ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Семенко
2019.05.24 19:45
Коли скоробіжна розсудливість сходить на нас,
уривки розмов, що блукають на сходових клітках,
вночі поміж сльоти, мокречі, багна,
народиться голос тендітно високий і світлий.

Крізь осад намулу проб'ється нове джерело,
воскресша краплина уперте кам

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 15:02
Кекси медові, третина банана,
склянка цикорію... і голоднеча.
Сукню курортну приміряла - рано...
Котик лягає на музоньки плечі.

Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
Я - легковажна і непереможна -

Марія Дем'янюк
2019.05.24 11:56
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцизу,
розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
Аж до

Ірина Білінська
2019.05.24 11:24
Вона прийшла у понеділок.
О, як же я її чекав!
Душа, окрилена, злетіла,
Неначе Бог її підняв.

Вона була дзвінка і зріла,
В обіймах чистої весни.
А ніжний запах її тіла

Віктор Кучерук
2019.05.24 07:38
Доцвітають весняні квіти,
Час вже літнім цвісти поспів, –
А від тебе самі привіти,
З побажаннями гарних снів.
А від тебе, моя відрадо,
Лиш рої неприкаяних слів
То розгадую, як шаради,
То нема до розгадок шляхів.

Ярослав Чорногуз
2019.05.24 00:01
В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі
Розливають пахощі свої,
Це кохання диво в нас розквітло!

Я забув од захвату слова,
Розтопилися страждання гори.
Бог Ярило нам подарував

Тетяна Левицька
2019.05.23 23:28
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
у долині прохолодне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, подар

Іван Потьомкін
2019.05.23 21:07
Лапатий сніг січе у січні.
Зима найбільш лютує в лютім.
Береза частує соком в березні.
Кульбабами та розмаїттям квітів дарує квітень.
У травні трава у зріст людини.
У червні черви розпушують старанно землю.
А в липні схиляє віти липа, обтяжена запах

Ірина Залюбовська
2019.05.23 17:32
Із якої далини -
з лісових озер глибоких
і джерел зеленооких -
до людей приходять сни?

З річки темної води,
де верба купає віти,
сни зринають, а сліди

Світлана Майя Залізняк
2019.05.23 09:39
Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Бо там є чим живитися з кожного пірнання в неї. І як оминути ба

Ігор Деркач
2019.05.23 08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.

Куди не йди, усюди їхнє рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила

Олександр Сушко
2019.05.23 07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи! Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. В чому ти бачиш страх?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Серго Сокольник
2019.05.22 11:52
Як це сталося... Літній день
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались

Тетяна Левицька
2019.05.22 09:23
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Плекала літепло пташиним клекотом.
В'язала спицями з альпаки шалі,
із сонця - китиці, з роси - коралі.
Вкривала маківки сусальним золотом.

Стікала по свічі сльозою в храмі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11

Володимир Верста
2017.10.01

Ксенія Згура
2017.02.23

Андрій Кудрявцев
2017.01.02

Мирослава Шевченко
2016.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бойко (1953) / Іншомовна поезія

 Уймись, немытая
Я не хочу с Россией жить,
Пусть даже чем-то ей обязан.
Не ей дела мои судить,
И пуп земли не в ней завязан.

Уймись, немытая, окстись,
Изыдь в азийскую пучину.
Не отравляй соседям жизнь,
Оставь в покое Украину.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-21 23:06:11
Переглядів сторінки твору 750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.980 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.065 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.05.22 00:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-22 12:01:08 ]
А я сподіваюся що ця ворожнеча колись припиниться і Україна та Росія будуть сестрами

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-22 15:38:36 ]
Та вже ж були нещодавно "братскімі народамі":
"Ми з вами дружно жили,
Поки ми вам служили.
Любили ви продажних,
Послужливих хохлів."
Але кожна війна колись закінчується. Або миром або тимчасовим перемир'ям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-23 18:25:43 ]
Продажних і послужливих хохлів у нас завжди було багато, їх і зараз багато, але нам не треба бути малодушними і відповідати злом на зло, хтось має зламати це замкнене коло. Я коли спількуюся з москалями, частенько полюбляю сам прикинутися москалем, у мене це добре виходить, бо я багато різних типів перебачив за життя, і знаю мовностилістичні прийоми так би мовити, і всім українцям раджу бути хитрішими, бо не всі москалі погані, мене більше хвилюють оті продажні українці, які прислужують поганим москалям і що з цими покидьками робити? Давно пора декого прив'язати до гармати і добряче відлупцювати батогом, щоб не зраджували Батьківщину

