ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2022.01.16 19:58
Дідусь на вже стареньких «Жигулях»
Онука віз зі станції додому.
Приїхав з міста півгодини тому,
Дививсь, як стигне колос на полях,
Як пролітають сосни та берізки,
Хатки над шляхом, сховані в садках,
Лелеки у червоних чобітках…
І раптом дід як загал

Юлія Івченко
2022.01.16 16:23
Дві червоних сумних троянди
він брату поклав на пухнасту могилу.
Було в нього трему повно й дерева стогнали біло
і звук кольорів мішався із вітами винограду,
що з братом колись ростили.

—Спи мій, ріднесенький Вікторе,
Був ти за батька справжнього

Микола Соболь
2022.01.16 14:42
Чи є хоч щось жаскіше для людини,
чим рев землі та сліз по домовині.
Тримайся!

Микола Соболь
2022.01.16 14:41
Чи є хоч щось жаскіше для людини,
чим рев землі та сліз по домовині.
Тримайся!

Ігор Шоха
2022.01.16 11:26
Союз не клеїться по швах,
усім нема куди тікати.
В електорату їде дах, –
кого й навіщо обирати?

Яка юрба – такі й вожді...
а де узяти їх, видющих,
коли й поети, по нужді,

Ярослав Чорногуз
2022.01.16 09:33
Попри всі наші дикі сварки з Олександром Сушком, настає момент у житті, коли в нього вривається смерть близької людини, і відбувається переоцінка духовних і життєвих цінностей, коли вона, смерть, урівнює всіх і примирює ворогуючі сторони. Такою сумною по

Віктор Кучерук
2022.01.16 08:03
То погуляю десь годинку,
То знову в хаті кам’яній, –
Мелькають дні, немов сніжинки,
Несеться час, як вітровій.
Хоч сніг нетанний на асфальті
Давно мій погляд утомив,
Уже боятися не варто
Застою лютої зими.

Микола Соболь
2022.01.16 07:22
В чагарях російськомовних,
паростки синів козачих
переповнили жертовник,
волю схоронили й вдачу.

Виміняли на горілку:
шаблю срібну, лук і стріли…
Москалю продали жінку,

Микола Дудар
2022.01.15 22:12
Ой діду - діду, діду - діду…
Ну як же нам без вас, онукам?
Тако б, зустріти пообіді -
Гобоєм всівся би на руки…

Ой діду-діду, діду-діду
І не кажіть, що «по цимбалам»
Ще пам’ятаю цьоцю Ліду…

Сергій Губерначук
2022.01.15 19:27
Дід Лександр поклав сопілку у свою засмальцьовану торбу. Встав на ноги. Сержант пробудився і був готовий виконати будь-який наказ хазяїна. – Сержант! Ми йдемо на обід. Розворачуй круторогих! Упірод! У корів теж є свій розпорядок дня. Вони вже відчували

Ігор Деркач
2022.01.15 13:00
Каюся і сповідаюсь,
що накопичую гріх
і не пиляю усіх,
поки за небо тримаюсь,
поки у мізках пітьма
і у совка, і в чинуші,
дряпаю вірші... і душі,
ну, і серця зокрема...

Віктор Кучерук
2022.01.15 05:34
Тобі належне віддаю
За те, що вмієш ти словами
Журу розвіяти мою,
Мене приводячи до тями.
Приносить втіху голос твій
Душі утомленій терпінням,
Коли вчуваю знов: Не смій
Ніколи думать про старіння.

Микола Соболь
2022.01.15 04:56
Народини тата – це велике свято
(тут до бабці навіть не ходи).
Будуть подарунки, квітів забагато
і: Шевченків, Лесь, Сковороди…
Теплі обнімашки та цілунки в губи,
тости із красивих дуже фраз…
Але оковита приведе до згуби
і почнеться те, що дітям –

Микола Дудар
2022.01.15 00:51
оскільки я не гармоніст,
Не балалайочник тим паче -
Мене цікавить тільки зміст,
У котрім ми по-черзі плачем…
Оскільки все це у вузлі…
Не кожен може і розв’яже
Та хто хоч раз проснувсь в сльозі -
Як не проси, а не розкаже…

Марґо Ґейко
2022.01.15 00:05
От би зважився хтось і вимолив.
Та лишилася геть сама,
Як солома суха, чий вимолот
Проковтнула глевка пітьма.

І не знала, у чому схибила,
Хто згубив у стерні граблі…
Він за тиждень уже зі схлипами

Юлія Івченко
2022.01.14 23:54
це вже прийшла щедра зима, але час її буде обмежено.
квартири й будинки прибрано святковими одежами —
люди водять казкову козу — і ця забава і є для них головною.
лови сніжинку устами поки крила Василь розправив над головою!

є ще Василівна, мов янго
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Мартинюк (1953) / Вірші

  Рідний край

Там де живеш, за той куток радій,
Бо рідний край твого життя основа,
І тут твій сад, твій рід і твоя мова
Ти як людина збудешся тоді.

Бо рідний край одне з найбільших див,
Тут твоє щастя й твоя світла доля,
Твій виднокруг і щедрість того поля,
Де босоногим змалечку ходив.

Тремти за рідним краєм кожну мить,
Де манить погляд небо синьооке,
Своїх пісень співають сто потоків,
Він за тобою не перетремтить.

Парище
2019р.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-04-29 20:04:22
Переглядів сторінки твору 242
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.564 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.488 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.01.26 06:57
Автор у цю хвилину відсутній