ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Семенко
2019.01.16 00:44
З Томаса Венцлова

Відмовимось від патетичного звучання,
та це - щось незвичайне, не просте.
Яка художником прихована тут тайна,
що полотно палило, як костер?

Над барикадою з туману квітне заклик,

Віта Парфенович
2019.01.15 22:15
Куди зникає твоє тепло?
Чому дзвінки лунають рідше?
З тобою добре так було:
душа співала, писались вірші!

Із часом попит на тебе зріс -
І вже турбує чергова курва.
Ти, милий хлопче, таки підріс,

Володимир Бойко
2019.01.15 21:58
Влізла киця у шухляду
І від того вельми рада,
Бо непросто кошенятку
Відшукати власну хатку.

Марґо Ґейко
2019.01.15 21:11
Я знаю, що все перебутнє, а ти?
Як мул під водою, як бризки над нею
Пощезне. Не вірте в оту ахінею,
Що час – уроборос, бо він – серпантин.

І вдруге фрегату отут не плисти.
Хай море забуде хореї і ямби,
А ти не кричи мені зверху, що «я би-м...!»

Ірина Бондар Лівобережна
2019.01.15 20:36
Сьогодні зранку було неймовірно блакитне небо. І на ньому, як на порцеляновому блюді, смаколики рожевих хмаринок. Ніби вірна прикмета, що щось таки має статися. Неодмінно мало статися, бо вже багато днів я не бачила неба. Воно все було затягнуте суцільни

Олександр Бобошко Заколотний
2019.01.15 15:36
Усе було війна... Перони, рани, вибухи.
І чийсь загиблий пес. І чийсь загиблий син.
На написи в метро (мовляв, немає виходу),
якби вони були, не вистачило б сил.

Лякав телеекран ще більшими масштабами.
Волали всі стовпи: «Рятуймо ушпиталених!»

Віта Парфенович
2019.01.15 14:06
Інна порпалася у пісочниці, їй було чотири, і вона точно знала, що вона дівчинка, у платтячку, а напроти сидить хлопчик. Хлопчик приязно усміхався і грався своїм совочком. Інна ліпила пасочки, пекла пиріжки і тортики. Незнайомий хлопчик рив ямку, і рів бу

Ігор Деркач
2019.01.15 13:32
А у небі ніби інші зодіаки –
поросята не такі уже й собаки.
Одіозні лики,
ратиці та пики.
А мордяки!
Філіали зоопарку...

***

Олександр Сушко
2019.01.15 12:58
Невдатної поезії нема,
Всі -генії, померли графомани.
Від кожного піїта без ума,
А от у мене строфи незугарні.

Пишу як Біг на душу положив,
Кривульками обписую блокнотик.
Та головне - прещиро! Від душі!

Нінель Новікова
2019.01.15 12:58
Я присоромлений гульвіса.
Мене дражнив твій темний шовк.
Коли твоя важка завіса
Розкрилася – театр замовк.

Вогнем яскравим роз’єднало
Нас рампи золоте кільце,
І музика, що пролунала,

Ірина Вовк
2019.01.15 11:37
Щедрувальники під вікнами хати:

"Ой рано-рано кури запіли,
а ще раніше пан Василь встав.
Ой устав-устав, три свічки сукав,
при першій свічці - личко вмивав,
при другій свічці - одежу вбирав,
при третій свічці - коня сідлав.

Ярослав Чорногуз
2019.01.14 22:26
Звертаюся вкотре до адміністрації сайту «Поетичні майстерні», літературної громади сайту. Скільки ще часу ми будемо терпіти антихудожні, антилітературні випади у бік високих майстрів графоманських стріл Олександра Сушка, людини, позбавленої не лише

Марія Дем'янюк
2019.01.14 18:42
А ведмедик Косолапко
Тягне до полиці лапку.
Бо стоїть там банка меду-
Приховали до потреби,
Щоб не просто ласувати,
А корисні ліки мати.
Хоча горло не болить,
Солоденького кортить!