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-23 18:45:21 ]
Я згоден, що далеко не всі москалі погані, однак ті, що перебувають зі зброєю на території України як окупанти (попри особисті якості кожного з них), є ворогами, з усіма наслідками для них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-24 12:29:35 ]
Так, ті - погані, але якщо подивитися на всю цю модель з висоти пташиного польоту, то побачимо наших хлопців, які воюють у поганенькій амуніції проти російських головорізів, які більше нічого не вміють, крім воювати і це для них просто робота, а тим часом українська та російська влада укладає таємні угоди як роздмухати полум'я ворожнечі по обидва боки кордону, маючи велике фінансове зацікавлення в продовженні братовбивства. А знаряддям у руках популістів стають обмануті люди. Я гадаю, єдиний вихід з ситуації - це історична дискусія між українським і російським народом, яка допоможе нам розплутати цей клубок і прийти до примирення і встановлення влади народу в наших країнах, бо поодинці ми слабкі та вразливі, а разом ми сильні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-12-23 18:50:22 ]
Пане Володимире, Ви знаєте, хто прикривається псевдонімом Лесь Українець? Якщо знаєте - Вас розумію. Якщо ні -- Вас не тільки я не зрозумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-23 19:21:07 ]
Таки не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-24 12:34:28 ]
Пане Сергію, не ви один такий розумний, усі вже давно здогадалися, що я агент російських спецслужб, який займається тут диверсією

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-24 20:32:30 ]
«Історична дискусія між українським і російським народом» – це якась утопія на кшталт «братской дружбы народов СССР». Я ще 56 років тому про оту дружбу писав так: «Наша дружба – як собача служба». Лише на таких засадах і можлива подібна «історична дискусія». Адже міжнародні дискусії ведуть не цілі народи, а їх представники – політики. А як люблять і поважають Україну і українців російські політики – не помічають хіба що рабиновичі та іже з ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-25 14:03:57 ]
Пане Володимире, історичні дискусії ні в жодній країні не ведуть політики, політики займаються популізмом і демагогією презентуючи себе перед наївними виборцями, а насправді використовують службове положення на користь власного бізнесу. Історичною дискусією мають займатися вчені, журналісти, письменники, і такі небораки, як ми, поети, але ми живемо в епоху прагматизму та нігілізму, а не романтизму, на жаль, і це відбивається на поезії теж - бо сучасна українська поезія як і література загалом забула про свою історичну місію і займається самолюбуванням, це називається постмодернізм, тобто канони своє віджили, настав час розкутості й свободи. Я от зараз працюю над поемою про Хмельниччину, читаю Кащенка, Шевчука, Костомарова, а кому воно треба? Та мабуть що нікому, але це мене не спиняє, бо я вірю що історична дискусія зокрема в поезії допоможе нам розплутати цей клубок взаємних образ, ось мені цікаво, яка буде відповідь польської сторони, коли у стислій поетичній формі заримувати усю правду-матку про стосунки між нашими народами у 15-16-му сторіччях? Мабуть, тим невігласам шовіністам буде вже трохи важче говорити про те, що Україна не має історії, що Україна - це польсько-російські землі і більше нічого (це цитати з коментарів під одним польськім відео про історію України на ютубі з мільйоном переглядів, до речі), коли розповісти про те, хто рятував їхній зад від бусурманів, і кого вони за те кликали бидлом і байстрюками. Хай тоді розказують про операцію Вісла і все інше, але хай не мовчать про, хто почав цю ворожнечу. Так само треба розмовляти і з москалями. Ніхто з нами не буде погоджуватися, але ми на своїх аргументах про спалення Києва Боголюбським у 1168-му, про порушення Переяславських угод російською стороною, про знущання над козаками при будівництві Петербургу, про Батурин, про Крути, про радянські репресії, про голодомор, маємо стояти твердо у будь якій ситуації коли хтось починає публічно обливати нас брудом чи верзти нісенітниці, що ми їм щось винні. Тобто, пане Володимире, я гадаю, історичну дискусію ведуть усі люди кожного дня, і ми цю дискусію поки що програємо, бо вважаємо що мовчки дутися в куточку краще, ніж стати на рівні ноги, виперти вперед груди набрати в легені повітря і вистрілити правду шовіністам в лице, бо вони звикли, що ефір належить їм, і що брехню можна говорити й ніхто її не спростує

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-25 14:05:33 ]
Пардон, не прагматизму, а цинізму - думав про одне, а написав інше

