ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.12.11 13:25
Порожня банка – ґеніальна річ!
холодна – лід,
прозора – світ,
пластмасову покришку скинь:
море – вухо болить!
Чим літровіша за розміром,
тим більше почуттів,
тим менша твоя аномалія розвитку,

Олександр Сушко
2019.12.11 10:57
Зазирає в передзим'я
Місяченька ріг твердий.
Мрійна тканка повечір'я
Сад накрила від шопти.

Лебедію в нічку темну
Поміж аспідних нірван.
Спінюю крильми щоденно

Н Кап
2019.12.11 09:40
Мій малесенький білий і сонячний "Port Lligat",
Де рибальських човнів ще блукають солоні душі,
Де кімнати здаються за безцінь... З усіх принад
Не Wi-Fi, казино, ресторани, несправжні сУші,
А блаженна самотність. І голос - у кожній мушлі.
І примарні

Олена Побийголод
2019.12.11 06:51
Володимир Висоцький. «Аліса»

Пояснюю, як ерудит, досвідчено цілком:
Чеширський Кіт - не індивід, що чеше язиком;
чеширський - не замислений, чи ширшати, чи ні,
а просто він - зачислений в істоти чарівні!

Чим ширші роти,

Микола Соболь
2019.12.11 05:45
Від чаю ранок терпкий
Сон у провалля кане.
Чашка благає: «Допий,
Буде тобі нірвана.» –
Напій випиваю до дна,
Мудрість вбираю книги…
Посвіт упав до вікна,
Сипле додолу снігом.

Галина Сливка
2019.12.10 22:27
Вітром гойдається вишня,
В небо вростає гілля.
Вкутана в пам'ять колишню,
Прийшле вітає здаля.
Інеєм сріблені віти -
Стежка в заобрію вись,
Духом аби забриніти
Мріям, що вшиті колись

Іван Потьомкін
2019.12.10 21:14
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої

Олександр Сушко
2019.12.10 18:56
Рече колега: - Ти - мій кат! - і що?
Жувати все підряд, неначе паця,-
У позолоту вгорнуте ніщо,
Ліричного фразерства прілий пляцик?

Пегасе, з цього раю завертай,
У тебе і у мене інші друзі:
Глибінь, поліфонічна широта

Редакція Майстерень
2019.12.10 15:01
УК_РА_Ї_НА" за символьною своєю частиною безпосередньо тягнеться аж до "РА" - що найдавніше із відомих символьних походжень. "УК_РА_Ї_НА" - символьно це значить "Будову (або ж " ВІД") _ РА _ І _ Отримай (На)" - тобто, найвищий дарунок від Ра.

Сергій Губерначук
2019.12.10 13:25
Якби мені зір коршака,
зіниці – гострі шпиці –
я б землю не навідував,
я б землю озирав!
Я б з викопного горщика
з трипільської землиці
зростав із зерня в ідола –
і смерть на смерть скарав!

Н Кап
2019.12.10 12:42
Дозвольте на вухо...
Лиш вам... По секрету...
Ви тільки нікому про це не кажіть!
нехай пропонують корону... карету...
хоч пів-королівства - будь-ласка,мовчіть!

І навіть якщо вам
підсунуть принцесу

Ігор Деркач
2019.12.10 09:47
Як хочеться вернутись у світи
дитячої мети на перепутті
тай іншою дорогою іти
у паралельно обране майбутнє.

Але не досягаю висоти,
з якої видно істини забуті,
що нічого заради суєти

Галина Михайлик
2019.12.10 09:37
Все як завжди: початок&кінець.
Інтрига тільки «як?», «коли?», «навіщо?».
…В єдину мить дерева стали нижчі,
а стежка розчинилась навпростець…

Чи, хепіенд? Розв’язка і фінал -
фортіссімо акорд на ноті щастя!
…Сюжетний вузол саморозрубався

Віктор Кучерук
2019.12.10 08:12
Г. С...
Стосунків наших пізню зав’язь
Руйнує ранній холод чвар,
Хоч ми обоє намагались
Незгоди стримати удар.
Стражденним душам на догоду,
Не оберталися назад, –
Раділи будь-якій погоді

Микола Соболь
2019.12.10 05:23
Вона любить зорі ясні,
Дерева од інею срібні,
Сніги до перини подібні,
Короткі, насуплені дні.
Милується нині зима
На те, як веселі синички
Під вікна летять з годівнички,
Бо стужа до серця пройма.

Олександр Сушко
2019.12.10 03:56
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Лапу шобтиздохові потисну,
А тобі руки не простягну.

Бо собака ліпша за людину,
Віддана як жінка, їсть усе.
Ти ж мене кладеш під гільйотину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 Епоха депресії
землю навколо

присипані попелом твої плечі й все тіло
тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років


колись усе мине

колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі



це епоха депресії та суцільних втрат

це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
забагато вже втрат
як на нас
малих





Найвища оцінка Ірина Новіцька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-01 11:11:08
Переглядів сторінки твору 6194
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.938 / 5.5  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 18:13:24 ]
писати про музику, гадаю, можуть всі.
схожості з моррісоном не заперечую, але звинувачення у плагіаті не сприймаю.
власні переклади моррісона зберігаю зовсім в іншій папці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-09 18:16:31 ]
Авторка мала сумнів щодо надзвичайної, приголомшливої, просто жахливої відповідності «її» поезії до поезії Джима Моррісона. Я спробую спростувати її впевненість.
Нижче наведені цитати з твору пані Лопушняк, далі – оригінал поезії Моррісона «When the music's over», а потім - мій переклад цієї поезії. Під кожною цитатною групою містяться пояснення щодо відповідностей. Прошу розуміти глибоко.


