ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.04.24 18:46
Ми сідаємо в човен, і я не боюсь
грізних вод, що бентежать, лякають.
У руках дужих - весла,та Бога молю,
щоб дістатися берега. Знаю,
течія понесе на каміння, а там -
водоспаду бурхливі потоки,
та я впевнено вірю, що запросто нам
подолати і небо ши

Микола Дудар
2019.04.24 14:20
В твоїх(!) руках ключі від щастя
Казав татусь: - по самі вуха…
Не відмовляйся, бо невдастя
Вважай що це маленька пруха
Середня та, що попереду…
Але і там свої нюанси
На ложку дьогтю - ложка меду
Коли навкруг - одні романси

Олександр Сушко
2019.04.24 12:53
ОбрАзи, біль і страх - крихка слюда,
Живим - живе, минуле ж - чорна скверна.
Безпам'ять...забуває люд Майдан,
Вже не кипить від гніву кров у венах.

Війна - десь там, під пеклом, вдалині,
А тут немає місця для тривоги.
В колеги віршик - у медах

Світлана Майя Залізняк
2019.04.24 12:09
Ява: моральний зсув чи перспектива скону...
Чвалав - підперти - Ох... Сороки - в оборону.
Опір'єна верба, і проростає зелень.
Країна принишкає... ще скрикує "ой леле"...

Котурни шоколадні.
Фонтанний крововилив.
Ми голуба чи яструба у лементі зл

Ніна Виноградська
2019.04.24 11:54
Сміється день вишнево й абрикосово,
Весна буяє і чекає див.
Відлунює пташиним сміхом, росами,
І паростками трав і лободи.

Вона сьогодні великодньо світиться
Із пасками на рідному столі.
І нікому вже нині пожалітися,

Іван Потьомкін
2019.04.24 09:18
Неймовірно, що соловей співа не про кохання.
* Як добре, що звірі й птахи не довіряють нам – пізнали б долю дерев, кущів і квітів. А їх же набагато менше...
* Гора замислилась і стала схожа на мудреця.
* За день до смерті був йому Голос: «Не обжени себ

Світлана Ковальчук
2019.04.24 08:50
п'ять гіль
зачатих брунню на зелене
вино і дощ
і свято і весна

і ти
у вічній вічності до мене
і я

Олександр Сушко
2019.04.24 05:35
Втомилась ластівко? Лягай,
Зроблю масаж тобі й котові.
Опісля виборів розмай,
А настрій просто пречудовий.

Життя, неначе той квартал
Веселий, дев'яносто п'ятий.
Дебелі блохи є в кота,

Шон Маклех
2019.04.23 22:55
Хороші міцні двері,
Що не пускають до хати чужинців,
Що дозволяють піти нескінченною дорогою,
Що ставлять межу між схованкою спогадів
І полем, де росте важкими зернами хліб,
Завжди майструють з мертвого дерева:
Дерева, що бачило юрми прочан,
Збігов

Шон Маклех
2019.04.23 22:09
Замуровую вікна
У моєму домі,
Що збудований з каменю
Жовтого, як помаранчеве сонце,
Білого, як вицвіле небо,
Сірого, як падолистові будні,
Темного, як глибини моєї свідомості.

Ніна Виноградська
2019.04.23 21:30
Розлетілись вітри по світах, ніби діти від неньки,
Понесли дух змагальний з собою і радість свобод.
Вже не втримають їх ні снігів, ні дощів походеньки,
Бо ведуть за собою мій зболений рідний народ.

Щоб устав із колін і сльозу пересолену витер,
На о

Вікторія Лимарівна
2019.04.23 20:36
Здійснює Ранок промову до Ночі:
Тільки думки її на шкереберть!
У пересерді, заплющивши очі,
Зникне так хутко, втікатиме геть:
Встигнути треба, часУ ж бо – ледь-ледь.

Нерви напружені, у єйфоріі!
Голос до вищих сягає октав!

