осоружні барви хай віднині все буде чорним
Бо кому яке діло чим здорові її груди
Які вирви повнять серце
Якщо віднині ніколи нікому не стане Джульєттою
А псевдомессаліні так легко кидати в обличчя «бувай це кінець»
Вмить остаріла жінка з сотнею зморщок у навколооччі і довкружсерці
Бо на все є глибинні причини коли закінчується любов

22.02.2015р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-10 16:44:25
Переглядів сторінки твору 297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.885 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.899 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.28 10:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-10 18:35:21 ]
Сумний блюз про квиток в один кінець…
А спершу ж нічого не віщувало біди і ідилія Монарха та Подруги (мені чомусь дужче подобається слово Другиня) – заворожувала читача своєю образністю…
Зворушливо і майстерно! :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-10 18:44:03 ]
гарне слово "Другиня", дякую)
воно в житті часто саме так і буває: спочатку ніщо не віщує біди... і цей блюз, на жаль, реальна життєва історія
часом стає легше, коли щось випускаєш, як пташку з клітки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-10 18:52:56 ]
о як блискуче & до болю контрастно

золоте ~ чорне
поезія ~ проза
квіти ~ попіл....


*все це ні, якось не танцюється
& не співається


могло би бути фундаментом,
для філософії мисткині
але вірніш за все лишатиметься
трохи осторонь
це вам не трістан


....тихо виходить навшпиньки*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-11 00:14:09 ]
Трістан не заканав?))))
ну ті гламурні махателі мечами, ще й патлаті... сама не в захваті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-12 01:20:19 ]
ну так, бо він образно відчужений