ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.11.12
14:26
Зірвався вітер, мов оскаженів.
Всією міццю тузає дерева.
В зелених кронах вимістив свій гнів.
Нуртує світом буря-королева.
Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,
Всією міццю тузає дерева.
В зелених кронах вимістив свій гнів.
Нуртує світом буря-королева.
Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,
2019.11.12
11:45
Агов, колеги! Є рецепт для вас!
Відкрию тайну, щоб були у курсі:
Я анапестом вилікував сказ,
Гекзаметром - два пролежня на гузні.
Викачує навроки лиш пеон,
Забудькуватість - до снаги хорею.
Від геморою - дактиль. Ой', пардон!
Відкрию тайну, щоб були у курсі:
Я анапестом вилікував сказ,
Гекзаметром - два пролежня на гузні.
Викачує навроки лиш пеон,
Забудькуватість - до снаги хорею.
Від геморою - дактиль. Ой', пардон!
2019.11.12
10:34
Кацапа видає не сила духу,
а п’яна неупевнена хода
і перегар, коли воно під муху
і язикате, і туге на вухо
не чує, що Росія – це орда.
Це видає і дика поведінка.
Але існує нація така,
а п’яна неупевнена хода
і перегар, коли воно під муху
і язикате, і туге на вухо
не чує, що Росія – це орда.
Це видає і дика поведінка.
Але існує нація така,
2019.11.12
09:37
Сьогодні я ще більше ніж учора
тебе люблю, моє життя, люблю.
Поглянь, коханий, ліхтаря опора
з туману ліпить бабу снігову.
У Маріїнськім парку надвечір'ям
гуляєм поміж стомлених алей.
Сховала далеч золоте сузір'я -
тебе люблю, моє життя, люблю.
Поглянь, коханий, ліхтаря опора
з туману ліпить бабу снігову.
У Маріїнськім парку надвечір'ям
гуляєм поміж стомлених алей.
Сховала далеч золоте сузір'я -
2019.11.12
08:21
Знов надія у серці гасне
І нуртує тривоги гребінь…
…Він приходить до мене вчасно,
Й не з’являється без потреби.
Я не знаю, якого Він рангу
І чи жде похвали від Бога.
Кажуть, в кожного є свій ангел,
І нуртує тривоги гребінь…
…Він приходить до мене вчасно,
Й не з’являється без потреби.
Я не знаю, якого Він рангу
І чи жде похвали від Бога.
Кажуть, в кожного є свій ангел,
2019.11.12
06:55
Мій брат по крові каже: - Напиши
Про безпринципну зраду чорнороту.
Бо знову хочуть миру торгаші
З Росією, із сатаною, з чортом.
Кацап однині вже не тать, а ксен,
Ріднею стала лексика обсценна.
Цей мир війну у Київ принесе
Про безпринципну зраду чорнороту.
Бо знову хочуть миру торгаші
З Росією, із сатаною, з чортом.
Кацап однині вже не тать, а ксен,
Ріднею стала лексика обсценна.
Цей мир війну у Київ принесе
2019.11.12
05:22
Мудрість іде не зі сходу,
М’яко ступаючи в душу
Світоч, що ллється з народу
Визнати мудрістю мушу.
Хто не вбиває дитину,
Старість вітає привітно,
Бачить у жінці – людину,
Що біля донечки квітне.
М’яко ступаючи в душу
Світоч, що ллється з народу
Визнати мудрістю мушу.
Хто не вбиває дитину,
Старість вітає привітно,
Бачить у жінці – людину,
Що біля донечки квітне.
2019.11.12
05:11
Г. С...
Пригадаю коли-небудь
І коханій розповім
Про хмаринок рух у небі
Несподівано блідім.
Без надуманих колізій,
Також любій розкажу,
Як дощу густа завіса
Пригадаю коли-небудь
І коханій розповім
Про хмаринок рух у небі
Несподівано блідім.
Без надуманих колізій,
Також любій розкажу,
Як дощу густа завіса
2019.11.11
21:16
Дерева похилились у поклоні -
Рвав вітер. Він нагадував хто пан
Остання качка Чіо-чіо-сан
Крилами затуляє очі сонні
Своєму сину. Завтра відлетить
Вона — навік. У нього все ще буде
На протягах риплять хребти хвіртки
Рипкий той голос плещеться в
Рвав вітер. Він нагадував хто пан
Остання качка Чіо-чіо-сан
Крилами затуляє очі сонні
Своєму сину. Завтра відлетить
Вона — навік. У нього все ще буде
На протягах риплять хребти хвіртки
Рипкий той голос плещеться в
2019.11.11
20:45
Жалі і сум людей не надихають.
Коли сльозава настає пора,
а душі переповнює жура,
усі вони поезію чекають.
І хай дощі ідуть як із відра,
а сиві хмари небо укривають –
зійде зоря і сльози висихають,
Коли сльозава настає пора,
а душі переповнює жура,
усі вони поезію чекають.
І хай дощі ідуть як із відра,
а сиві хмари небо укривають –
зійде зоря і сльози висихають,
2019.11.11
18:44
Володимир Висоцький. «Аліса»
Знайте: всі колись втекли,
наче заїнько-вухань,
від стрибальної шкали
для уцінки їхніх знань.
У когось в зубах - лосось,
Знайте: всі колись втекли,
наче заїнько-вухань,
від стрибальної шкали
для уцінки їхніх знань.
