Чи все насправді так
Чи щось фантазія
Хоч провалися
Не втечеш від реальності
Очі земні
До неба здійми й сягни
Я лиш безпутник, не варто співчуттів
Завше тихо йшов, тихо йду
Не вгорі, не внизу
Вітер віє світом, де нема потреби мені, мені

Мамо, вчинив я смерть
У лице наган навів
Стрелив я, загинув він
Мамо, ось життя пролог ─
Відкинути й покинути усе
Мамо, ну-у
Змирися і не плач
Якщо я завтра не вернусь додому
Перемовч, перемовч, у сльозах нема потреби

Часе, ти надійшов
По спині в’ється жах
З болю в герці повсякчас
Люди, прощавайте ─ я вам ніхто
Обертаюся відтак лицем до скрут
Мамо, нуу (вітер віє світом)
А життя триває
Часом ліпше б його зовсім не було

Бачте маленький силует людини ген
Скарамуш! Скарамуш! Він танцює фанданґо!
Блискавиця & грім ─ непереливки усім
Ґалілео, Ґалілеє
Ґалілео, Ґалілеє
Ґалілеє Фіґаро ─ славіть його!

Я син безпутний, хто таких любить
Він лиш безпутник із простої сім’ї
Вирятуйте його від страхоти
Тихо йшов, тихо йду ─ миром відпустіть
Із миром! ні, не відпускай його ─ хай би йшов
Із миром! не відпускай його ─ хай би йшов
Із миром! не відпускай його ─ відпусти!
Не пускай його ─ відпусти (не вір)
Не пускай його ─ відпусти!
Не відпустять, ні ─ о-о-о
Ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні
О мамаміа, мамаміа, мамаміа, відпустіть!
Велзевул свого дідька нав’язав мені
мені, мені

Всі оці ваші камені й плювки
Всі оці ваші кохання й вироки
О леле ─ ви тут всі проти мене
Я прагну від вас ─ я прагну від вас, хоч куди

Бо нема потреби
Бачите самі
Бо нема потреби ─ ні, нема потреби мені

Світом віє вітер . . . .




 

 




 
примітка:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.