Марія Дем'янюк
2019.04.23 18:03
Ой, куди ви біжете, мої черевички?
- На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
Там ростуть духмяні трави і цвітуть кульбабки,
Дзвоники бринять привітно: дружньо й по порядку!
Там берези ніжні віти небо обіймають,
І усміхнені ялини весноньку вітають

Ігор Герасименко
2019.04.23 14:08
Яка ця зелень соковита,
яка п`янка вона у трав.
То юний Квітень аквавіту
у Сонця і Землі украв.

Не перестане з них доїти
не літри - кубометри трав.
То ж добиратися до літа

Світлана Майя Залізняк
2019.04.23 13:50
Є художник моторний - віхтем
намалює оте й оце.
Ще й тримає: не варто бігти!
Грію вишпортане слівце...

Придивлюся... протру єдвабом.
Не хвалю ті ерзаци, ні.
Кіміфуса чи Кобо Абе

Тетяна Левицька
2019.04.23 12:20
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
Мавку в озері мрій, божевільну любов
і картату краватку від Неї.

Я шукаю в тобі теплий промінь очей,
трепіт серця, цілунку хмільного.
Птаха сильне крило в хмарнім небі, а ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юлія Савіцька
2019.04.01

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 Або...або...
Він виринув справа, несподівано, і протягнув червону троянду. Катя не зрозуміла навіть, звідки точно цей чоловік взявся. У навколишній темряві було важко розгледіти його обличчя.

- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.

Насправді, в той момент фантазія Каті намалювала кільканадцять варіантів розвитку подій. Всі вони промайнули блискавично.
Ось вона бере запропоновану квітку, а типчик справно дьоргає лямку сумки і біжить з добром дівчини темними подвір’ями. Звісно, на підборах і поночі вона не ризикне наздоганяти злодія
Або – вона бере квітку і чоловік повідомляє, що сир даремний лише в мишоловці і вона має заплатити. Катя квапливо повертає квітку, мовляв, не буду платити, але він каже, що троянда куплена ним, і хай дівчина дасть, скільки не шкода, Катя ведеться на злодійський трюк і типчик вихоплює гаманець.
Або – вона бере квітку, усміхнено дякуючи, налаштовуючись на приємні романтичні хвилі, а типчик тим часом вмикає акторську майстерність і видає себе за її хлопця на людях, просить провести її додому, насправді, щоб мати в подальшому зиск.
Або – якщо дівчина заміжня, то відео із незнайомцем-донжуаном, яке зазнято на приховану камеру спільником, може слугувати в подальшому мотивом для шантажу, компроматом порядності, непереливки тим жіночкам, які мають домашніх ревнивців.
Або – цей чоловік справді купив квітку, а панянка, з якою він мав зустрітися, не прийшла, тому він вирішив її подарувати, аби не викинути у смітник.
Або – цей чоловік займається окультними практиками, і троянда насправді з свіжої могили на цвинтарі, і він робитиме, байдуже кому і «на що», аби лиш полегшити тягар знань, що передані у спадок чи набуті, завдяки тематичним книжечкам.
Або – цей Донжуан так виховує впевненість у собі, йому не важко купити кілька троянд і завести нові знайомства, адже у нас дівчат багато і небалуваних. А так – квітку подаровано – враження справлено. А там і до кави разом недалеко.
Або – цей чоловік вирішив зробити щось хороше, от просто записався на курси (не пікапу), а як розвинути впевненість в собі, знати своє призначення, і це свого роду практичне заняття. Даруй і спостерігай.
Каті лишалося лише здогадуватися про справжні мотиви несподіваного подарунку, але дівчина упіймала себе на думці, як давно їй не дарували квіти просто так, не тому, що є якийсь офіційний привід чи причина, а без будь-яких причин…
- Еххх… - видихнула вона у липовий вечір і почимчикувала далі. Переступивши поріг квартири, вона стягнула туфлі на підборах, переодяглася у шовковий халат і пішла на кухню заварювати мятний чай. Завтра чекав новий день із загадками, несподіванками і сюрпризами. Після ванни з піною, Катя швидко заснула.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-13 16:04:09
Переглядів сторінки твору 410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2019.04.09 23:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 23:49:30 ]
- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.
Простав тире у прямій мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2018-06-14 12:10:21 ]
так)) дяка) чомусь вони не прописалися спочатку, вже є