Епоха депресії
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(Сенс цієї аналогії буде зрозумілим із вказаного нижче)

лише коли стихне музика
When the music's over
Коли закінчиться музика
(тут і пояснювати нічого не треба)

ми зможемо вийти на волю
вислизнути із власних тіл
розкодуватись із звуків психоделії
і зникнути в тиші своєї музики
Dance on fire as it intends
Танцюй на вогні, якщо вона (музика) кличе
(тут у Моррісона: поклик до чогось шаленого й неймовірного, до того, чим ти можеш показати свою Свободу, «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю».До цього ще додати: «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»)


скільки ще пісень? чекай!
у платівки є дві сторони
а у нас ще ціле горище старих вініл
та пожовклих чорно-білих фотокарток
і наші з тобою серед них мрії
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(ми маємо «ціле горище» музики, якої стане «до кінця», а, може, й більше – «до мрій», що є нескінченними, так як і музика)


нам не пощастило
народитися вчасно
ми трохи спізнилися
ми все пропустили
і нам залишили лише право на ностальгію
право віддати себе минулому
але натомість ми хочемо повернути минуле собі
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)


не вимикай музику, давай ще трохи побудем на волі
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(тут можна було би ще раз зробити аналогію із «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю», «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»
Але б вийшло те саме, бо тут Музика, Воля і Друг – поняття рівносильні)


землю навколо
присипані попелом твої плечі й все тіло
What have they done to the earth?
Ravaged and plundered
And ripped her
And bit her
Stuck her with knives
In the side of the dawn
And tied her with fences
And dragged her down
«Що зробили вони із Землею?
Грабували і спустошували
І розривали її
І били її
Шматували її ножами
Там де сходить сонце
І в’язали її загорожами
І загнали у розпач»
(аналогія простежується досить чітко)


тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
Persian night! babe
See the light! Babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(Перська ніч – передвісник сходу сонця, «ясних очей» - «світла». «Сумніви та надії» - «побач світло»: тут немає впевненості у заклику(є «сумнів»), але є «надія» і далі по тексту)


ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років
We want the world and we won it,
We want the world and we won it, now
Now? Now!!!
Ми хочем світ і ми його виграли
Ми хочем світ і ми його виграли, зараз
Зараз? Зараз!
(тут можна все розкроїти так:
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління= We want the world
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий = now
ти маленьке дитя= Now?
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років= Now!!!)


колись усе мине
колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі
Before I sink into the big sleep
I want to hear
I want to hear
The scream of the butterfly
Перш ніж я втоплюсь в глибокому сні
Я хочу почути
Я хочу почути
Крик метелика
(Перед тим, як мене не стане, як я «мину й піду в минуле», я хочу зробити щось не існуюче(почути крик метелика)
«Скасуй мою роль у відродженні
Відішли мою довіру до в*язниці
Я маю кілька друзів всередині» =
Cancel my subscription to the resurrection
Send my credentials to the house of detention
I got some friends inside=
«забуде нас і т.д по тексту...», тобто, все десь «загубиться», все «забудеться»,все потрапить до «своїх друзів у в*язницю»,як наче нічого ніколи не було(«Скасуй мою роль у Відродженні») – «усе мине»)




це епоха депресії та суцільних втрат
це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Save us!
Jesus!
Save us!
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
Врятуй нас!
Ісусе!
Врятуй нас!
(ось тут можна вже відчути і назву «Епоха депресій»= «Що зробили вони із землею?» - просто суцільний розпач в обох виразах: це вже не Земля, це чаша переповнена сльозами депресивної «чесної сестри»
Далі йде аналогія вірування «врятуй нас!»= так ми «обмінюємо себе» на «надію», на «віру», на «шпилі храмів»= «Ісусе!»)


і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
Persian night! babe
See the light! babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(тут знову ж таки: Світло як «Вихід», як Друг, як Переродження)


забагато вже втрат
як на нас
малих
We're getting tired of hangin' around
Waitin' around
With our heads to the ground
Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами
(Тут вже маю повне право ставити жирну крапку у своєму дослідженні)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-10 18:52:11 ]
ну ти даєш.
в твоєму глибокому розумінні поезії моррісона не сумніваюсь. але крім фрази "лише коли стихне музика"(when the music's over) більше я "просто жахливої відповідності" не бачу. все інше десь здалеку нагадує може по настрою...

якщо в мене "ми хочемо повернути минуле собі", а в нього "What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?), то твої пояснення на зразок - "ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)" це все твої численні асоціації та додумки.

вибач. але твої аргументи притягнені за вуха, як мені здається. хочеш просто довести, що ти найбільший поціновувач поезії моррісона. будь ласка, пиши йому довгі оди, дивлячись на плакат на стіні, і засинаючи під The End. але твоє дослідження просто смішно читати...

цікаво, є тут ще хтось, хто знає про що йде мова, і міг би висловити свою думку. бо якщо

"забагато вже втрат
як на нас
малих"

є плагіатом на

"Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами"

то "Good-bye cruel world, I'm leaving you today"(PF)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-13 14:12:24 ]
:)))

перш за все я не хочу "довести, що я найбільший поціновувач поезії моррісона"

я написав те, що я відчув і побачив, тому що мені здалися ну надзвичайно "жахливо" схожими твоя поезія і Моррісонівська.Наголошую, що це здалося МЕНІ! Це суб*єктивність, ніхто й не доводить об*єктивність моїх висновків.

До речі,"є тут ще хтось, хто знає про що йде мова",це точно.Цитую:"Коментарями ти просто вбив".Так мені казали про цей мій комент.