ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. Що ти назвала страхом?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Серго Сокольник
2019.05.22 11:52
Як це сталося... Літній день
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались

Тетяна Левицька
2019.05.22 09:23
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Плекала літепло пташиним клекотом.
В'язала спицями з альпаки шалі,
із сонця - китиці, з роси - коралі.
Вкривала маківки сусальним золотом.

Стікала по свічі сльозою в храмі,

Олександр Сушко
2019.05.22 09:03
Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.

Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга об

Ольга Паучек
2019.05.22 08:53
Будує Лелека гніздо на стовпі,
Сім"ю йому треба створити,..
Гілки тихо падають, падають вниз,
Нема їм за що зачепитись.

Той стовп гордовито і струнко стоїть
Туманами весь оповитий,
Електромережива він захисник

Ігор Деркач
2019.05.22 08:35
Стихає «Отче наш...» у хороводі націй.
І не байдуже тим, кому не все одно,
як будуть павуки кусатися у банці,
які з усіх усюд окупували дно.

Оточення одне міняється на інше.
Куди не подивись – однаково брудне.
Банкіри і бомжі хвилюються найбільш

Олександр Сушко
2019.05.21 19:44
Каже внук: - Прийшов кінець роздраю,
Керівник держави - вищий клас!
Гетьман цей країну об'єднає,
Ощасливить кожного із нас...

Кличе дід онука до порога
І у лоба гепає перстом:
- Будеш ти гигикати недовго,

Світлана Майя Залізняк
2019.05.21 14:59
Як же ми?.." - нашіптує художник.
Приблукав укотре, обійма.
Музонька ошлюблена, тривожна.
Близнюки лепечуть: "...моні... ма..."...

Повагався, розстелив єдваби,
кликав за тополі, став, дуби.
Знову стан русальний зрадця вабив.

Іван Потьомкін
2019.05.21 14:19
Якби Ісус не зупинив Павла
Винищувать усіх його ревнителів у Сірії,
Не знать, чи церква загалом була,
Чи варвари в Христа повірили б.

Марія Дем'янюк
2019.05.21 13:03
Люблю тебе усіма барвами багряних кольорів:
палітрою ніжно-рожевою,
пурпуровими хвилями червоних морів,
відтінками клена порою листопадневою.

Люблю тебе глибокою синявою:
пірнаю у небо, біжу волошковими долинами,
в обіймах твоїх розтікаюся блакит

Любов Бенедишин
2019.05.21 12:09
Знов зустрілись на межі доречності.
(Час портали спрощує і звужує).
Примха долі. Чудеса у решеті…
Ти – мій сон. А я – твоя ілюзія.

21.05.2019

Ніна Виноградська
2019.05.21 08:09
Бузковий час, травнева заметіль,
Серед смарагду – золоті кульбаби.
Гуде святково від нектару джміль,
А від весни повсюди зваби, зваби.

Уже не спить пухнаста сон-трава,
Конвалія видзвонює в дзвіночки.
Під сонценебом отакі дива,

Ігор Деркач
2019.05.21 07:24
Уперте серце не зворушу,
а доля милує мене...
У неї небо ще ясне,
а я уже чекаю стужу.

Якщо недоля омине,
то завоюю юну душу,
зігрію кам'яне.

Серго Сокольник
2019.05.21 01:10
Як у серце вповзає печаль,
І сльоза застигає в очах-
Повернутися хоч би на час
У реальність минулого чар!..
Переглянеш ти фотоальбом,
Від якого так віє теплом,
Ніби мама цілує чоло,
І повернеться, що відійшло...

Віктор Кучерук
2019.05.21 00:02
Може щастя побачу,
Може стріну біду,
Як не буду ледачим
І до тебе піду.
Ти така балакуча
Й так співаєш увись,
Що і я неминуче
Заспіваю колись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 ♡♡♡
Образ твору Магічно світили червоні вогні.
Оптичні ефекти не менше чудні.

Я йшов, як літак на безпечну глісаду.
Приземлення час - і вони вже позаду.

Вдавалися всі забаганки мені -
Допоки фінанси були в гамані.

Давав - і у ласках купався, але
Бувало від них апатично та зле.

Щоразу я борсався між відчуттями,
Та після спочинку вертався до тями.

Чуття оголяються від наготи -
І важко байдужість на них натягти.

Для преси це все по-бульварному жовте.
Насмішники, жодного слова не мовте.

Нехай не тривожить і слабкість моя -
Хвалька невиправного та хвалія.

Сердечне буяння змінити на штиль
Незмога - це вище граничних зусиль.

І перед очима, як фата моргана -
Принадне багаття вогнів Репербана.

