ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
Спогад
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Птахи
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
Ніч
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 ***

хто дав їй життя. Інфернальні зіниці,
де мікро-супутник стає Ганімедом

Марґо Ґейко

Крізь пальців загострені тіні хиталось підстрелене сонце,
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
На денці фужеру шампана. Ця жінка і Ви – незнайомці,
Спрозорене плетиво візій із Божого віщого сну.

Витьохкують птиці багряні – не добрі, не злі – випадкові.
Їх гнізда несправжні в каратах застиглих незбутих бажань.
Ця жінка для Вас невідома цариця зміїної крові…
І сукні лускаті узори так прагнуть гарячих торкань.

Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,
Аж зійдуть нараз пухирі, зазоріють булькато у біль.
Пронизливим сяєвом в руки впаде її пещена голість,
Інферно відкресне під серцем, почнеться правічний двобій.

Ви хочете воєн, Трістане новітнього часу, дитино, –
Яке ж підборіддя гладеньке: шовкові ясирні дари…
А в неї лопатки болючі, бо має на дзвінкості спини
Два гострих обрубки кривавих, що вже не підкорять вітри.

Лиш сонце укотре рождалося ночі на рану відкриту,
Лиш пальці шукали похилість плеча і окличність грудей.
Ребром від ребра улягала вовчиця впокорено-дика,
Ховалася смерком на спомин. Коштовна цариця-трофей.
4.02.18.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-02-04 21:12:32
Переглядів сторінки твору 5333
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.134 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.072 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 21:40:48 ]


зірки ішли на дно в глухій небесній ямі
хворів зубами хто, за обрій линув спам
мисливець & трофей мінялися ролями
рояль пюпітр мінор кохання кров трістан



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 22:15:45 ]
Ізольда жде когось та точно не Трістана
занадто говіркий занадто не король
намолене вино заклята давня рана
фейсбучні чудеса загублено пароль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-05 21:00:47 ]
Дзвінка, справжня поезія! Напевно, я так ніколи не навчуся. Римувати мені важко! Легше і краще по-сучасному - за допомогою верлібрів висловлювати своє єство!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:23:15 ]
я люблю верлібри і маю їх написаних немало) головне, аби процес був в кайф...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:49:57 ]
Вийми мене з колоди, мій прекрасний неназваний принце…
Я скромно вдаю, що ховаюсь, що соромлюсь бути обраною поміж нас, чотирьох дам.
Суперниці мають мільйони переваг:
Ніжна чорнявка в міру добра і загадкова, розуміється на мистецтві і сімейних цінностях;
Золота Афродита повнить серця любов’ю, як бризки шампана новорічну ніч;
А містична відьма взагалі поза конкуренцією, бо хто їй посміє перечити?
Я ж непомітна Бубнова Пані, від природи русява, від перукарки рудувата, зранку запивала каву слізьми, намагаючись розгледіти на гущі твій портрет…
Знайди мене, принце, хай скільки валетів, королів, джокерів і тузів загороджуватимуть мене від тебе.
Ти ж розумієш – то все гра. Блеф.
Кожне сподівання нашої зустрічі – нова партія, де готуюсь до виходу з трепетом і наївністю школярки, хоч це давно уже не пасує моєму досвіду.
Крещендо надії, коли кожен день зводить вогнисту мережку замкового шпилю,
А кожен вечір вирівнює її до фундаменту…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-05 23:06:21 ]
???

Твій вихід, бува, не схожий – за подвиг?
На рішучість, що наче – намайже – самопожертва?..
Мені розваги також за мить до пострілу –
наче в нічліжки обіймах, але ж – у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золоті россипи чекають на будь-кого...
хоча б – незнайомого... А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мріючи за ніжність
хмариночну... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти ж – не королева його чи матка?
Тому що і я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:57:48 ]
цікаві образи, ще б їх трішки підшліфувати мовно - було б взагалі блискуче... Іване? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-06 20:14:18 ]
Оксано:???))

Твій вихід, бува, не схожий – на подвиг?
На рішучість, що майже – неначе – самопожертва?..
Мені б розваги – також за мить – до пострілу,
неначе – в ночліжки обіймах, але ж... у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золота розсипи чекають на будь-кого...
Хоча б – незнайомого?.. А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мружачись на сметанковість
хмариночкову... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти – ж не королева його – й не матка?
Тому що... І я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:23:55 ]
"Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,"

Сідаю тобі на коліна, мій Милий
вночі, навесні…ні, у мета-житті
Здійснимо тоді, що омріяти сміли…
у сні лише сміли…коли в забутті
я пестила образ твій ніжно думками
бутони троянди без жодних шипів
цілунками пристрасті квітли між нами
в полоні любові, яку ти хотів
на полі жадання, де дотик нецноти
до тіла твого, що забуло мабуть
усіх задоволень незіграні ноти
і плотских екстазів неходжену путь
ти Музу свою зможеш палко кохати
як музику грає на лірі Орфей
На лірику й прозу мене надихав ти,
Конкістадоре, я - цінний трофей…
Налию у келих саке, заспіваю
про тебе, мій Данно, а ти володій
своєю Ґейко, що тебе піднімає
із суму чистилища в небо надій,
Там зорі бажання розвіють в повітрі
нам опію мелос, намріють той рай
де музику радості, тільки повір ти,
напишемо разом…Ні, краще заграй
ти мене чи мною, тобі це можливо
звучатиму так, як ніхто не звучав.
Я - диво, казав ти, погоджуюсь, диво
не я ... а симфонія, що ти зачав
у тім інструменті, де дека із тіла
що струни душі розіп’є на кілки
Їх доля вгвинтила, хоч я не хотіла
та воля зніміла … Прошу, не впусти
ти цей інструмент, він у світі єдиний
що дотику прагне твоєї руки …
Орфею, Маестро, Мольфаре, Месіре
зіграй но, як Місяць на гладі ріки
сонату свою мерехтіннями грає
свою, не германську, а власну одну
Хай крастиме душі, але не згасає
Не наша реальність із нашого сну!

10.09.2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:39:22 ]
Вибачте, дорога Сестро! От просто не втрималась...цей мій вірш згадався...Він такий співзвучний деяким Вашим рядкам. Його давненько написано. Може й не так майстерно, як Ви того заслуговуєте, втім, переписувати не маю сил. Дякую і насолоджуюся Вашою творчістю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:08:28 ]
Цьом, Марго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:24:33 ]
По - гомерівськи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:59:32 ]
помпезно?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-06 19:28:36 ]
Ого! Оце розмах. Дуже красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 20:03:38 ]
дякую, Олександре) приємно, справді приємно, що вам сподобалося...
ПС. я зовсім не конфліктна і зорі в лобі не маю) критику шаную і прислухаюся, бо власне так чогось можна підівчити.
Просто часом критика має інший підтекст... не в стосунку до вірша як такого...
але то вас не стосується, то таке... проминаюче)
а ви заходьте. Давайте поради. Може і не з усіма згоджусь, але рацзерно прийму)