У когось в зубах - лосось,
2019.11.11
17:37
На дубі за вікном усівся крук
І каркає на розпашілу жінку.
Начаклувала відьма, що помру
У триста років з нею ув обнімку.
І став за мить одну немилим світ,
Затемнений печальною габою.
Бо й тисячі із нею мало літ
І каркає на розпашілу жінку.
Начаклувала відьма, що помру
У триста років з нею ув обнімку.
І став за мить одну немилим світ,
Затемнений печальною габою.
Бо й тисячі із нею мало літ
2019.11.11
17:12
Захаращена Мова Істини...
Із обачністю кимсь описане
Час від часу перевізники… і
Ще озброєні перосписами...
Хай потомлені, неба кольору
Врата з вікнами надзвичайними
На відвідинах кури-бройлери…
Із обачністю кимсь описане
Час від часу перевізники… і
Ще озброєні перосписами...
Хай потомлені, неба кольору
Врата з вікнами надзвичайними
На відвідинах кури-бройлери…
2019.11.11
15:48
Змирала осінь айстрами скупими.
Летіли ген за обрій журавлі.
Пустими вікнами халупки хаменіли,
як бегемоти, на вечірнім тлі.
За греблею упали в річку хмари,
набралися холодної води.
Потоне це нещасне "Монте-Карло"
як не в дощах, то з іншої біди.
Летіли ген за обрій журавлі.
Пустими вікнами халупки хаменіли,
як бегемоти, на вечірнім тлі.
За греблею упали в річку хмари,
набралися холодної води.
Потоне це нещасне "Монте-Карло"
як не в дощах, то з іншої біди.
2019.11.11
11:06
Фантастичні гіацинти
уночі мара пряде.
Я повинна знати з ким ти,
в скільки прийдеш, зараз - де?
Хочу душу розпізнати,
про що мрієш, мислиш теж?
Що тобі співала мати,
уночі мара пряде.
Я повинна знати з ким ти,
в скільки прийдеш, зараз - де?
Хочу душу розпізнати,
про що мрієш, мислиш теж?
Що тобі співала мати,
2019.11.11
10:18
Командує ординець зграї "Плі!".
Умер без болю. Мабуть, пощастило.
Мене згребли підпилі москалі
У вириту для ангелів могилу.
Між бути і не бути - грань тонка...
Увись лечу не сам, а з вірним другом.
Та небеса гукнули" - Зачекай!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Умер без болю. Мабуть, пощастило.
Мене згребли підпилі москалі
У вириту для ангелів могилу.
Між бути і не бути - грань тонка...
Увись лечу не сам, а з вірним другом.
Та небеса гукнули" - Зачекай!"
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.11.06
2019.11.03
2019.11.03
2019.10.31
2019.09.28
2019.09.27
2019.09.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Вірші
/
музика*
Червоний телефон (Love)
Сидячи на пагорбі
Бачу люди мруть собі
Іти потойбіч ліпше було би
Із пальцем убік
Вірю я у магію
Бо вона швидка мов ртуть
Не треба сили при гіпнозі, так
Поглянь в очах
Що там бачиш
Як тобі взагалі?
Я чуюсь фейком, як мене звуть філ
Чи навіть білл
Тут життя вир
День йде за днем
Не знаю, чи я живу, чи то
Все начебто би
Життя моє бува примарним
Якщо гадаєш, я щасливий
Барв мене (жовтим)(синім)
Тут я був раз
Тут був два рази
Не знаю, три – чотири або
П’яти вже досить, чи
Я граюсь із номерами
Аніж мене лічити
Ліпше скинь
Без потреб ділити день
Будь-коли мені окей
Не хочу, щоби ти займав мій час
Так не гаразд
Вони зачиняють тебе
Вони викидають ключі
Гадаю, хто їхня здобич завтра, я чи ви?
Ми всі притомні та хочемо на волю
Волю... волю... волю... волю
Волю... волю... волю... волю
(всі діти божі прагнуть бо волі)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Червоний телефон (Love)
Сидячи на пагорбі
Бачу люди мруть собі
Іти потойбіч ліпше було би
Із пальцем убік
Вірю я у магію
Бо вона швидка мов ртуть
Не треба сили при гіпнозі, так
Поглянь в очах
Що там бачиш
Як тобі взагалі?
Я чуюсь фейком, як мене звуть філ
Чи навіть білл
Тут життя вир
День йде за днем
Не знаю, чи я живу, чи то
Все начебто би
Життя моє бува примарним
Якщо гадаєш, я щасливий
Барв мене (жовтим)(синім)
Тут я був раз
Тут був два рази
Не знаю, три – чотири або
П’яти вже досить, чи
Я граюсь із номерами
Аніж мене лічити
Ліпше скинь
Без потреб ділити день
Будь-коли мені окей
Не хочу, щоби ти займав мій час
Так не гаразд
Вони зачиняють тебе
Вони викидають ключі
Гадаю, хто їхня здобич завтра, я чи ви?
Ми всі притомні та хочемо на волю
Волю... волю... волю... волю
Волю... волю... волю... волю
(всі діти божі прагнуть бо волі)
примітка:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Пісня Мосту з 59ї Стріт (Simon & Garfunkel)"
• Перейти на сторінку •
"Яскравий полудень (The Kinks)"
• Перейти на сторінку •
"Яскравий полудень (The Kinks)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0882 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0882 seconds