ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 Епоха депресії
землю навколо

присипані попелом твої плечі й все тіло
тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років


колись усе мине

колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі



це епоха депресії та суцільних втрат

це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
забагато вже втрат
як на нас
малих





Найвища оцінка Ірина Новіцька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-01 11:11:08
Переглядів сторінки твору 12166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.938 / 5.5  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 18:13:24 ]
писати про музику, гадаю, можуть всі.
схожості з моррісоном не заперечую, але звинувачення у плагіаті не сприймаю.
власні переклади моррісона зберігаю зовсім в іншій папці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-09 18:16:31 ]
Авторка мала сумнів щодо надзвичайної, приголомшливої, просто жахливої відповідності «її» поезії до поезії Джима Моррісона. Я спробую спростувати її впевненість.
Нижче наведені цитати з твору пані Лопушняк, далі – оригінал поезії Моррісона «When the music's over», а потім - мій переклад цієї поезії. Під кожною цитатною групою містяться пояснення щодо відповідностей. Прошу розуміти глибоко.


Епоха депресії
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(Сенс цієї аналогії буде зрозумілим із вказаного нижче)

лише коли стихне музика
When the music's over
Коли закінчиться музика
(тут і пояснювати нічого не треба)

ми зможемо вийти на волю
вислизнути із власних тіл
розкодуватись із звуків психоделії
і зникнути в тиші своєї музики
Dance on fire as it intends
Танцюй на вогні, якщо вона (музика) кличе
(тут у Моррісона: поклик до чогось шаленого й неймовірного, до того, чим ти можеш показати свою Свободу, «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю».До цього ще додати: «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»)


скільки ще пісень? чекай!
у платівки є дві сторони
а у нас ще ціле горище старих вініл
та пожовклих чорно-білих фотокарток
і наші з тобою серед них мрії
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(ми маємо «ціле горище» музики, якої стане «до кінця», а, може, й більше – «до мрій», що є нескінченними, так як і музика)


нам не пощастило
народитися вчасно
ми трохи спізнилися
ми все пропустили
і нам залишили лише право на ностальгію
право віддати себе минулому
але натомість ми хочемо повернути минуле собі
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)


не вимикай музику, давай ще трохи побудем на волі
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(тут можна було би ще раз зробити аналогію із «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю», «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»
Але б вийшло те саме, бо тут Музика, Воля і Друг – поняття рівносильні)


землю навколо
присипані попелом твої плечі й все тіло
What have they done to the earth?
Ravaged and plundered
And ripped her
And bit her
Stuck her with knives
In the side of the dawn
And tied her with fences
And dragged her down
«Що зробили вони із Землею?
Грабували і спустошували
І розривали її
І били її
Шматували її ножами
Там де сходить сонце
І в’язали її загорожами
І загнали у розпач»
(аналогія простежується досить чітко)


тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
Persian night! babe
See the light! Babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(Перська ніч – передвісник сходу сонця, «ясних очей» - «світла». «Сумніви та надії» - «побач світло»: тут немає впевненості у заклику(є «сумнів»), але є «надія» і далі по тексту)


ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років
We want the world and we won it,
We want the world and we won it, now
Now? Now!!!
Ми хочем світ і ми його виграли
Ми хочем світ і ми його виграли, зараз
Зараз? Зараз!
(тут можна все розкроїти так:
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління= We want the world
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий = now
ти маленьке дитя= Now?
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років= Now!!!)


колись усе мине
колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі
Before I sink into the big sleep
I want to hear
I want to hear
The scream of the butterfly
Перш ніж я втоплюсь в глибокому сні
Я хочу почути
Я хочу почути
Крик метелика
(Перед тим, як мене не стане, як я «мину й піду в минуле», я хочу зробити щось не існуюче(почути крик метелика)
«Скасуй мою роль у відродженні
Відішли мою довіру до в*язниці
Я маю кілька друзів всередині» =
Cancel my subscription to the resurrection
Send my credentials to the house of detention
I got some friends inside=
«забуде нас і т.д по тексту...», тобто, все десь «загубиться», все «забудеться»,все потрапить до «своїх друзів у в*язницю»,як наче нічого ніколи не було(«Скасуй мою роль у Відродженні») – «усе мине»)




це епоха депресії та суцільних втрат
це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Save us!
Jesus!
Save us!
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
Врятуй нас!
Ісусе!
Врятуй нас!
(ось тут можна вже відчути і назву «Епоха депресій»= «Що зробили вони із землею?» - просто суцільний розпач в обох виразах: це вже не Земля, це чаша переповнена сльозами депресивної «чесної сестри»
Далі йде аналогія вірування «врятуй нас!»= так ми «обмінюємо себе» на «надію», на «віру», на «шпилі храмів»= «Ісусе!»)


і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
Persian night! babe
See the light! babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(тут знову ж таки: Світло як «Вихід», як Друг, як Переродження)


забагато вже втрат
як на нас
малих
We're getting tired of hangin' around
Waitin' around
With our heads to the ground
Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами
(Тут вже маю повне право ставити жирну крапку у своєму дослідженні)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-10 18:52:11 ]
ну ти даєш.
в твоєму глибокому розумінні поезії моррісона не сумніваюсь. але крім фрази "лише коли стихне музика"(when the music's over) більше я "просто жахливої відповідності" не бачу. все інше десь здалеку нагадує може по настрою...

якщо в мене "ми хочемо повернути минуле собі", а в нього "What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?), то твої пояснення на зразок - "ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)" це все твої численні асоціації та додумки.

вибач. але твої аргументи притягнені за вуха, як мені здається. хочеш просто довести, що ти найбільший поціновувач поезії моррісона. будь ласка, пиши йому довгі оди, дивлячись на плакат на стіні, і засинаючи під The End. але твоє дослідження просто смішно читати...

цікаво, є тут ще хтось, хто знає про що йде мова, і міг би висловити свою думку. бо якщо

"забагато вже втрат
як на нас
малих"

є плагіатом на

"Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами"

то "Good-bye cruel world, I'm leaving you today"(PF)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-13 14:12:24 ]
:)))

перш за все я не хочу "довести, що я найбільший поціновувач поезії моррісона"

я написав те, що я відчув і побачив, тому що мені здалися ну надзвичайно "жахливо" схожими твоя поезія і Моррісонівська.Наголошую, що це здалося МЕНІ! Це суб*єктивність, ніхто й не доводить об*єктивність моїх висновків.

До речі,"є тут ще хтось, хто знає про що йде мова",це точно.Цитую:"Коментарями ти просто вбив".Так мені казали про цей мій комент.