ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Полохливий муж
Президент - в ярмолці,
У прем'єра - пейса,
А у мене,хлопці, клапоть ірокеза.

Думав, все минеться
(зрів на кралю ласо).
Жінка оселедця вирвала із мнясом.

Не ходжу "наліво"
По "медову кашу",-
Компліменти дівам роздвати страшно.

Хоч вони і гарні
Та жона під боком:
Посміхнуся ласо, то лишусь без ока.

Прикро, що не в рясі,
Шлюб - суцільні зляки.
Скніє раб нещасний у полоні мавки.

P,S:

Вниз і знов під стріху,
Лускають пружини.
Затишно і тихо в пазусі дружини.

09.05.2019р.

Про любов

Лаяли ізрання
Віршики - їй Бо!
Кажуть, що зобидив я людину.

Можна про кохання!
Можна про любов!
Можна про заплакану хустину.

Закриваю вентиль
"Гав!" та "У-лю-лю!",
Є у мене дрібочка поваги.

Милий Президенте!
Я тебе люблю!
Будуть трохи згодом охи й ахи.

Вірує народець
В " Буде все гаразд!",
Влада і народ - єдине ціле!

В мене є городець
І малечі траст,
Пес-гавкун і поросятко миле.

Хоч і пісно в роті,
А на компі глюк
Й від "Кварталу" нікуди діватись -

Пане Президенте!
Я тебе люблю!
То чому б нам не поцілуватись?

08.05.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-05-08 22:24:39
Переглядів сторінки твору 823
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-09 10:37:18 ]
Це, що Ви пропонуєте, на мою думку, кухонна лірика - про те, у кого там що яке. Або балачки десь біля під'їзду на лавочці, якщо теж серед своїх бабусь і дідусів, дядечок і тіток.
І отак всі наступні 5 років. Якщо не стане гірше зі свободою слова тощо.
Відчувається, що питання болюче.
Вже вмикаються інші інстинкти. Антисемітизм, боротьба видів. Це природно - і байдуже, що примати від нас відстали у розвитку. Наздоженуть.
Пейс і пейси, а не пейса. Це якщо за словником.
Віхоть або "хайєр" теж було би непогано. Це вже був би інший модерн.
"Думав, що минеться" було би краще в аспекті орфоепії. Орфоепія - це така країна, що територіально відрізняється від Ефіопії. Там красиво пишуть і говорять.
У другому тексті правильніше було би "ій-бо". Це нормативно.

В цілому нічого нового. Жона, муж, стосунки.
Краля чомусь одна (в однині).
І це можна зрозуміти: нема коли або щось з силами.
Перевів їх Впш ЛГ вони на оці квазі-коломийки.

Дякую і без критики.
Це були ремарки.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 10:53:01 ]
"Краля чомусь одна (в однині).
І це можна зрозуміти: нема коли або щось з силами".
Так і є....... щовірша запевнення.....у талантах жиголо.
...........
ще жона краса мавка
повтори улюблені


Додала Майя.....
прошурхотіла треном...сміючись......
і спурхнула...бджолою в літню вись.