Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Розуміння простого (по Канту)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Розуміння простого (по Канту)
“Гола тяма”
(bloße Bewußtsein-гола свідомість) .
Про просте найлегше сказати: усе складно!
А виходячи з Канта (aus Immanuel Kant) я спромігся логічно сформулювати таке: чогось простого в повноцінному досвіді - немає! (“... weil das Einfache in ganz und gar keiner Erfahrung vorkommen kann... – ... бо просте в цілому і готовому ніякому досвіді траплятися може...” - (згідно словника) Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція третя Дисципліна чистого розуму стосовно гіпотез...)
... Живий розум (“гола тяма”) – потребує логічно-простого!.. спробую бути відверто-голим-bloß біля Канта бронзового... пафосно виголошуючи: просто бути може – однак сумнівно!.. Смію стверджувати, що це слова Канта (вибрані): ... einfachen... sein mag... doch die Bedenklichkeit... Але... ось (про природу простоти) все-ціле речення, подане тут, на мій погляд, якомога логічно-простіше, тож:
І Кант: Тож - хоч очевидно-абстрагований ДОКАЗ ПРОСТОЇ природи нашої мислячої сутності (субстанції-матерії), як похідної від єдності апперцепції-до чуттєвого (Apperzeption-до перцепція - до сприймання, пізнавання) - ЦІЛКОМ ПРИЙНЯТНИЙ, - ОДНАК проти, неминуче, постає невизначеність (СУМНІВНІСТЬ), отже: АБСОЛЮТНА ПРОСТОТА, тут-однак, не є поняттям, котре може з’явитись (постати), безпосередньо, з першого погляду (auf eine Wahrnehmung-за одне спостереження) , а слід (муситься) досягати її (абсолютної простоти), спочатку, відбираючи ідеї - як прості (bloß-голі) – щоб, потім, ущільнювати, не бачачи їх (у процесі) готовими, - як то-воно мені, ще ПОЧАТКОВОЮ ТЯМОЮ (bloße Bewußtsein-голою свідомістю) , бачилось (все-зразу), постаючи також і у всьому-попередньому мисленні (Denken) , зразу ж як ціле, і можливо - як щось-якесь вище (розуміння всього-воднораз), - а чи воно є (також) і одне простісіньке уявлення (einfache Vorstellung ist- поняття-нескладний сеанс є) , потрібне для ТЯМИ (Bewußtsein-свідомість, притомність, тяма) , і повинне відкриватися як знання про одиноку річ в собі (Dinges-справа, крихітка) , - тут (in welchem-в якій) (в свідомості-тямі), (де) й само мислення (Denken) має розміщуватися (sein kann-бути може).
ОТ ВАМ технічний переклад... для аналізу (згідно словника)
- Таким чином очевидно-ніби-уявно звідти гаданий-вважаний доказ простоти природи нашої мислячої-думаючої субстанції-матерії з-від згоди-одиниці-єдності апперцепції-попереднього сприйняття бути може, так стоїть йому однак сумнівність-непевність невідхильно проти: що-щоб, тут-там абсолютна простота однак ніяке поняття є, прямо за одне спостереження стосуючись ставати може, відбирати як ідеї голі змикаючи-цілісніші робити мусить, готові не для розгляду є, як мені гола свідомість-притомність, які в усім-насамперед мисленні містити-утримувати є, вищий-головний принаймні бути може, чи воно правда-хоч оскільки одне просте уявлення-поняття-вистава є, для притомності-свідомості і відомості-знання одної речі в собі відкривати бути повинне, в якій мислення одне-окреме містити-утримувати бути може”.
А ОСЬ у перекладі Ігоря Бурковського:
Тож хоч яким би правдоподібним видавався гаданий доказ простої природи нашої мислячої субстанції, [посталий] з єдності апперцепції, усе ж таки йому неодмінно протистоїть сумнів: раз абсолютна простота не є поняття, яке може бути безпосередньо віднесене до сприйняття, а має бути лише виснувана як ідея, то геть незрозуміло, як чиста (bloße) свідомість, що міститься або принаймні може міститися в усякому мисленні , хоча в цьому аспекті вона є просте уявлення, повинне привести мене до усвідомлення та знання речі, у котрій єдино тільки й може міститися мислення.
ОТ ВАМ оригінальний текст.
Immanuel Kant: “So scheinbar daher auch der vermeintliche Beweis der einfachen Natur unserer denkenden Substanz aus der Einheit der Apperzeption sein mag, so steht ihm doch die Bedenklichkeit unabweislich entgegen: daß, da die absolute Einfachheit doch kein Begriff ist, der unmittelbar auf eine Wahrnehmung bezogen werden kann, sondern als Idee bloß geschlossen werden muß, gar nicht einzusehen ist, wie mich das bloße Bewußtsein, welches in allem Denken enthalten ist, oder wenigstens sein kann, ob es zwar sofern eine einfache Vorstellung ist, zu dem Bewußtsein und der Kenntnis eines Dinges überführen solle, in welchem das Denken allein enthalten sein kann. (І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, другий абзац) .
12.05.2018 р. facebook
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ 4... шукайте варіант тут: https://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=12583
(bloße Bewußtsein-гола свідомість) .
