ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Грішна
Я визнаю, що грішна, а не свята, лежу у його обіймах на простирадлах, які потім пахнутимуть ним. І я зумисне не буду міняти кілька днів їх, аби присутність запаху коханого тіла була поруч.
Обійми затишні, його тепле і важке тіло мене зігріваючи притисло до прохолодної тканини. І це саме той момент, коли хочеться промовити: «зупинися, мить, ти прекрасна!»
Ми просто лежимо і мовчимо. Кожен про своє. Я прокручую у голові відчуття від близькості, що була з півгодини тому, а може, й не півгодини, бувають моменти, коли не хочеться контролювати час, метушитися і спішити. І зараз саме цей момент.
Ми не спимо. Я прокручую знову у голові епізоди дійства, що відбулося, як він починав мене роздягати, як гаряче дихання ковзнуло по моєму оголеному плечеві.
Як поцілунки посипалися на голову, обличчя, волосся, вуста, шию і нижче.
Гарячі сильні руки схопили мене, і я невагомою пір'їною перенеслася і опинилася у ліжку.
Знайомий, наче моя рука чи інша частина тіла, рідний на запах і смак, на вагу і дотик чоловік, ніби ми одне ціле, у цьому просторі і часі поєднані нарешті пристрастю.
Дихання порушує тишу, стук сердець, шелест тіл на простирадлах і рипіння ліжка.
Тепер я, спокійна і врівноважена ним, згадую про деякі цікаві речі.
Мені тридцять п'ять і я зізнаюся собі у своїх слабкостях і сміливих нетипових думках. Згадую, як недосвідчена, зв'язалася з ровесником, який став моїм першим чоловіком, а потім зізнався мені в романі з жінкою, яка на пятнадцять років була старша за нас.
Тоді я не розуміла, як двадцятирічний хлопець може хотіти дорослу жінку.
Нині ж з висоти свого віку розумію, що думки про молоде і пружне тіло мене все частіше навідують. І я пробачаю йому.
Бо зараз досвід грає на мою користь, і хоча двадцятирічні не надто привабливі, як і тоді, але вектор уваги повернув у сторону молодших за мене чи однолітків.
І я кайфую від спілкування з молодшими за себе. Кайфую і йду далі.
Вмикаю пісню, німецькою, мелодійну і романтичну. Вона мені нагадує про ще одну незрозумілу пристрасть до подруги. Ми вчилися разом, тепер вона мешкає в далекому Кьольні. Тоді я соромилася того, які почуття у мене викликала ця дівчина, соромилася, але хотіла... насправді цього... Загалом мене вабило дві персони жіночого роду за мої тридцять пять, це було справжнім відкриттям для мене, і я інколи фантазувала, але ніколи не пробувала.
Мені не соромно витягувати свої скелети і розглядати, я періодично це роблю, аби краще зрозуміти себе.
І пробачаю собі, бо про багато речей нам нав'язано думку, що вони брудні і аморальні. Як і секс. Почуватися брудною і нехорошою дівчинкою мені довелося довго. Я ніяк не могла змиритися з тим, що я виросла і у мене є елементарні фізіологічні потреби, як і прагнення тілесного контакту. Я відсторонювалася від свого лібідо, відгороджувалася, поки не стрівся той, хто показав, що це нормально, природно і приємно. І я розцвіла.
Ми «ростемо» разом, і це мене тішить. Ми насолоджуємося разом.
І навіть «моя ти безтолкова сучка» з його вуст звучить сексуально і хвилююче. Мене запалює це, вивільняється спляча темна сторона, і я можу дозволити бути собі вільною, поганою чи хорошою – залежно від настрою. Внутрішня свобода – це прекрасно!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-02 15:08:36
Переглядів сторінки твору 3646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.371 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 5.254 / 5.5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 15:59:43 ]
Когось такі сповіді не на жарт стривожать. Скажуть - ми святенники. У нас одна поезія в голові чи ще якась дурня. А наспрапвді - це нещасні, позбавлені тепла і ласки люди, на яких інколи страшно дивитися такі вони настовбурчено-войовничі та зачохлені у морок власної кволості духу та тіла. А Ви - молодець! Ворушіть той монастир людських дущ, гоніть монашок на світло. Хай хоч на старість навчаться пізнати радощі цього незбагненно прекрасного життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-02 17:45:07 ]
Ми живі, і випустити себе отак - а не агресією на світ - це таки хороший метод. Дозволити собі з коханою людиною експерименти, а не ходити і бурчати. І почуватися просто вільним!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 16:43:56 ]
Супер, маладца!))) Мені було 16 ,
а подобались двадцятирічні жінки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-02 17:41:54 ]
+4 роки то не різниця, от 10 то вже таки є трохи, але теж, дивлячись у якому віці хто


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 20:20:05 ]
Хотіла написати, що сподобалось, та мову відібрало, мабуть, що не вільна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-02 21:19:08 ]
я зрозуміла без слів, вдячна Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-03 23:12:33 ]
Покайтеся та на колінах мені, о Віто Парфенович!!! Я накладу єпітимію, покривши Вас єпітрахілью... І Ви почнете писати щиросердноквітометафорячі вірші і навіть у кумканні жабеняток почуєте солов"їний спів... А ІНАКШЕ- НЕ ПОЧУЄТЕ!!!!!!!!!!!!!!!)))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-04 22:40:51 ]
Серго підсів на прозу Парфенович


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-04 00:01:44 ]
Для необізнаних Єпитрахи́ль[1][2][3] (варіанти написання «єпітрахиль», «єпітрахіль»)[2], а також попи́нка (грец. επιτραχηλιον — «те, що навколо шиї») — приналежність богослужбового облачення православного священика і єпископа — довга стрічка, що огинає шию і обома кінцями спускається на груди.
Вікіпедія)))