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-25 21:12:36 ]
Вже перше речення з цього розлогого коментаря : «історичні дискусії ні в жодній країні не ведуть політики, політики займаються популізмом і демагогією презентуючи себе перед наївними виборцями, а насправді використовують службове положення на користь власного бізнесу» може викликати хіба що посмішку. Адже за межами України теж є цивілізація і у багатьох випадках навіть значно вища. Якби скрізь у світі насправді були такі політики, то не існувало б так званих «розвинених країн» - вище рівня теперішньої України ніхто б і не піднявся.
Далі – щодо дискусії. Історична дискусія може бути лише на засадах взаємоповаги , але аж ніяк не грою «в одні ворота» чи «у піддавки». З ким можна дискутувати у Росії всерйоз? Якщо у Росії понад 90% підтримують Путіна, то кого репрезентують оті решта менше 10% і про що з ними можна домовлятися? Так, пропаганду вести треба, але повноцінна дискусія у найближчий час не буде результативною.
З подальшою частиною коментаря частково погоджуюся. З поляками, справді, можна і потрібно вести дискусію і навіть розраховувати на взаєморозуміння. Також і з іншими сусідами. Інша річ – Росія. Це значно вищі імперські амбіції при значно нижчому рівні цивілізації. Плюс повне ігнорування норм міжнародного права – такий собі СССР зразка ХІ сторіччя. Тішити себе ілюзіями, звичайно, приємно, – можна навіть вділяти цьому заняттю 15-20 хв. на день, а решту часу треба бути реалістами і не витрачати час намарне.
Cum principia negante non est disputantum.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-26 14:12:09 ]
Але Путіна підтримує лише 45% країни, за останніми даними. А щодо Вашого спростування, то я щиро переконаний, що всі політики за невеликими винятками - брехуни. Політика чесна хіба що в країнах Скандинавії, а так то всюди кумівство, корупція і популізм, як на мене. Що ж до неможливості дискусії без взаємоповаги відповім, що ту повагу в деяких людей просто важче заслужити, у нас говорити на історичні теми можна тільки палко, з вогнем у очах, і не важливо, брехню ти кажеш чи правду, аби з вогнем. Тобто, коли казати правду без того вогню, то їй ніхто не вірить, а коли брехати з вогнем, то це всім подобається, але говорити правду з вогнем - ось що найважче, тут не можна змахлювати, той вогонь треба роздмухувати з іскри, з якою ми всі народжуємося. але в одних вона з часом запалає, а в інших - згасне, або жеврітиме тьмяною непереконливою цяткою, з таким настроєм дискусія дійсно що не ведеться ні з москалем, ні з ляхом, ні з чортом лисим - усі забракують і оббрешуть

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-28 10:48:28 ]
Складається враження, що Ви скрізь побували і все знаєте. Навіть те, що у Великій Британії, Франції , Японії, Німеччині, Сполучених Штатах та інших високорозвинених країнах досягли такого рівня завдяки «кумівству, корупції і популізму» політиків. Таке твердження скидається на отой самий популізм з лексикону деяких буцімто опозиційних і напівопозиційних наших політиків. Але навіть їм не спадає на думку поширювати наші проблеми на увесь світ.
А щодо рівня підтримки Путіна у Росії, то показники, справді, дуже і дуже відрізняються, залежно від того, хто і де ці рейтиги замовляв. Радий буду помилитися у гірший для Путіна бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-29 00:38:05 ]
Ну, добре, не у всіх, але дуже в багатьох. Я лише хотів сказати, що нам не треба дивитися цю політичну Санту Барбару, а самим шукати шляхи подолання цієї стагнації, бо ситуація зайшла в глухий кут, треба робити крок назустріч, це звісно справа кожного, я лише хотів висловитися з цього приводу, адже для чого існує цей сайт, хіба не для спілкування? Ви написали твір з промовистою назвою "Уймись, немытая", а я відреагував, зауваживши, що тому у нас і війна, бо не важливо, хто цю ворожнечу почав, а важливо, хто покладе їй край. Пане Володимире, я Вам, певно, вже набрид, я лише хотів сказати, що треба щось робити з цією війною, і розпалювання русофобії наврядчи допоможе нам вибратися з кризи і зупинити війну. Дякую, що досі не заблокували мене, як це зробив пан Сергій Гупало

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-12-30 22:14:19 ]
На роль «русофоба» моя кандидатура не вельми придатна, оскільки я замолоду чимало віршів написав російською (є вони і на ПМ), а в останні роки чимало творів хороших російських поетів переклав українською. А от російського імперського духу не сприймаю, як то кажуть, «на дух». До російської військової агресії в Україні ставлення тим більше категорично негативне. Це щоб розставити крапки над «і» щодо Вашої фрази «тому у нас і війна, бо не важливо, хто цю ворожнечу почав, а важливо, хто покладе їй край». А оце якраз і найважливіше. Бо доки «російські головорізи» (цей термін з Вашого попереднього коментаря) не заберуться геть у свою Росію, ні про яке припинення війни не може бути мови. Невже Ви цього не розумієте?
Щодо назви вірша, то зміст її швидше такий: «Уймись, агрессивная». А «немытая Россия» – це крилата фраза з відомого вірша, яку я й використав.
Вважаю, що переважна більшість українців (не за псевдонімом а за духом) таки не сприймають риторики різних там «попоблоків» та «коцабів-кацапів» і не збираються танцювати під дудку агресора. Є міжнародне право та визнані кордони і той, хто їх порушив і захопив чужу територію, насамперед мусить піти геть. А тоді вже можна і дискусії проводити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-03 13:29:25 ]
Я думаю, що москалі залишать свої амбіції, коли мирні українські та російські добродії об'єднаються і дадуть словесний бій цим популістам та іншим брехунам

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-01-03 15:33:59 ]
Дай бог нашому теляті вовка з'їсти. Скидаю капелюха перед майстрами словесного бою.