ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Ільчук (2000) / Вірші

 ***
літній вечір лікує денну втому
і місяць сьогодні - всевидяче око небес
вечірнє місто - любов, папіроси, балкони
вечірнє місто - суміш чужих адрес

у сірих будинках лишилося трохи шарму
бо хтось у затхлій квартирі вмикнув ноктюрн
і навіть електростовпи відчистили карму
собі, бо дроти їх - кустарна подоба струн

опалове небо в желейний випало осад
липневе повітря липне і глушить звук

ти ходиш під перевернутим синім келихом
що вислизнув із чиїхось тремтячих рук

01.08.2018




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-08-15 12:43:16
Переглядів сторінки твору 4507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.767 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.767 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2020.01.26 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-16 23:45:06 ]
Ірино

я люблю аритмію, і сповідаю її, щодо інших - не певний 100%, тобто це не запорука масового успіху

я прекрасно розумію, що таке off-key ~ моменти, і потроху практикую, вжеж, а щодо думки загалу - Вам скоріше всього вкажуть на це, як на недолік

мені подобається, як Ви пишете, хоч тут нічого такого особливо на позір, здавалося б насправді, але


хоч я не знаю, яка у Вас місія чи мета, наскільки Вам цікавий цей сайт, чи то наскільки важливе життя на нім, хоч може здаватися, що його особливо нема, часом

тут, на сайті, є по суті декілька центробіжних сторін, які змагаються одне з одним, але я не беру участь у цих змаганнях, оцінок не можу ставити, бо сам відмовився від оцінювання, критикою не займаюся, бо не бачу в тім змісту, відверто

але якщо Вам теє все цікаво - конкуренція, оцінки, критика, менторство, інтриги, дрязги etc., можете все це запросто випробувати, авжеж


дерзайте)


*

широ Ваш,

СМ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Ільчук (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-17 00:04:20 ]
Дякую, що приділяєте час моїй *поки такій зеленій* творчості. Розумію, що аритмічність - цукерка не для широких мас, проте інколи щось штовхає звертати у її бік. Не можу сказати, що збираюся змагатися із кимось, адже творчість - не найкраще поле для баталій, як на мене. Хоча, хто зна?.. Вдячна за таку розгорнуту реакцію)

Із найліпшими побажаннями,
Ірина

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ангеліна Федоренчик (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-17 22:16:36 ]
Дуже атмосферно. Особливо, оці всі метафори, а останні рядки влучно дають відчуття завершеності твору. Саме так, як я люблю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Ільчук (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-17 23:29:05 ]
Спасибі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Дубровський (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-27 21:16:30 ]
Мені теж подобається цей вірш за нестандартне мислення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Ільчук (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-27 22:45:40 ]
Щиро дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 21:32:03 ]
Як би ж над цим віршем попрацювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Ільчук (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-27 22:50:38 ]
Завжди готова вислухати, якщо маєте певні поради)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 22:03:12 ]
сподобалася образність твору - відчула все

останні два рядки вибилися з ритму, і то не зовсім аритмія - вона інша, а тут чогось не вистачило, щоб сказати, що кінцівка поетична


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 22:07:50 ]
тут нема якогось магістрального ритму, Ларисо
кожен рядок якби навпомацки, щось у цьому є
хотілося би може якоїсь більшої певності, рішучості
але ж авторка початківець, по-перше
а по-друге, можна звісно машинізувати вправність
от тільки чи не загубиться щось при цім
питання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 22:21:09 ]
згодна, що, виправляючи, можна загубити

і все ж я насолоджувалась даним твором, смакувала окремі знахідки, аж поки не дійшла до тих двох рядків, а вони взяли - і знищили весь кайф, про що й кажу))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 22:30:25 ]
ну так, авторка недосвідчена, про що прямо і говорить сама

загалом, це чудова нагода майстрам приділити якусь би увагу
до дитини
і НІ, це НЕ клон СМ, якщо хтось раптом аж так би спереживався

це реально класичний випадок молодого автора
на якого на теперішньому ПМі начхати метрам
які перейняті хіба власною параноєю, вже якось так
виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Ільчук (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-27 23:06:21 ]
Спасибі за розуміння і такі чудові відгуки!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Ільчук (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-27 23:04:55 ]
Дякую за коментарі! Зміна ритму у останніх рядках була осмисленим рішенням. На мій погляд, це навпаки додає відчуття завершеності поетичному твору, але читач сприймає усе зовсім по-іншому, тому згідна, що дещо може різати вуха. Буду працювати над гармонійністю звучання.