♡ ♡ ♡ ♡

2019





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-11 21:52:01
Переглядів сторінки твору 402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.150 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.046 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2019.05.16 18:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 00:04:47 ]
Чітко, правдиво, лаконічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 07:17:11 ]
Десь так.
Дякую.
Автору залишається лише додати, мовляв, - ні. То не я, то не зі мною, боронь боже, щоб це був я - мене зроду не було в Гамбурзі.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 07:50:57 ]
Марноти життя. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 08:15:30 ]
Напевне.
І ці марноти практично вічні.
Як і лірика у поезії.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 09:30:50 ]
Штучно якось і неправдоподібно передано перший двовірш: адже "попереду" і "вдалині" - одне й те ж. Зайве "або".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 10:08:55 ]
Може бути.
Я ще не доріс до рівня тих поетів, які віршують, римують і творять свої нетлінки, як кому заманеться.
Аматору ніхто не пробачить того, що пробачив би митцю.
Заздрив би віршувальникам, яких менше за все цікавить питання техніки віршування.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-12 12:37:02 ]
Є у вірші щось магічне...
Можливо, то вогні натхнення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 13:26:44 ]
Якщо не дивитися на те, що там відбувається, якось однобоко, і бачити життя комплексно - як, наприклад, у поезії - цілісним сприйняттям, а не лише чуттєвим або ще гірше - меркантильним, то магія якась існує. Якогось тимчасового свята, де кожний зайнятий чимось своїм. І знаходить він те, за чим прийшов. Щоправда, надмірність шкідлива.
А немає грошей - то багато не нагуляєшся. А полетиш собі додому - заробляти, скніти, радіти звичному життю тощо.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-12 13:43:33 ]
...прочитала і вкотре думаю...
ми з Юрієм одного поля блукальці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 20:11:06 ]
Один з найкращих компліментів, яких у мене практично майже немає.
Дякую.
Шукачі-блукальці-оповідачі історій або епізодів, повз які випадково можна пройти настільки неуважно, що їх не зауважити. Допоки вони не будуть змальованими так, як це вдається Вам.
Де сум, де тонка іронія, не кожному читачу дано визначити. Вам вдаються такі поєднання, а мені, як мені віриться, їх вдається розпізнавати. І навпаки, вдається Вам, коли я сумую та іронізуюю, і це втілюється силою тих о́бразів, що створені моїм аматорським генієм. Ваш, зауважу, вищий.
І це визнано поетичним світом.
Дякую.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 23:37:45 ]
Якщо в наступному житті буду чоловіком, то, може, і зрозумію ЛГ - принаймні, буду знати, чи варто витрачати гроші на таких "канатних дорогах" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 09:24:35 ]
Мені теж хотілося би реінкарнації. Я багато чого ще не пізнав і навряд чи встигну.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-13 09:07:15 ]
Флер поблажливої та ситої іронії. Ні жалкувань, ні страждань. Але життєва мудрість саме така. Я теж зайду на гліссаду за Вашим літаком і сяду прямо на мавку. Це трохи веселіше. Або на мрію. Як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-13 10:08:08 ]
Бути неподалік і не пройтися цією мілею, напевно, було би, може, і розсудливо. Чисто з прагматичних міркувань.
Це одне з тих місць, пересуваючись якими, можна покласти подалі свої мобільні дівайси. Тут можна розчинитися серед іншого люду, і твоя недосконала англійська буде ненабагато гіршою за чиюсь іншу. Та і німецька тобі зрозуміла за тематикою поставлених питань. І "якати" можеш. Ця літера не остання в алфавіті. Це згода.
Якщо наважишся пристати на пропозиції.
І дякуй, дякуй. Відмовишся ти, а хтось інший - ні. Життя на тобі не зупиниться.
Йдучи з бляшанкою пива у руці, ти не будеш "білою вороною" - лише пильнуй, щоб не став звичайною ґавою.
Краще за все навідатися удвох з приятелем. На якусь годину, може, і розійдетеся хто куди - і знову далі. Одного дня вистачить. Або декількох годин.
Це ж екскурсія, і ви на її термін - вільні у будь-чому.
Ходіть собі та ознайомлюйтеся.
А фотосесія буде в іншому місці. Якщо вона цікавить.
Тут і без неї справ - аби з усіма впорався.
І який з тебе матрос, якщо ти не пройшовся по цьому канату?
"Іду я по канату, іду я по канату... Сама сєбє крічу: Стоять!" (с)

Щодо мрій. Можна. Вони бувають кращими за дійсність.
Хіба що не у випадку з Мальдівами.
Їх не перемріяти.

Дякую,
Ви тонко відчули настрій.
Ю. С.