ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті «журавлі», що пакують двохсотих.
Не радує літо і тиша

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Егоїст
В рідне селище Корчі
Син заїхав по харчі.
Тож поклали в сумку
Кролика та курку,
Качку, гуску, шинку,
І пузату диньку.
Баночку сметани,
різні марципани.
сиру, ковбаси кілець.

«Що?! Всього лоток яєць?
Кури не несуться?
Трухане - поб'ються!
Це вам не котлети!
Заверніть в газети,
Пильно гляньте, мамо,
Щось поклажі мало?
Що? Забули сало?
Ви мене дістали!
Як тут будеш ситим?
Досить говорити
Про своє коліно,
Утрамбуйте щільно,
Щоб вмістити пляшку.
Ні, не буде тяжко!
Дайте невеличку
Та несіть заничку.
Не діждешся й хрону,
Хоч не їдь додому!
Покладіть ще меду,
Яблука не треба!
Потовчете яйця,
Блискавку не вдасться
Застібнуть напевно..
Ось і так щоденно.
Ворушіться швидше,
Стежкою в Ставище
Довго шкутильгати!

Співчуває мати:
«Важко без машини».

«Мамо, спрямте спину,
Замотайте ногу
І гайда в дорогу».

Син не переймався,
Татко хоч не Тайсон,
Призвіще - Бамбула,
Ще допре баула.

Хто, скажіть, у тому винен.
Що в батьків така дитина?
Зліпиш із черствого тіста -
Будеш мати егоїста!
2017р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-18 19:11:58
Переглядів сторінки твору 1849
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.606 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.688 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.07.21 07:27
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:14:59 ]
Повчальна весела і сумна історія. Від такого насіння споживачі бездушні і родяться.
Не зрозуміло трохи, яку ногу замотали - свинячу в сумку чи свою, щоб легше йти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 10:34:57 ]
Дякую, дорогий, Ярославе, за рецензію! Ти знаєш, як я ціную твою думку. Про больне коліно мами говориться у тексті раніше, тому я думала, ща буде зрозуміло. Вірш динамічний, складів мало, складається з коротких фраз, але я щось придумаю, щоб було зрозуміло у кого болить.
нога!:))) Ще раз гарно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 08:36:54 ]
Хочу надрукувати збірочку гуморесок, тому буду викладати на своїй сторінці тексти. Розумію, що це не висока поезія, але цей жанр існує в українській літературі. Українці гарно сприймають і розуміють гумор, тому сподіваюсь на вашу підтримку, дорогі пеемівці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-20 00:36:39 ]
Загадку приніс я вам)))
Що там егоїстове
гарно виглядає?
Совісті немає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-20 09:31:06 ]
Дякую, Серго! Одна дитина - один егоїст, двоє - два егоїста. Так завжди каже мій син.:)
Краще піаніста, а ніж егоїста.:)