ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 ***

хто дав їй життя. Інфернальні зіниці,
де мікро-супутник стає Ганімедом

Марґо Ґейко

Крізь пальців загострені тіні хиталось підстрелене сонце,
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
На денці фужеру шампана. Ця жінка і Ви – незнайомці,
Спрозорене плетиво візій із Божого віщого сну.

Витьохкують птиці багряні – не добрі, не злі – випадкові.
Їх гнізда несправжні в каратах застиглих незбутих бажань.
Ця жінка для Вас невідома цариця зміїної крові…
І сукні лускаті узори так прагнуть гарячих торкань.

Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,
Аж зійдуть нараз пухирі, зазоріють булькато у біль.
Пронизливим сяєвом в руки впаде її пещена голість,
Інферно відкресне під серцем, почнеться правічний двобій.

Ви хочете воєн, Трістане новітнього часу, дитино, –
Яке ж підборіддя гладеньке: шовкові ясирні дари…
А в неї лопатки болючі, бо має на дзвінкості спини
Два гострих обрубки кривавих, що вже не підкорять вітри.

Лиш сонце укотре рождалося ночі на рану відкриту,
Лиш пальці шукали похилість плеча і окличність грудей.
Ребром від ребра улягала вовчиця впокорено-дика,
Ховалася смерком на спомин. Коштовна цариця-трофей.
4.02.18.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-02-04 21:12:32
Переглядів сторінки твору 4314
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.134 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.072 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 21:40:48 ]


зірки ішли на дно в глухій небесній ямі
хворів зубами хто, за обрій линув спам
мисливець & трофей мінялися ролями
рояль пюпітр мінор кохання кров трістан



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 22:15:45 ]
Ізольда жде когось та точно не Трістана
занадто говіркий занадто не король
намолене вино заклята давня рана
фейсбучні чудеса загублено пароль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-05 21:00:47 ]
Дзвінка, справжня поезія! Напевно, я так ніколи не навчуся. Римувати мені важко! Легше і краще по-сучасному - за допомогою верлібрів висловлювати своє єство!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:23:15 ]
я люблю верлібри і маю їх написаних немало) головне, аби процес був в кайф...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:49:57 ]
Вийми мене з колоди, мій прекрасний неназваний принце…
Я скромно вдаю, що ховаюсь, що соромлюсь бути обраною поміж нас, чотирьох дам.
Суперниці мають мільйони переваг:
Ніжна чорнявка в міру добра і загадкова, розуміється на мистецтві і сімейних цінностях;
Золота Афродита повнить серця любов’ю, як бризки шампана новорічну ніч;
А містична відьма взагалі поза конкуренцією, бо хто їй посміє перечити?
Я ж непомітна Бубнова Пані, від природи русява, від перукарки рудувата, зранку запивала каву слізьми, намагаючись розгледіти на гущі твій портрет…
Знайди мене, принце, хай скільки валетів, королів, джокерів і тузів загороджуватимуть мене від тебе.
Ти ж розумієш – то все гра. Блеф.
Кожне сподівання нашої зустрічі – нова партія, де готуюсь до виходу з трепетом і наївністю школярки, хоч це давно уже не пасує моєму досвіду.
Крещендо надії, коли кожен день зводить вогнисту мережку замкового шпилю,
А кожен вечір вирівнює її до фундаменту…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-05 23:06:21 ]
???

Твій вихід, бува, не схожий – за подвиг?
На рішучість, що наче – намайже – самопожертва?..
Мені розваги також за мить до пострілу –
наче в нічліжки обіймах, але ж – у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золоті россипи чекають на будь-кого...
хоча б – незнайомого... А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мріючи за ніжність
хмариночну... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти ж – не королева його чи матка?
Тому що і я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:57:48 ]
цікаві образи, ще б їх трішки підшліфувати мовно - було б взагалі блискуче... Іване? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-06 20:14:18 ]
Оксано:???))

Твій вихід, бува, не схожий – на подвиг?
На рішучість, що майже – неначе – самопожертва?..
Мені б розваги – також за мить – до пострілу,
неначе – в ночліжки обіймах, але ж... у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золота розсипи чекають на будь-кого...
Хоча б – незнайомого?.. А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мружачись на сметанковість
хмариночкову... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти – ж не королева його – й не матка?
Тому що... І я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:23:55 ]
"Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,"

Сідаю тобі на коліна, мій Милий
вночі, навесні…ні, у мета-житті
Здійснимо тоді, що омріяти сміли…
у сні лише сміли…коли в забутті
я пестила образ твій ніжно думками
бутони троянди без жодних шипів
цілунками пристрасті квітли між нами
в полоні любові, яку ти хотів
на полі жадання, де дотик нецноти
до тіла твого, що забуло мабуть
усіх задоволень незіграні ноти
і плотских екстазів неходжену путь
ти Музу свою зможеш палко кохати
як музику грає на лірі Орфей
На лірику й прозу мене надихав ти,
Конкістадоре, я - цінний трофей…
Налию у келих саке, заспіваю
про тебе, мій Данно, а ти володій
своєю Ґейко, що тебе піднімає
із суму чистилища в небо надій,
Там зорі бажання розвіють в повітрі
нам опію мелос, намріють той рай
де музику радості, тільки повір ти,
напишемо разом…Ні, краще заграй
ти мене чи мною, тобі це можливо
звучатиму так, як ніхто не звучав.
Я - диво, казав ти, погоджуюсь, диво
не я ... а симфонія, що ти зачав
у тім інструменті, де дека із тіла
що струни душі розіп’є на кілки
Їх доля вгвинтила, хоч я не хотіла
та воля зніміла … Прошу, не впусти
ти цей інструмент, він у світі єдиний
що дотику прагне твоєї руки …
Орфею, Маестро, Мольфаре, Месіре
зіграй но, як Місяць на гладі ріки
сонату свою мерехтіннями грає
свою, не германську, а власну одну
Хай крастиме душі, але не згасає
Не наша реальність із нашого сну!

10.09.2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:39:22 ]
Вибачте, дорога Сестро! От просто не втрималась...цей мій вірш згадався...Він такий співзвучний деяким Вашим рядкам. Його давненько написано. Може й не так майстерно, як Ви того заслуговуєте, втім, переписувати не маю сил. Дякую і насолоджуюся Вашою творчістю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:08:28 ]
Цьом, Марго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:24:33 ]
По - гомерівськи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:59:32 ]
помпезно?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-06 19:28:36 ]
Ого! Оце розмах. Дуже красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 20:03:38 ]
дякую, Олександре) приємно, справді приємно, що вам сподобалося...
ПС. я зовсім не конфліктна і зорі в лобі не маю) критику шаную і прислухаюся, бо власне так чогось можна підівчити.
Просто часом критика має інший підтекст... не в стосунку до вірша як такого...
але то вас не стосується, то таке... проминаюче)
а ви заходьте. Давайте поради. Може і не з усіма згоджусь, але рацзерно прийму)