ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чому муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.

Світлана Майя Залізняк
2019.09.17 10:10
Ти хочеш піти, вириваєш коріння,
а двоє тримають: "...от нам би уміння...
Така запальна, своєрідна, хороша...
та ми зчорнимо, ще нав'яжемо ношу".

Навіщо ексцеси - від шавок брехливих?
Жбурнути б у них звіробою, жаливи.

Микола Соболь
2019.09.17 06:58
А далі буде тьма (на триста літ).

І згарище книжок про самостійність.
У гніті проросте духовна бідність,

А з неї неминучий рабства плід.

Керує мла всесвітнього потоку.

Ярослав Чорногуз
2019.09.17 05:55
Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?
Вєрко ти пихосмедючко,
Доносучко Шапокляк?!

Вже від сорому Полтава
Ледь не падає навзнак.
Бо ганьбить її лукава

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:

Олександр Сушко
2019.09.16 12:03
І знову бій. Повсюди вороги,
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Кацапів хочу знищить до ноги,
А хохлаків повісити на гілці.

Одні стріляють точно межи віч,
А інші - чорним байдужем у душу.
Зірвати б їхні посмішки з облич,

Ігор Деркач
2019.09.16 09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.

А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,

Микола Соболь
2019.09.16 05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.

Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).

У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 * * *
Недолугі хохли
Віддали і меча, і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.
20.05.19р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-05-20 10:35:12
Переглядів сторінки твору 196
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.482 / 5.5  (4.956 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.245 / 5.5  (4.755 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.17 20:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2019-06-13 00:33:27 ]
Ні додати, ні відняти - все саме так...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-20 20:25:28 ]
До бабки не ходи. Розірвуть країну.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 21:58:57 ]
Невже вірш, де "стоне"... шкіц, начерк....примітивний...заслуговував на 5, 5...?
Що на ПМ за пошесть: оцінювати такі вірші?
На фейсбуці за хохлів у бан.
Навіщо оці назвиська... кон'юнктурні вірші, не знаю...Хоч писали б грамотно.
Коня не пропили, є конеферми... клуби))))
Землі душу розіп'ято? Та землі байдуже, хто вовтузиться за ...преференції...нафту, межі...

Не озивалася б, та дивує таке оцінювання, раніше 5, 5 лишали за гарну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-21 17:09:59 ]
Для мене взагалі дико за хохлів банити, як і за жидів... Шевченка тоді потрібно взагалі заборонити! Вірш, до речі, якраз високо оцінили на ФБ поціновувачі Івана Низового. Але то таке.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 22:03:43 ]
Патріотичну поезію, громадянську лірику писати не так легко, скільки написано віршів... Тому штудіюйте Івана Низового, вчіться у нього...та пишіть ліпше. Даруйте, пане Миколо, мою прямоту. Натхнення на довгі роки зичу. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:06:31 ]
На фейсбуці поцінувати можуть усі, кому не лінь.
у спорті не судять аматори, любителі.
Цензора внутрішнього виростіть, не слухайте захвалювань...
Українське слово стогне. У вірші "стоне", зауважила, не виправили.
Ваша неуважність мене дивує. Перед публікуванням звірте зі словником.
Щодо стилю Шевченка, то нині писати як він...не варто, та й не зумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:10:57 ]
Дмитро Кремінь
19 червня 2013 р. ·
МЕНТАЛЬНА МОЗАЇКА

Як це славно - рейтингом по фейсу,
"Пепсіко" - кийком - по голові...

Дочекаюсь чартерного рейсу
"Київ - Миколаїв"... Се ля ві!
І Тарас Шевченко не Горацій,
Коли ти летиш у Третій Рим...
Літо. Переміна декорацій.
Гул у небі літака - не грім.
Ти ще ждеш, а я лечу до тебе,
І в летючім танці мій літак...
А Земля - розгойданим вертепом,
Зірка в небі - авіа-маяк.
Уклонюсь дюралевому птахові.
Я лечу, а значить, я живу...

Може, в Буковелі або Рахові
Вийдемо, кохана, на лижву?
Як давно світила нам Говерла!
Падав сніг на полонині Кук...
Як летіли! Мамка ще не вмерла...
А померла в стугні лютих мук.
А тепер - така чудна столиця.
Автопарк. Один відомий клан.
Мерехтять калейдоскопом лиця
На старий "ЯК-40".Із Жулян.
На Кінбурні й острові Зміїнім
Вивчимо далекі острови.
Скупані в ольвійськім морі виннім,
Горнемось у теплий вир трави.
Море.Зорі.Вправились на дальність,
А літак усе не упаде...
Кажуть,нам завадила ментальність.
А народ сентиментальний - де?
Він іде з наметових етерій,
Із істерій - з квіткою в руці.
Цей народ окраїнних імперій,
Вбитий на Каялі на ріці.
Там князі і хани. Там ганьбою
Нас пече. Батий і Чингіз-хан
Котяться у пам"яті габою.
Ми не вмерли.Ми вам - не бур"ян.
Ми свою історію зустріли,
Та сліпі у нас будують храм.
І летять не літаки,а стріли.
Та в лампаді пахне фіміам.
Але ми все є. Геєнний кратер -
Це моя земля із літака.
Дощ а чи сльоза в ілюмінатор?
Це моя Вітчизна! І - така!
Марширує президентська варта,
Український час уже іде...
І не вір, що бита наша карта,
І не плач: о де ти,доле,де?
Глянь в ілюмінатор: о, безмежність!
Аж упав із доларами кейс...
Але відмінити незалежність -
Це не те, що відмінити рейс...

Дмитро Кремінь, лавреат Шевченкіської премії
https://www.facebook.com/ddkremin/posts/167317166782810?comment_id=593569544157568¬if_id=1561118614872427¬if_t=feedback_reaction_generic
джерело




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-21 18:29:12 ]
Я це читав. Та і стосовно Шевченко Ви думку перекрутили на свій лад. І поціновучі Івана Низового Вам не такі...
Стосовно стоне мо десь не угледів, я не живу виміром одного сайту ПМ...