Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
2026.05.09
09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
2026.05.09
09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
2026.05.08
23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
2026.05.08
21:05
Марія Вега (1898-1980)
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
2026.05.08
20:33
За обрієм шукань, уже не перших,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,
2026.05.08
18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
2026.05.08
17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
/
музика*
Богемська Рапсодія (Queen)
Чи все насправді так
Чи щось фантазія
Хоч провалися
Не втечеш від реальності
Очі земні
До неба здійми й сягни
Я лиш безпутник, не варто співчуттів
Завше тихо йшов, тихо йду
Не вгорі, не внизу
Вітер віє світом, де нема потреби мені, мені
Мамо, вчинив я смерть
У лице наган навів
Стрелив я, загинув він
Мамо, ось життя пролог ―
Відкинути й покинути усе
Мамо, ну-у
Змирися і не плач
Якщо я завтра не вернусь додому
Перемовч, перемовч, у сльозах нема потреби
Часе, ти надійшов
По спині в’ється жах
З болю в герці повсякчас
Люди, прощавайте ― я вам ніхто
Обертаюся відтак лицем до скрут
Мамо, нуу (вітер віє світом)
А життя триває
Часом ліпше б його зовсім не було
Бачте маленький силует людини ген
Скарамуш! Скарамуш! Він танцює фанданґо!
Блискавиця & грім ― непереливки усім
Ґалілео, Ґалілеє
Ґалілео, Ґалілеє
Ґалілеє Фіґаро ― славіть його!
Я син безпутний, хто таких любить
Він лиш безпутник із простої сім’ї
Вирятуйте його від страхоти
Тихо йшов, тихо йду ― миром відпустіть
Із миром! ні, не відпускай його ― хай би йшов
Із миром! не відпускай його ― хай би йшов
Із миром! не відпускай його ― відпусти!
Не пускай його ― відпусти (не вір)
Не пускай його ― відпусти!
Не відпустять, ні ― о-о-о
Ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні
О мамаміа, мамаміа, мамаміа, відпустіть!
Велзевул свого дідька нав’язав мені
мені, мені
Всі оці ваші камені й плювки
Всі оці ваші кохання й вироки
О леле ― ви тут всі проти мене
Я прагну від вас ― я прагну від вас, хоч куди
Бо нема потреби
Бачите самі
Бо нема потреби ― ні, нема потреби мені
Світом віє вітер . . . .
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Богемська Рапсодія (Queen)
Чи все насправді так
Чи щось фантазія
Хоч провалися
Не втечеш від реальності
Очі земні
До неба здійми й сягни
Я лиш безпутник, не варто співчуттів
Завше тихо йшов, тихо йду
Не вгорі, не внизу
Вітер віє світом, де нема потреби мені, мені
Мамо, вчинив я смерть
У лице наган навів
Стрелив я, загинув він
Мамо, ось життя пролог ―
Відкинути й покинути усе
Мамо, ну-у
Змирися і не плач
Якщо я завтра не вернусь додому
Перемовч, перемовч, у сльозах нема потреби
Часе, ти надійшов
По спині в’ється жах
З болю в герці повсякчас
Люди, прощавайте ― я вам ніхто
Обертаюся відтак лицем до скрут
Мамо, нуу (вітер віє світом)
А життя триває
Часом ліпше б його зовсім не було
Бачте маленький силует людини ген
Скарамуш! Скарамуш! Він танцює фанданґо!
Блискавиця & грім ― непереливки усім
Ґалілео, Ґалілеє
Ґалілео, Ґалілеє
Ґалілеє Фіґаро ― славіть його!
Я син безпутний, хто таких любить
Він лиш безпутник із простої сім’ї
Вирятуйте його від страхоти
Тихо йшов, тихо йду ― миром відпустіть
Із миром! ні, не відпускай його ― хай би йшов
Із миром! не відпускай його ― хай би йшов
Із миром! не відпускай його ― відпусти!
Не пускай його ― відпусти (не вір)
Не пускай його ― відпусти!
Не відпустять, ні ― о-о-о
Ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні
О мамаміа, мамаміа, мамаміа, відпустіть!
Велзевул свого дідька нав’язав мені
мені, мені
Всі оці ваші камені й плювки
Всі оці ваші кохання й вироки
О леле ― ви тут всі проти мене
Я прагну від вас ― я прагну від вас, хоч куди
Бо нема потреби
Бачите самі
Бо нема потреби ― ні, нема потреби мені
Світом віє вітер . . . .
оригінальний текст: * Bohemian Rhapsody *
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