Мирохович Андрій
2019.01.14 14:18
мир безусловно тесен
еще увидимся
но
для тебя у меня нету песен
он
по повадкам
безусловный гаврош
такой же его лексикон

Сонце Місяць
2019.01.14 11:58
той, що приходить нізвідки, як водиться
той, що глузує з неписаних правил
той, що вичікує & до кінця
начебто зайвий

плутано знуджений від лапідарності
склянотверезими днями за днями
часто пасивний & передчасно

Олександр Сушко
2019.01.14 11:13
Знову болісний крик несподівано спокій порушив,
На сеанс терапії отримав жмутину заяв.
А чи мій це обов'язок - гоїти втомлені душі?
Є для цього психологи, друзі та власна сім'я.

Бачу в кожного плями на совісті, гріх у стодолі,
Той живе безголоси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02

Надін Ко
2018.12.16

Гобіт Васильковий
2018.12.08

Євген Лінивий
2018.10.20

Місіс Анонім
2018.09.08

Анна Чіпко
2018.09.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 Або...або...
Він виринув справа, несподівано, і протягнув червону троянду. Катя не зрозуміла навіть, звідки точно цей чоловік взявся. У навколишній темряві було важко розгледіти його обличчя.

- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.

Насправді, в той момент фантазія Каті намалювала кільканадцять варіантів розвитку подій. Всі вони промайнули блискавично.
Ось вона бере запропоновану квітку, а типчик справно дьоргає лямку сумки і біжить з добром дівчини темними подвір’ями. Звісно, на підборах і поночі вона не ризикне наздоганяти злодія
Або – вона бере квітку і чоловік повідомляє, що сир даремний лише в мишоловці і вона має заплатити. Катя квапливо повертає квітку, мовляв, не буду платити, але він каже, що троянда куплена ним, і хай дівчина дасть, скільки не шкода, Катя ведеться на злодійський трюк і типчик вихоплює гаманець.
Або – вона бере квітку, усміхнено дякуючи, налаштовуючись на приємні романтичні хвилі, а типчик тим часом вмикає акторську майстерність і видає себе за її хлопця на людях, просить провести її додому, насправді, щоб мати в подальшому зиск.
Або – якщо дівчина заміжня, то відео із незнайомцем-донжуаном, яке зазнято на приховану камеру спільником, може слугувати в подальшому мотивом для шантажу, компроматом порядності, непереливки тим жіночкам, які мають домашніх ревнивців.
Або – цей чоловік справді купив квітку, а панянка, з якою він мав зустрітися, не прийшла, тому він вирішив її подарувати, аби не викинути у смітник.
Або – цей чоловік займається окультними практиками, і троянда насправді з свіжої могили на цвинтарі, і він робитиме, байдуже кому і «на що», аби лиш полегшити тягар знань, що передані у спадок чи набуті, завдяки тематичним книжечкам.
Або – цей Донжуан так виховує впевненість у собі, йому не важко купити кілька троянд і завести нові знайомства, адже у нас дівчат багато і небалуваних. А так – квітку подаровано – враження справлено. А там і до кави разом недалеко.
Або – цей чоловік вирішив зробити щось хороше, от просто записався на курси (не пікапу), а як розвинути впевненість в собі, знати своє призначення, і це свого роду практичне заняття. Даруй і спостерігай.
Каті лишалося лише здогадуватися про справжні мотиви несподіваного подарунку, але дівчина упіймала себе на думці, як давно їй не дарували квіти просто так, не тому, що є якийсь офіційний привід чи причина, а без будь-яких причин…
- Еххх… - видихнула вона у липовий вечір і почимчикувала далі. Переступивши поріг квартири, вона стягнула туфлі на підборах, переодяглася у шовковий халат і пішла на кухню заварювати мятний чай. Завтра чекав новий день із загадками, несподіванками і сюрпризами. Після ванни з піною, Катя швидко заснула.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-13 16:04:09
Переглядів сторінки твору 325
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.681 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2019.01.15 22:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 23:49:30 ]
- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.
Простав тире у прямій мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2018-06-14 12:10:21 ]
так)) дяка) чомусь вони не прописалися спочатку, вже є