ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 Епоха депресії
землю навколо

присипані попелом твої плечі й все тіло
тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років


колись усе мине

колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі



це епоха депресії та суцільних втрат

це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
забагато вже втрат
як на нас
малих





Найвища оцінка Ірина Новіцька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-01 11:11:08
Переглядів сторінки твору 13513
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.938 / 5.5  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 18:13:24 ]
писати про музику, гадаю, можуть всі.
схожості з моррісоном не заперечую, але звинувачення у плагіаті не сприймаю.
власні переклади моррісона зберігаю зовсім в іншій папці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-09 18:16:31 ]
Авторка мала сумнів щодо надзвичайної, приголомшливої, просто жахливої відповідності «її» поезії до поезії Джима Моррісона. Я спробую спростувати її впевненість.
Нижче наведені цитати з твору пані Лопушняк, далі – оригінал поезії Моррісона «When the music's over», а потім - мій переклад цієї поезії. Під кожною цитатною групою містяться пояснення щодо відповідностей. Прошу розуміти глибоко.


Епоха депресії
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(Сенс цієї аналогії буде зрозумілим із вказаного нижче)

лише коли стихне музика
When the music's over
Коли закінчиться музика
(тут і пояснювати нічого не треба)

ми зможемо вийти на волю
вислизнути із власних тіл
розкодуватись із звуків психоделії
і зникнути в тиші своєї музики
Dance on fire as it intends
Танцюй на вогні, якщо вона (музика) кличе
(тут у Моррісона: поклик до чогось шаленого й неймовірного, до того, чим ти можеш показати свою Свободу, «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю».До цього ще додати: «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»)


скільки ще пісень? чекай!
у платівки є дві сторони
а у нас ще ціле горище старих вініл
та пожовклих чорно-білих фотокарток
і наші з тобою серед них мрії
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(ми маємо «ціле горище» музики, якої стане «до кінця», а, може, й більше – «до мрій», що є нескінченними, так як і музика)


нам не пощастило
народитися вчасно
ми трохи спізнилися
ми все пропустили
і нам залишили лише право на ностальгію
право віддати себе минулому
але натомість ми хочемо повернути минуле собі
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)


не вимикай музику, давай ще трохи побудем на волі
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(тут можна було би ще раз зробити аналогію із «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю», «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»
Але б вийшло те саме, бо тут Музика, Воля і Друг – поняття рівносильні)


землю навколо
присипані попелом твої плечі й все тіло
What have they done to the earth?
Ravaged and plundered
And ripped her
And bit her
Stuck her with knives
In the side of the dawn
And tied her with fences
And dragged her down
«Що зробили вони із Землею?
Грабували і спустошували
І розривали її
І били її
Шматували її ножами
Там де сходить сонце
І в’язали її загорожами
І загнали у розпач»
(аналогія простежується досить чітко)


тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
Persian night! babe
See the light! Babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(Перська ніч – передвісник сходу сонця, «ясних очей» - «світла». «Сумніви та надії» - «побач світло»: тут немає впевненості у заклику(є «сумнів»), але є «надія» і далі по тексту)


ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років
We want the world and we won it,
We want the world and we won it, now
Now? Now!!!
Ми хочем світ і ми його виграли
Ми хочем світ і ми його виграли, зараз
Зараз? Зараз!
(тут можна все розкроїти так:
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління= We want the world
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий = now
ти маленьке дитя= Now?
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років= Now!!!)


колись усе мине
колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі
Before I sink into the big sleep
I want to hear
I want to hear
The scream of the butterfly
Перш ніж я втоплюсь в глибокому сні
Я хочу почути
Я хочу почути
Крик метелика
(Перед тим, як мене не стане, як я «мину й піду в минуле», я хочу зробити щось не існуюче(почути крик метелика)
«Скасуй мою роль у відродженні
Відішли мою довіру до в*язниці
Я маю кілька друзів всередині» =
Cancel my subscription to the resurrection
Send my credentials to the house of detention
I got some friends inside=
«забуде нас і т.д по тексту...», тобто, все десь «загубиться», все «забудеться»,все потрапить до «своїх друзів у в*язницю»,як наче нічого ніколи не було(«Скасуй мою роль у Відродженні») – «усе мине»)




це епоха депресії та суцільних втрат
це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Save us!
Jesus!
Save us!
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
Врятуй нас!
Ісусе!
Врятуй нас!
(ось тут можна вже відчути і назву «Епоха депресій»= «Що зробили вони із землею?» - просто суцільний розпач в обох виразах: це вже не Земля, це чаша переповнена сльозами депресивної «чесної сестри»
Далі йде аналогія вірування «врятуй нас!»= так ми «обмінюємо себе» на «надію», на «віру», на «шпилі храмів»= «Ісусе!»)


і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
Persian night! babe
See the light! babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(тут знову ж таки: Світло як «Вихід», як Друг, як Переродження)


забагато вже втрат
як на нас
малих
We're getting tired of hangin' around
Waitin' around
With our heads to the ground
Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами
(Тут вже маю повне право ставити жирну крапку у своєму дослідженні)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-10 18:52:11 ]
ну ти даєш.
в твоєму глибокому розумінні поезії моррісона не сумніваюсь. але крім фрази "лише коли стихне музика"(when the music's over) більше я "просто жахливої відповідності" не бачу. все інше десь здалеку нагадує може по настрою...

якщо в мене "ми хочемо повернути минуле собі", а в нього "What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?), то твої пояснення на зразок - "ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)" це все твої численні асоціації та додумки.

вибач. але твої аргументи притягнені за вуха, як мені здається. хочеш просто довести, що ти найбільший поціновувач поезії моррісона. будь ласка, пиши йому довгі оди, дивлячись на плакат на стіні, і засинаючи під The End. але твоє дослідження просто смішно читати...

цікаво, є тут ще хтось, хто знає про що йде мова, і міг би висловити свою думку. бо якщо

"забагато вже втрат
як на нас
малих"

є плагіатом на

"Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами"

то "Good-bye cruel world, I'm leaving you today"(PF)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-13 14:12:24 ]
:)))

перш за все я не хочу "довести, що я найбільший поціновувач поезії моррісона"

я написав те, що я відчув і побачив, тому що мені здалися ну надзвичайно "жахливо" схожими твоя поезія і Моррісонівська.Наголошую, що це здалося МЕНІ! Це суб*єктивність, ніхто й не доводить об*єктивність моїх висновків.

До речі,"є тут ще хтось, хто знає про що йде мова",це точно.Цитую:"Коментарями ти просто вбив".Так мені казали про цей мій комент.