ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.04.03 10:16
У гомін Голосієва, у спомин,
Ставки минувши, висповідь несу.
Іще довкруг оголені дерева,
Травиця назирці іще,
Та вже весни передковічне мрево
Стискає серце в нерозважний щем
І так саднить-розсаджує словами.
Ішов на сповідь, думав

Сергій Губерначук
2020.04.03 08:18
Аби в твої вуста – та й правда..,
я б зосередився на них.
Вони – твоя козирна карта
у грі, де мій затято вдих.

Чим більше ці вуста цілуєш,
чим солодше милуєш їх,
тим швидше зрадженим ти будеш,

Олександр Сушко
2020.04.03 08:02
Дійсність набагато химерніша, аніж найдивовижніші вигадки фантастів. Митці пишуть усіляку юринду про потойбічні сили, які кубляться в пеленах власних дружин, подорожі по галактиці на собачих упряжках в супроводі оракулів, магічні ритуали екзорцистів-гомоф

Микола Соболь
2020.04.03 07:46
Ох, який чудовий антисептик
Баба Варка продала вночі.
У селі, що не мужик, то скептик,
Бо знайшов од вірусу ключі.
Пійло з буряка, або картоплі
Убиває зло це наповал.
Хай буржуї витирають соплі,
Бо у нас бразильський карнавал.

Віктор Кучерук
2020.04.03 05:14
Затулившись далеччю і часом
Від моїх допитливих очей, –
Ти цілуєш іншого в Черкасах
І не ждеш непроханих гостей.
Та й навіщо тілом підупалий
Я тобі, довічно молодій
І такій слухняно-витривалій,
Що нема на спокій і надій?

Ірина Залюбовська
2020.04.02 20:38
перемовчи
нелегко
та нехай
спливає тіло
кров’ю
і сльозами
а словом ні
зарано

Євген Федчук
2020.04.02 17:10
Ой, були в селі одному біда за бідою,
Почали туди вчащати чорти чередою.
То столочать комусь ниву, то зведуть худобу,
То й господаря самого доведуть до гробу.
Страшно стало в селі жити, бо ніхто не знає,
Коли саме і до нього біда завітає.
І не знали

Козак Дума
2020.04.02 15:44
У тебе цілий всесвіт в голові,
як раптом із-під ніг земля зникає,
і пристрасті на відстані снігів
емоціями душу огортають…

Два озера зелені розлились
і серце моє вщерть заполонили.
В очах у тебе чиста неба вись,

Олександр Панін
2020.04.02 14:57
Опришки чорновусі,
Майстри ми контрибуцій,
Лихвар, купець, не зустрічайтесь нам.
Удень відпочиваєм,
Із вечора гуляєм
І «півника» пускаємо панам.

Ми б радо працювали,

Тетяна Левицька
2020.04.02 14:15
Ты не спрашивай больше, зачем она пьёт Амаретто,
и о прошлом не надо, давно все быльём поросло.
Только ночью в тиши вдруг рапидом всплывают сюжеты -
речка-змейка, на пляже дырявая лодка, весло.

Незабудки - вкрапление неба на поле-батисте,
две сосн

Ніна Виноградська
2020.04.02 13:22
Моя плането, в тебе є доволі –
Пісень і квітів, хліба на столі.
Та хтось незримий вліз у наші долі,
Ми перед ним безсильні, як малі.

Небачена, нечувана, затята,
Убивча сила плине по землі.
Ні відкупитись, ні відсповідати –

Олександр Сушко
2020.04.02 11:09
Чорна біда — велика як океан і глибока як Маріанська западина, прийшла в життя кожного чесного українця. І не обійти її, і не об’їхати. А всьому виною те, що душі в них не черстві, вболівають за нашу державу як за свою рідну дитину. Коли почалася війна з

Сергій Губерначук
2020.04.02 09:23
Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку.

Я вже був колись. Бачив небо

Іван Потьомкін
2020.04.02 09:12
– Послушайте, Арье, – обратился как-то Пинхас к своему коллеге-физику, – всякий раз, когда в среду я читаю “Доколе нечестивым, Господи, доколе нечестивым ликовать?”, меня так и подмывает спросить: “А с каких пор эти нечестивцы ликуют?” Если предположить,

Козак Дума
2020.04.02 08:59
Утону я в очах твоїх… Ладно?
Це для мене велике щастя!
Підійду і промовлю, – Здрастуй,
я кохаю тебе! Це складно?

Ні не складно, а дуже важко!
Дуже трудно любити! Віриш?
Упаду як з небес пташка.

Олександр Олехо
2020.04.02 08:01
Ох, і наліталась я сьогодні – каже жінка, повертаючись додому після шопінгу. Я не тупий і не наївно-довірливий. Був би таким, неодмінно встав би з дивану і подивився, а чи не виросли у жінки крила на спині. Але я маю життєвий досвід і не цураюсь логічно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Тарас Ріль
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Владимир Лесник
2019.10.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Інша поезія / Прислів‘я, слівце-райце

 Слівце-райце (2)

Слівце-райце покотися, може добрій душі пригодишся.

Образ твору Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.

Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.

Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.

Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.

До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.

Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.

Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.

Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.

За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.

Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?

Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.

Такими путями блукати – горе шукати..

По таким дорогам ходити – свою долю злити..

Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..

Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..

Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..

Налякав їжака своїм глуздом!

Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..

Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.

З лихого не вийде доброго нічого.

Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.

Розумне тікає, до чого дурне прилипає.

Слова витрачає, а думок не набуває.

Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.

Ця халепа гірше за того нардепа.

Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..

Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.

Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.

Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.

Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.

У бубон грає, а жалібне співає..

Таке веселе та дотепне, а не має клепки.

Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.

Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.

Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.

Поспіхом шукати – облизня піймати.

Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.

Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.

Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.

Коли серце крається – козак у вуса посміхається.

У чому іншим дорікає - собі вибачає.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-11 11:36:54
Переглядів сторінки твору 178
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.706 / 5.5  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 2.706 / 5.5  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, інша поезія
Автор востаннє на сайті 2020.02.06 15:20
Автор у цю хвилину відсутній