Про просте найлегше сказати: усе складно!
А виходячи з Канта (aus Immanuel Kant) я спромігся логічно сформулювати таке: чогось простого в повноцінному досвіді - немає! (“... weil das Einfache in ganz und gar keiner Erfahrung vorkommen kann... – ... бо просте в цілому і готовому ніякому досвіді траплятися може...” - (згідно словника) Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція третя Дисципліна чистого розуму стосовно гіпотез...)
... Живий розум (“гола тяма”) – потребує логічно-простого!.. спробую бути відверто-голим-bloß біля Канта бронзового... пафосно виголошуючи: просто бути може – однак сумнівно!.. Смію стверджувати, що це слова Канта (вибрані): ... einfachen... sein mag... doch die Bedenklichkeit... Але... ось (про природу простоти) все-ціле речення, подане тут, на мій погляд, якомога логічно-простіше, тож:
І Кант: Тож - хоч очевидно-абстрагований ДОКАЗ ПРОСТОЇ природи нашої мислячої сутності (субстанції-матерії), як похідної від єдності апперцепції-до чуттєвого (Apperzeption-до перцепція - до сприймання, пізнавання) - ЦІЛКОМ ПРИЙНЯТНИЙ, - ОДНАК проти, неминуче, постає невизначеність (СУМНІВНІСТЬ), отже: АБСОЛЮТНА ПРОСТОТА, тут-однак, не є поняттям, котре може з’явитись (постати), безпосередньо, з першого погляду (auf eine Wahrnehmung-за одне спостереження) , а слід (муситься) досягати її (абсолютної простоти), спочатку, відбираючи ідеї - як прості (bloß-голі) – щоб, потім, ущільнювати, не бачачи їх (у процесі) готовими, - як то-воно мені, ще ПОЧАТКОВОЮ ТЯМОЮ (bloße Bewußtsein-голою свідомістю) , бачилось (все-зразу), постаючи також і у всьому-попередньому мисленні (Denken) , зразу ж як ціле, і можливо - як щось-якесь вище (розуміння всього-воднораз), - а чи воно є (також) і одне простісіньке уявлення (einfache Vorstellung ist- поняття-нескладний сеанс є) , потрібне для ТЯМИ (Bewußtsein-свідомість, притомність, тяма) , і повинне відкриватися як знання про одиноку річ в собі (Dinges-справа, крихітка) , - тут (in welchem-в якій) (в свідомості-тямі), (де) й само мислення (Denken) має розміщуватися (sein kann-бути може).
ОТ ВАМ технічний переклад... для аналізу (згідно словника)
- Таким чином очевидно-ніби-уявно звідти гаданий-вважаний доказ простоти природи нашої мислячої-думаючої субстанції-матерії з-від згоди-одиниці-єдності апперцепції-попереднього сприйняття бути може, так стоїть йому однак сумнівність-непевність невідхильно проти: що-щоб, тут-там абсолютна простота однак ніяке поняття є, прямо за одне спостереження стосуючись ставати може, відбирати як ідеї голі змикаючи-цілісніші робити мусить, готові не для розгляду є, як мені гола свідомість-притомність, які в усім-насамперед мисленні містити-утримувати є, вищий-головний принаймні бути може, чи воно правда-хоч оскільки одне просте уявлення-поняття-вистава є, для притомності-свідомості і відомості-знання одної речі в собі відкривати бути повинне, в якій мислення одне-окреме містити-утримувати бути може”.
А ОСЬ у перекладі Ігоря Бурковського:
Тож хоч яким би правдоподібним видавався гаданий доказ простої природи нашої мислячої субстанції, [посталий] з єдності апперцепції, усе ж таки йому неодмінно протистоїть сумнів: раз абсолютна простота не є поняття, яке може бути безпосередньо віднесене до сприйняття, а має бути лише виснувана як ідея, то геть незрозуміло, як чиста (bloße) свідомість, що міститься або принаймні може міститися в усякому мисленні , хоча в цьому аспекті вона є просте уявлення, повинне привести мене до усвідомлення та знання речі, у котрій єдино тільки й може міститися мислення.
ОТ ВАМ оригінальний текст.
Immanuel Kant: “So scheinbar daher auch der vermeintliche Beweis der einfachen Natur unserer denkenden Substanz aus der Einheit der Apperzeption sein mag, so steht ihm doch die Bedenklichkeit unabweislich entgegen: daß, da die absolute Einfachheit doch kein Begriff ist, der unmittelbar auf eine Wahrnehmung bezogen werden kann, sondern als Idee bloß geschlossen werden muß, gar nicht einzusehen ist, wie mich das bloße Bewußtsein, welches in allem Denken enthalten ist, oder wenigstens sein kann, ob es zwar sofern eine einfache Vorstellung ist, zu dem Bewußtsein und der Kenntnis eines Dinges überführen solle, in welchem das Denken allein enthalten sein kann. (І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, другий абзац) .
12.05.2018 р. facebook
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ 4... шукайте варіант тут: https://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=12583
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Сни. Безнадійна проза для любителя щось читати."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 31. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 31. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток"
Про публікацію
