ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 ***

хто дав їй життя. Інфернальні зіниці,
де мікро-супутник стає Ганімедом

Марґо Ґейко

Крізь пальців загострені тіні хиталось підстрелене сонце,
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
На денці фужеру шампана. Ця жінка і Ви – незнайомці,
Спрозорене плетиво візій із Божого віщого сну.

Витьохкують птиці багряні – не добрі, не злі – випадкові.
Їх гнізда несправжні в каратах застиглих незбутих бажань.
Ця жінка для Вас невідома цариця зміїної крові…
І сукні лускаті узори так прагнуть гарячих торкань.

Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,
Аж зійдуть нараз пухирі, зазоріють булькато у біль.
Пронизливим сяєвом в руки впаде її пещена голість,
Інферно відкресне під серцем, почнеться правічний двобій.

Ви хочете воєн, Трістане новітнього часу, дитино, –
Яке ж підборіддя гладеньке: шовкові ясирні дари…
А в неї лопатки болючі, бо має на дзвінкості спини
Два гострих обрубки кривавих, що вже не підкорять вітри.

Лиш сонце укотре рождалося ночі на рану відкриту,
Лиш пальці шукали похилість плеча і окличність грудей.
Ребром від ребра улягала вовчиця впокорено-дика,
Ховалася смерком на спомин. Коштовна цариця-трофей.
4.02.18.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-04 21:12:32
Переглядів сторінки твору 4897
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.134 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.072 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 21:40:48 ]


зірки ішли на дно в глухій небесній ямі
хворів зубами хто, за обрій линув спам
мисливець & трофей мінялися ролями
рояль пюпітр мінор кохання кров трістан



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 22:15:45 ]
Ізольда жде когось та точно не Трістана
занадто говіркий занадто не король
намолене вино заклята давня рана
фейсбучні чудеса загублено пароль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-05 21:00:47 ]
Дзвінка, справжня поезія! Напевно, я так ніколи не навчуся. Римувати мені важко! Легше і краще по-сучасному - за допомогою верлібрів висловлювати своє єство!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:23:15 ]
я люблю верлібри і маю їх написаних немало) головне, аби процес був в кайф...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:49:57 ]
Вийми мене з колоди, мій прекрасний неназваний принце…
Я скромно вдаю, що ховаюсь, що соромлюсь бути обраною поміж нас, чотирьох дам.
Суперниці мають мільйони переваг:
Ніжна чорнявка в міру добра і загадкова, розуміється на мистецтві і сімейних цінностях;
Золота Афродита повнить серця любов’ю, як бризки шампана новорічну ніч;
А містична відьма взагалі поза конкуренцією, бо хто їй посміє перечити?
Я ж непомітна Бубнова Пані, від природи русява, від перукарки рудувата, зранку запивала каву слізьми, намагаючись розгледіти на гущі твій портрет…
Знайди мене, принце, хай скільки валетів, королів, джокерів і тузів загороджуватимуть мене від тебе.
Ти ж розумієш – то все гра. Блеф.
Кожне сподівання нашої зустрічі – нова партія, де готуюсь до виходу з трепетом і наївністю школярки, хоч це давно уже не пасує моєму досвіду.
Крещендо надії, коли кожен день зводить вогнисту мережку замкового шпилю,
А кожен вечір вирівнює її до фундаменту…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-05 23:06:21 ]
???

Твій вихід, бува, не схожий – за подвиг?
На рішучість, що наче – намайже – самопожертва?..
Мені розваги також за мить до пострілу –
наче в нічліжки обіймах, але ж – у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золоті россипи чекають на будь-кого...
хоча б – незнайомого... А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мріючи за ніжність
хмариночну... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти ж – не королева його чи матка?
Тому що і я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:57:48 ]
цікаві образи, ще б їх трішки підшліфувати мовно - було б взагалі блискуче... Іване? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-06 20:14:18 ]
Оксано:???))

Твій вихід, бува, не схожий – на подвиг?
На рішучість, що майже – неначе – самопожертва?..
Мені б розваги – також за мить – до пострілу,
неначе – в ночліжки обіймах, але ж... у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золота розсипи чекають на будь-кого...
Хоча б – незнайомого?.. А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мружачись на сметанковість
хмариночкову... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти – ж не королева його – й не матка?
Тому що... І я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:23:55 ]
"Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,"

Сідаю тобі на коліна, мій Милий
вночі, навесні…ні, у мета-житті
Здійснимо тоді, що омріяти сміли…
у сні лише сміли…коли в забутті
я пестила образ твій ніжно думками
бутони троянди без жодних шипів
цілунками пристрасті квітли між нами
в полоні любові, яку ти хотів
на полі жадання, де дотик нецноти
до тіла твого, що забуло мабуть
усіх задоволень незіграні ноти
і плотских екстазів неходжену путь
ти Музу свою зможеш палко кохати
як музику грає на лірі Орфей
На лірику й прозу мене надихав ти,
Конкістадоре, я - цінний трофей…
Налию у келих саке, заспіваю
про тебе, мій Данно, а ти володій
своєю Ґейко, що тебе піднімає
із суму чистилища в небо надій,
Там зорі бажання розвіють в повітрі
нам опію мелос, намріють той рай
де музику радості, тільки повір ти,
напишемо разом…Ні, краще заграй
ти мене чи мною, тобі це можливо
звучатиму так, як ніхто не звучав.
Я - диво, казав ти, погоджуюсь, диво
не я ... а симфонія, що ти зачав
у тім інструменті, де дека із тіла
що струни душі розіп’є на кілки
Їх доля вгвинтила, хоч я не хотіла
та воля зніміла … Прошу, не впусти
ти цей інструмент, він у світі єдиний
що дотику прагне твоєї руки …
Орфею, Маестро, Мольфаре, Месіре
зіграй но, як Місяць на гладі ріки
сонату свою мерехтіннями грає
свою, не германську, а власну одну
Хай крастиме душі, але не згасає
Не наша реальність із нашого сну!

10.09.2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:39:22 ]
Вибачте, дорога Сестро! От просто не втрималась...цей мій вірш згадався...Він такий співзвучний деяким Вашим рядкам. Його давненько написано. Може й не так майстерно, як Ви того заслуговуєте, втім, переписувати не маю сил. Дякую і насолоджуюся Вашою творчістю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:08:28 ]
Цьом, Марго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:24:33 ]
По - гомерівськи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:59:32 ]
помпезно?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-06 19:28:36 ]
Ого! Оце розмах. Дуже красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 20:03:38 ]
дякую, Олександре) приємно, справді приємно, що вам сподобалося...
ПС. я зовсім не конфліктна і зорі в лобі не маю) критику шаную і прислухаюся, бо власне так чогось можна підівчити.
Просто часом критика має інший підтекст... не в стосунку до вірша як такого...
але то вас не стосується, то таке... проминаюче)
а ви заходьте. Давайте поради. Може і не з усіма згоджусь, але рацзерно прийму)