ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Інша поезія / Прислів‘я, слівце-райце

 Слівце-райце (2)

Слівце-райце покотися, може добрій душі пригодишся.

Образ твору Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.

Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.

Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.

Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.

До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.

Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.

Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.

Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.

За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.

Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?

Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.

Такими путями блукати – горе шукати..

По таким дорогам ходити – свою долю злити..

Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..

Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..

Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..

Налякав їжака своїм глуздом!

Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..

Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.

З лихого не вийде доброго нічого.

Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.

Розумне тікає, до чого дурне прилипає.

Слова витрачає, а думок не набуває.

Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.

Ця халепа гірше за того нардепа.

Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..

Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.

Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.

Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.

Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.

У бубон грає, а жалібне співає..

Таке веселе та дотепне, а не має клепки.

Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.

Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.

Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.

Поспіхом шукати – облизня піймати.

Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.

Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.

Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.

Коли серце крається – козак у вуса посміхається.

У чому іншим дорікає - собі вибачає.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-11 11:36:54
Переглядів сторінки твору 1081
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.706 / 5.5  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 2.706 / 5.5  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, інша поезія
Автор востаннє на сайті 2022.03.14 08:51
Автор у цю хвилину відсутній