ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Грішна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Грішна
Я визнаю, що грішна, а не свята, лежу у його обіймах на простирадлах, які потім пахнутимуть ним. І я зумисне не буду міняти кілька днів їх, аби присутність запаху коханого тіла була поруч.
Обійми затишні, його тепле і важке тіло мене зігріваючи притисло до прохолодної тканини. І це саме той момент, коли хочеться промовити: «зупинися, мить, ти прекрасна!»
Ми просто лежимо і мовчимо. Кожен про своє. Я прокручую у голові відчуття від близькості, що була з півгодини тому, а може, й не півгодини, бувають моменти, коли не хочеться контролювати час, метушитися і спішити. І зараз саме цей момент.
Ми не спимо. Я прокручую знову у голові епізоди дійства, що відбулося, як він починав мене роздягати, як гаряче дихання ковзнуло по моєму оголеному плечеві.
Як поцілунки посипалися на голову, обличчя, волосся, вуста, шию і нижче.
Гарячі сильні руки схопили мене, і я невагомою пір'їною перенеслася і опинилася у ліжку.
Знайомий, наче моя рука чи інша частина тіла, рідний на запах і смак, на вагу і дотик чоловік, ніби ми одне ціле, у цьому просторі і часі поєднані нарешті пристрастю.
Дихання порушує тишу, стук сердець, шелест тіл на простирадлах і рипіння ліжка.
Тепер я, спокійна і врівноважена ним, згадую про деякі цікаві речі.
Мені тридцять п'ять і я зізнаюся собі у своїх слабкостях і сміливих нетипових думках. Згадую, як недосвідчена, зв'язалася з ровесником, який став моїм першим чоловіком, а потім зізнався мені в романі з жінкою, яка на пятнадцять років була старша за нас.
Тоді я не розуміла, як двадцятирічний хлопець може хотіти дорослу жінку.
Нині ж з висоти свого віку розумію, що думки про молоде і пружне тіло мене все частіше навідують. І я пробачаю йому.
Бо зараз досвід грає на мою користь, і хоча двадцятирічні не надто привабливі, як і тоді, але вектор уваги повернув у сторону молодших за мене чи однолітків.
І я кайфую від спілкування з молодшими за себе. Кайфую і йду далі.
Вмикаю пісню, німецькою, мелодійну і романтичну. Вона мені нагадує про ще одну незрозумілу пристрасть до подруги. Ми вчилися разом, тепер вона мешкає в далекому Кьольні. Тоді я соромилася того, які почуття у мене викликала ця дівчина, соромилася, але хотіла... насправді цього... Загалом мене вабило дві персони жіночого роду за мої тридцять пять, це було справжнім відкриттям для мене, і я інколи фантазувала, але ніколи не пробувала.
Мені не соромно витягувати свої скелети і розглядати, я періодично це роблю, аби краще зрозуміти себе.
І пробачаю собі, бо про багато речей нам нав'язано думку, що вони брудні і аморальні. Як і секс. Почуватися брудною і нехорошою дівчинкою мені довелося довго. Я ніяк не могла змиритися з тим, що я виросла і у мене є елементарні фізіологічні потреби, як і прагнення тілесного контакту. Я відсторонювалася від свого лібідо, відгороджувалася, поки не стрівся той, хто показав, що це нормально, природно і приємно. І я розцвіла.
Ми «ростемо» разом, і це мене тішить. Ми насолоджуємося разом.
І навіть «моя ти безтолкова сучка» з його вуст звучить сексуально і хвилююче. Мене запалює це, вивільняється спляча темна сторона, і я можу дозволити бути собі вільною, поганою чи хорошою – залежно від настрою. Внутрішня свобода – це прекрасно!
Обійми затишні, його тепле і важке тіло мене зігріваючи притисло до прохолодної тканини. І це саме той момент, коли хочеться промовити: «зупинися, мить, ти прекрасна!»
Ми просто лежимо і мовчимо. Кожен про своє. Я прокручую у голові відчуття від близькості, що була з півгодини тому, а може, й не півгодини, бувають моменти, коли не хочеться контролювати час, метушитися і спішити. І зараз саме цей момент.
Ми не спимо. Я прокручую знову у голові епізоди дійства, що відбулося, як він починав мене роздягати, як гаряче дихання ковзнуло по моєму оголеному плечеві.
Як поцілунки посипалися на голову, обличчя, волосся, вуста, шию і нижче.
Гарячі сильні руки схопили мене, і я невагомою пір'їною перенеслася і опинилася у ліжку.
Знайомий, наче моя рука чи інша частина тіла, рідний на запах і смак, на вагу і дотик чоловік, ніби ми одне ціле, у цьому просторі і часі поєднані нарешті пристрастю.
Дихання порушує тишу, стук сердець, шелест тіл на простирадлах і рипіння ліжка.
Тепер я, спокійна і врівноважена ним, згадую про деякі цікаві речі.
Мені тридцять п'ять і я зізнаюся собі у своїх слабкостях і сміливих нетипових думках. Згадую, як недосвідчена, зв'язалася з ровесником, який став моїм першим чоловіком, а потім зізнався мені в романі з жінкою, яка на пятнадцять років була старша за нас.
Тоді я не розуміла, як двадцятирічний хлопець може хотіти дорослу жінку.
Нині ж з висоти свого віку розумію, що думки про молоде і пружне тіло мене все частіше навідують. І я пробачаю йому.
Бо зараз досвід грає на мою користь, і хоча двадцятирічні не надто привабливі, як і тоді, але вектор уваги повернув у сторону молодших за мене чи однолітків.
І я кайфую від спілкування з молодшими за себе. Кайфую і йду далі.
Вмикаю пісню, німецькою, мелодійну і романтичну. Вона мені нагадує про ще одну незрозумілу пристрасть до подруги. Ми вчилися разом, тепер вона мешкає в далекому Кьольні. Тоді я соромилася того, які почуття у мене викликала ця дівчина, соромилася, але хотіла... насправді цього... Загалом мене вабило дві персони жіночого роду за мої тридцять пять, це було справжнім відкриттям для мене, і я інколи фантазувала, але ніколи не пробувала.
Мені не соромно витягувати свої скелети і розглядати, я періодично це роблю, аби краще зрозуміти себе.
І пробачаю собі, бо про багато речей нам нав'язано думку, що вони брудні і аморальні. Як і секс. Почуватися брудною і нехорошою дівчинкою мені довелося довго. Я ніяк не могла змиритися з тим, що я виросла і у мене є елементарні фізіологічні потреби, як і прагнення тілесного контакту. Я відсторонювалася від свого лібідо, відгороджувалася, поки не стрівся той, хто показав, що це нормально, природно і приємно. І я розцвіла.
Ми «ростемо» разом, і це мене тішить. Ми насолоджуємося разом.
І навіть «моя ти безтолкова сучка» з його вуст звучить сексуально і хвилююче. Мене запалює це, вивільняється спляча темна сторона, і я можу дозволити бути собі вільною, поганою чи хорошою – залежно від настрою. Внутрішня свобода – це прекрасно!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію