ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
уся наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 * * *
Недолугі хохли
Віддали і меча, і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.
20.05.19р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-20 10:35:12
Переглядів сторінки твору 1806
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.18 12:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2019-06-13 00:33:27 ]
Ні додати, ні відняти - все саме так...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-06-20 20:25:28 ]
До бабки не ходи. Розірвуть країну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 21:58:57 ]
Невже вірш, де "стоне"... шкіц, начерк....примітивний...заслуговував на 5, 5...?
Що на ПМ за пошесть: оцінювати такі вірші?
На фейсбуці за хохлів у бан.
Навіщо оці назвиська... кон'юнктурні вірші, не знаю...Хоч писали б грамотно.
Коня не пропили, є конеферми... клуби))))
Землі душу розіп'ято? Та землі байдуже, хто вовтузиться за ...преференції...нафту, межі...

Не озивалася б, та дивує таке оцінювання, раніше 5, 5 лишали за гарну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-06-21 17:09:59 ]
Для мене взагалі дико за хохлів банити, як і за жидів... Шевченка тоді потрібно взагалі заборонити! Вірш, до речі, якраз високо оцінили на ФБ поціновувачі Івана Низового. Але то таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 22:03:43 ]
Патріотичну поезію, громадянську лірику писати не так легко, скільки написано віршів... Тому штудіюйте Івана Низового, вчіться у нього...та пишіть ліпше. Даруйте, пане Миколо, мою прямоту. Натхнення на довгі роки зичу. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:06:31 ]
На фейсбуці поцінувати можуть усі, кому не лінь.
у спорті не судять аматори, любителі.
Цензора внутрішнього виростіть, не слухайте захвалювань...
Українське слово стогне. У вірші "стоне", зауважила, не виправили.
Ваша неуважність мене дивує. Перед публікуванням звірте зі словником.
Щодо стилю Шевченка, то нині писати як він...не варто, та й не зумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:10:57 ]
Дмитро Кремінь
19 червня 2013 р. ·
МЕНТАЛЬНА МОЗАЇКА

Як це славно - рейтингом по фейсу,
"Пепсіко" - кийком - по голові...

Дочекаюсь чартерного рейсу
"Київ - Миколаїв"... Се ля ві!
І Тарас Шевченко не Горацій,
Коли ти летиш у Третій Рим...
Літо. Переміна декорацій.
Гул у небі літака - не грім.
Ти ще ждеш, а я лечу до тебе,
І в летючім танці мій літак...
А Земля - розгойданим вертепом,
Зірка в небі - авіа-маяк.
Уклонюсь дюралевому птахові.
Я лечу, а значить, я живу...

Може, в Буковелі або Рахові
Вийдемо, кохана, на лижву?
Як давно світила нам Говерла!
Падав сніг на полонині Кук...
Як летіли! Мамка ще не вмерла...
А померла в стугні лютих мук.
А тепер - така чудна столиця.
Автопарк. Один відомий клан.
Мерехтять калейдоскопом лиця
На старий "ЯК-40".Із Жулян.
На Кінбурні й острові Зміїнім
Вивчимо далекі острови.
Скупані в ольвійськім морі виннім,
Горнемось у теплий вир трави.
Море.Зорі.Вправились на дальність,
А літак усе не упаде...
Кажуть,нам завадила ментальність.
А народ сентиментальний - де?
Він іде з наметових етерій,
Із істерій - з квіткою в руці.
Цей народ окраїнних імперій,
Вбитий на Каялі на ріці.
Там князі і хани. Там ганьбою
Нас пече. Батий і Чингіз-хан
Котяться у пам"яті габою.
Ми не вмерли.Ми вам - не бур"ян.
Ми свою історію зустріли,
Та сліпі у нас будують храм.
І летять не літаки,а стріли.
Та в лампаді пахне фіміам.
Але ми все є. Геєнний кратер -
Це моя земля із літака.
Дощ а чи сльоза в ілюмінатор?
Це моя Вітчизна! І - така!
Марширує президентська варта,
Український час уже іде...
І не вір, що бита наша карта,
І не плач: о де ти,доле,де?
Глянь в ілюмінатор: о, безмежність!
Аж упав із доларами кейс...
Але відмінити незалежність -
Це не те, що відмінити рейс...

Дмитро Кремінь, лавреат Шевченкіської премії
https://www.facebook.com/ddkremin/posts/167317166782810?comment_id=593569544157568¬if_id=1561118614872427¬if_t=feedback_reaction_generic
джерело




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-06-21 18:29:12 ]
Я це читав. Та і стосовно Шевченко Ви думку перекрутили на свій лад. І поціновучі Івана Низового Вам не такі...
Стосовно стоне мо десь не угледів, я не живу виміром одного сайту ПМ...